СІЗО в Криму під контролем ФСБ: що про них відомо

Як окупанти розбудовують систему СІЗО в Криму

До 2014 року в Криму функціонував лише один слідчий ізолятор. Натомість після початку російської окупації, вже у 2015-му, на півострові почали будувати два нові СІЗО — №2 і №8. За словами Олесі Біди, цей процес розтягнувся через корупцію, й ізолятори відкрили уже після 2022 року.

«Свідки, з якими ми говорили, і які пройшли зокрема через друге СІЗО, казали, що там усе було абсолютно нове. Тобто його швидко доробляли, щоб почати приймати там людей. Процес будівництва був тривалим, але відкрили їх уже тоді, коли збільшилася потреба, коли росіяни окупували частину нових регіонів і коли потрібно було привозити кудись нових людей», — зазначає журналістка.

Офіційно СІЗО №2 з моменту відкриття належить до російської Федеральної служби виконання покарань, що начебто є окремою структурою від Федеральної служби безпеки. Тим не менш, за словами Олесі Біди, правозахисники, юристи, люди, які пройшли через СІЗО №2 та їхні родичі розповідали, що ця установа підконтрольна ФСБ.

Окремий співробітник проводив допити людей, утримуваних у цьому слідчому ізоляторі, які часто не стосувалися інкримінованих їм правопорушень. Наприклад, запитання могли стосуватися злочинів, які начебто вчиняла українська армія щодо цивільного населення. Крім цього, такі допити проходили неофіційно, скажімо, один з в’язнів розповідав, що під час цієї процедури відеокамера у приміщенні була закрита картонкою.

Є інформація, що до 2030 року окупанти хочуть побудувати в Криму ще один слідчий ізолятор на 1500 місць. Таким чином, воно має вміщувати більше людей, ніж перші два СІЗО разом узяті. Олеся Біда зазначає, що це свідчить про те, що росіяни розраховують і надалі проводити численні затримання й переслідування.

Жорстоке поводження та відсутність зв’язку

Як розповідає Олеся Біда, частина людей, які опинилися в сімферопольському СІЗО, перед цим пройшла через катівні у Херсонській та Запорізькій областях. Через це їхній попередній досвід часто був ще страшнішим, ніж той, який їм довлелося пережити в Криму. У цих катівнях не було жодного нагляду, і з ними могли робити, що завгодно.

«І коли люди вже описують, що з ними відбувалося в СІЗО — ми розуміємо, що це нелюдське, жорстоке поводження катування — але люди говорять, що це вже було легше, ніж те, що вони пережили на окупованих територіях. Але, попри це, ми можемо говорити, що їх били, до них постійно застосовували електрошокери, було окреме приміщення в СІЗО №2, можливо, воно й досі є, де теж не було камер відеонагляду, куди наглядачі заводили людей і там били їх без будь-якого контролю», — говорить журналістка.

Крім цього, зазначає вона, утримувані там не мали доступу до адвокатів, не могли написати рідним, що вони живі. Наразі неможливо визначити конкретну кількість людей, які пройшли через кримські СІЗО, оскільки бранців постійно завозять туди й переміщають далі.

Як розповідає журналістка, у 2022 році були випадки, коли людей спершу утримували у статусі incommunicado, катували, після чого проводили бесіду й відпускалию. Пізніше такі ситуації перестали фіксувати, і людей, яких утримували відрізаними від решти світу, продовжували судити. Цих бранців тримали в окремому секторі СІЗО №2, де чергували вартові в масках та зеленій формі. До утримуваних ставилися жорстоко, й не допускали до них адвокатів. За словами Олесі Біди, у таких умовах утримували як людей з новоокупованих територій, так і з Криму.

Що відомо про СІЗО №8

Спершу у публічному просторі траплися повідомлення, що СІЗО №8 буде частиною СІЗО №2, однак, зазначає Олеся Біда, колишні бранці розповіли, що насправді це окрема будівля. Також журналістам вдалося знайти адвоката, чиї підзахисні там перебували, який теж це підтвердив.

Перші згадки про СІЗО №8 з’являються у 2022 році. Пізніше його передали у підпорядкуванн ФСБ, а інформація про його керівництво стала засекреченою. Журналісти вважають, що його установу продовжує очолювати Антон Панін, який раніше був слідчим ФСБ в Алтайському краї, а після окупації півострова працював у Сімферополі.

«Потім ми отримали документ від наших джерел, згідно з яким у певний період він виконував обов’язки керівника СІЗО №8, фігурував у його тендерній документації, тобто мав керівну роль. Зрештою, за низкою свідчень та наших знахідок ми вважаємо, що він залишився керувати цим СІЗО», — пояснює журналістка.

За її словами, доступної інформації про СІЗО №8 дуже мало. Також майже немає людей, з якими можна було б безпечно поговорити про те, що там відбувається. Ймовірно, там перебувають політв’язні, яким інкримінують серйозні статті, що вкладаються у політику РФ щодо боротьби з «тероризмом та екстремізмом».

Ідентифіковані співробітники СІЗО

Журналістам вдалося ідентифікувати низку співробітників кримських СІЗО. Зокрема, найчастіше люди згадували про Жаната Ахметова. Він жорстоко бив бранців, застосовував до них електрошокер. Чоловік переїхав до Криму після окупації, і працював спершу в СІЗО №1, а потім у СІЗО №2. Пізніше, за свідченнями людей, яких там утримували, Ахметова перевели до слідчого ізолятора в Чонгарі.

Керував відділом режиму і нагляду Леонід Кових, розповідає Олеся Біда. Він — українець, який залишився працювати в Криму після 2014 року. З його дозволу відбувалися катування, до яких він теж долучався.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі