facebook

Аудіоплеєр

Готово до відтворення прямого ефіру.

--:--
--:--

Що відомо про долю вихованців Олешківського інтернату

«Фонд Еміль» вивчає долі вихованців Олешківського інтернату та намагається відшукати, де вони перебувають сьогодні. Що сталося з цими людьми? Як їх переміщували після початку окупації? У чому полягають складнощі пошуків? Про це розповідає проєктна менеджерка польових операцій «Фонду Еміль» Марія Лебедєва.

Що відомо про долю вихованців Олешківського інтернату
Додати Громадське радіо як бажане джерело в Google
--:--
--:--
Відкрити аудіофайлВідкриває вихідний аудіофайл у новій вкладці.

У чому була особливість Олешківського інтернату

Як розповіла Марія Лебедєва, «Фонд Еміль» з 2023 року досліджує, що відбулося з Олешківським інтернатом та іншими подібними закладами на Херсонщині. Організація намагається знайти їхніх вихованців, встановити зв’язок із їхніми родичами, щоб повернути дітей та молодих людей в Україну. За словами проєктної менеджерки, наразі вдалося локалізувати 46 вихованців Олешківського інтернату. Вона зауважує, що у 2022 році росіяни вивезли звідти 84 вихованці. Станом на початок повномасштабного вторгнення в інтернаті перебувала 101 дитина й молода людина.

За словами Марії Лебедєвої, Олешківський інтернат був унікальним закладом, одним з небагатьох таких в Україні. Він вирізнявся особливим ставленням до вихованців та комплексним їх забезпеченням. Як зауважує співробітниця «Фонду Еміля», в інтернаті перебували як діти, так і повнолітні молоді люди.

«Вони там фактично жили, перебували там постійно, і дуже часто це було зумовлено саме медичним станом вихованця. Тобто це не означає, що дитина була без батьківської опіки, сімейного тепла. Часто дітей відвідували родичі, приїжджали мами, дідусі, бабусі і так далі. І перебували ці вихованці саме тому, що вдома не було можливим надати подібний супровід. Окрім медичного, там старші вихованці могли навіть навчитися якимось практичним професійним навичкам, фактично здобути освіту, щоб бути готовими до дорослого життя», — говорить Марія Лебедєва.

Вона пояснює, що про близькі й теплі взаємини вихованців із працівниками закладу свідчать їхні спогади й розповіді про життя в цьому місці.

Вихованці Олешківського інтернату у 2019 році / Фото: Державна міграційна служба

Переміщення вихованців Олешківського інтернату

Як розповідає проєктна менеджерка, коли почалася окупація, 13 дітей з інтернату вдалося забрати рідним. Четверо вихованців — серед яких і повнолітні, і діти — померли в окупації ще до того, як росіяни почали їх вивозити. Ще двоє померли вже після переміщення. Марія Лебедєва зауважує, що цю інформацію не оприлюднювали офіційно, і про неї стало відомо від колишнього персоналу Олешківського інтернату.

Вивезення дітей та молодих людей з закладу відбувалося восени 2022 року. Переміщували їх окремими групами. Перших 16 вихованців доставили до психіатричної лікарні в Криму, а невдовзі перевели у Кропоткінський і Лабінський дитячі будинки у Краснодарському краї. Потім ще 12 вихованців перемістили до тієї ж лікарні, а далі до Білогорська в Криму. Решту вихованців перевели до закладу у Скадовську.

«Він був зроблений на базі реабілітаційного центру «Надія», і самі окупанти у своїх пропагандиських матеріалах підтверджують, що заклад абсолютно не був готовий. І цей заклад, і деякі інші на окупованих територіях, куди перевозили цих дітей», — зазначає співробітниця «Фонду Еміля».

За її словами, пізніше у Скадовськ перевезли й інших вихованців. При цьому, вони мали різні форми інвалідності, потребували специфічних процедур, крапельниць, а також належних умов та обладнання.

У 2023 році 32 вихованців перемістили зі Скадовська у Стрілкове, де заклад теж облаштували на базі відпочинку. Як розповідає Марія Лебедєва, це приміщення навіть не було готове до зимового періоду. Також дослідники припускають, що там можуть перебувати люди не лише з Олешківського інтернату, а й інших закладів. Наступного року чотирьох вихованців вивезли у Пензу в Росії, а саме заклад, який очолює сестра Марії Львової-Бєлової — російської дитячої омбудсменки, ордер на арешт якої видав Міжнародний кримінальний суд.

Проєктна менеджерка додає, що всі переміщення відбувалися примусово, й ніхто не запитував у самих вихованців, чого вони хочуть.

Пошук та повернення вихованців

Марія Лебедєва говорить, що за чотири роки лише 13 вихованців Олешківського інтернату вдалося повернути на підконтрольну Україні територію. З часом робити це стає дедалі складніше. Тим не менш, минулого року вдалося повернути одного з вихованців, які перебували у Пензі.

При цьому, зазначає менеджерка, долю багатьох вихованців станом на сьогодні складно дослідити. Щодо частини з них навіть достеменно не відомо, чи вони живі, оскільки Росія не надає інформації про це. Пошук вихованців Олешківського інтернату ускладнює й те, що росіяни можуть змінювати їхні персональні дані, як вони це часто роблять з викраденими українськими дітьми.

«Вони постійно це роблять, особливо з неповнолітніми дітьми, зробили для цього спеціальне законодавство. Вони можуть робити з цими дітьми, фактично, що завгодно, вони їх привласнили, як привласнили і вихованців Олешківського інтернату», — говорить Марія Лебедєва.

Використання у пропаганді та «перевиховання»

Час від часу вихованці Олешківського інтернату з’являються у пропагандиських сюжетаж, де їх змушують брати участь у різних російських патріотичних заходах. Проєктна менеджерка зазначає, що серед них є повністю або частково недієздатні, але РФ за своїм законодавством відносить частину цих людей до дієздатних.

На вихованців, які можуть мислити, формулювати думки, хоч і не є цілком здоровими, росіяни намагаються впливати, формувати їхнє ставлення до України та Росії.

«Звісно, цими людьми можуть і маніпулювати, але найтривожніше — це те, що стосується їхньої безпеки та погроз. Їм можуть погрожувати, їх можуть чимось шантажувати чимось, коли бачать, що ці люди можуть більш-менш формулювати думки», — говорить Марія Лебедєва.

Що сталося з персоналом Олешківського інтернату

Співробітниця фонду говорить, що персонал Олешківського інтернату до останнього залишався в закладі й продовжував опікуватися вихованцями. Зокрема, у той час, коли припинилися поставки гуманітарної допомоги та ліків. Наразі більшість працівників перебуває на підконтрольній Україні території чи в країнах ЄС.

Встановити місця перебування частини дітей з інтернату також вдалося, зокрема, завдяки спілкуванню з колишнім персоналом. Також це стало можливо завдяки іншим методам збору й аналізу інформації.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі


 

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися