Що там на Курщині очима росіян

Про що писали російські медіа?

Юлія Дукач розповідає, що російські медіа присвятили велику кількість новин наступу України на Курщині.

«Ми в Texty.org.ua моніторимо близько тисячі російських сайтів, які пишуть новини. Зібравши сотні тисяч новин, які були опубліковані минулого тижня, ми побачили, що дійсно інформаційний простір вибухнув темою наступу української армії в Курській області. Зазвичай у нас топова тема набирає до 15 тисяч новин за тиждень. Новин про наступ в Курській області щонайменше 35 тисяч. Ця тема заполонила інфопростір соціально-політичної теми. Але на питання «що там відбувається» і «що відомо», російські новини відповіді майже не давали».

За словами Юлії Дукач, впродовж перших трьох днів після початку наступу на Курщині в новинах був хаос.

«А потім прийшла «методичка» з Кремля про те, як писати про наступ українських військ у Курській області. Тоді почалася централізована робота. Фактично вони навіть не намагалися задовольнити потребу самих росіян у цій інформації. У нас теж була тиша та відсутність офіційної комунікації. Але вона була потрібна».

У Путіна «все під контролем»

У новинах Путін «усе тримає під контролем», «провів нараду», «зідзвонився з виконувачем обов’язки губернатора Курської області Олексієм Смирновим».

«До речі, Смирнов став другою найцитованішою людиною в російських новинах минулого тижня. З очевидних причин. Його цитували, щоб більш-менш дати фактаж із регіону. Він ставав офіційним джерелом. Цікаво, що коли давали коментар Смирнова про якусь подію на Курщині, дописували маленьку фразу — «Міноборони РФ ситуацію не коментувало». Таким чином самі російські новинарі фактично намагаються закласти варіант, що якщо Смирнов скаже щось, що суперечить «методичці» Кремля, то винний буде він. Це класична схема — російська пропаганда завжди виставляє винними регіональних чиновників і ідеалізує центральну владу в особі Путіна.

І навіть критика місцевої влади супроводжується агресивною антиукраїнською пропагандою про терористів, нацистів, бандерівців, київський режим. Перші дні наступу російські новинарі супроводжували його інформаційно як терористичну локальну акцію, а не як про продовження війни».

Російські Telegram-канали та «незалежні» блогери

Юлія Дукач розповідає, що росіяни, які хочуть знайти інформацію, ідуть в альтернативні джерела. Найчастіше це Telegram.

«Ми сприймаємо Telegram як менш контрольовану сферу інформації. І здавалося б вона менш централізована. Але це не про Росію. Навіть блогери, які наче розповідають без цензури, теж контрольовані. У російській сфері всі альтернативні Telegram-канали дуже часто так само їздять «на килим» до Путіна, мають такі самі «методички», червоні лінії тощо. Це ілюзія свободи слова».

Читайте також: Заперечення, гнів, торг, депресія, прийняття: реакція пропагандистів на події у Курській області

Додатково про фейки

Нагадаємо, за словами співзасновниці «StopFake» Ольги Юркової, віру у фейки пояснюють особливостями людської психології. Фейкові новини приваблюють людей своєю новизною. Фейки вирізняються у стрічці новин: провокують набагато більше емоцій. Відомо, що у людини спочатку включаються емоції, а вже потім — інтелект. Оскільки люди нині стали обережніше ставитися до інформації, фейки еволюціонують.

Як уберегтися від фейків читачам Громадського радіо радила Олена Чуранова. За її словами, для цього потрібно перевіряти усю інформацію. А найлегший спосіб не повестися на фейки, зазначила фактчекерка, — це влаштувати інформаційний чекап: перевірити ті джерела, які ви читаєте. І якщо вони поширюють щось сумнівне — просто прибирати їх зі свого простору. Споживайте перевірену інформацію з перевірених, авторитетних медіа.

«По факту» — спільний проєкт Громадського радіо з Texty.org.ua та StopFake, виданнями, які знають, хто і як намагається нас обманути.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі