«У якомусь ідеальному світі є факти, які визначають реальність. Але які можуть бути інтерпретації, якщо є всі докази, що Росія — країна-терористка. Насправді сучасний світ — це світ постправди, у якому факти важать набагато менше, ніж інтерпретації, емоції та ідентичності», — говорить Дукач.

За її словами, люди набагато більше звертають увагу на емоційні переконання та власне свою ідентичність, коли йдеться про постправду. Вона пояснює це на прикладі звичайного росіянина, для якого важлива ідентичність, асоціація себе з великою державою, тому ніякі факти не переконають його, що Росія не має рації.

«Така ситуація у світі. Про це почали говорити за кордоном, коли переміг на виборах Трамп, після Brexit, після глобальних подій. Це вражало: чому люди не розуміють, що їм брешуть, що факти розмивають. Люди не обирають якісні медіа, а йдуть на анонімні емоційні сміттярки або взагалі на пропагандистські ресурси. Американці читають Fox News, а росіяни якісь там «РИАновости». Ми ж знаємо, що є журналістські стандарти, є перевірка фактів, але для людей дуже часто це є неголовним. Важлива ідентичність, а не реальність», — зауважує фактчекерка.

Читайте також:«Пани не знають, як генератори гудуть»: фейки РФ про блекаути

Про «Охматдит»

За словами Юлії Дукач, Росія — не єдина поширювачка дезінформації та це проблема для України. Експерти побачили це на прикладі з «Охматдитом».

«Ми побачили величезну кількість версій. Цими версіями намагаються зібрати більше охоплення, ніж правдою. Вони емоційні, їх поширюють просто тисячі ботів по всіх соціальних мережах: від Facebook, Twitter, Youtube до мейнстримного англомовного і російськомовного телебачення. Якщо ми порахуємо кількість переглядів у російських версій та у правдивих версій, то є ймовірність, що російські версії навіть обійшли за кількістю залучення аудиторії», — зазначає Дукач.

Фактчекери намагались дізнатись про російські наративи щодо ракетного удару по «Охматдиту», щоб класифікувати ці тези. Вона говорить, що дуже часто ці тези були взаємозаперечними.

«Один блогер на одному ж Telegram-каналі суперечить собі з різницею в один допис. У першому дописі блогер пише, що туди прилетіло, бо українське ППО вивели для захисту F-16. Мовляв, тому українські міста стали беззахисними, тому українці не зацікавлені, щоб до них їхала дорога зброя, бо її захищають краще, ніж українські міста. А отже, українці мають бути проти постачання іноземної зброї. А потім вже буквально через один допис з’являється теза про те, що це все ж таки була ракета від ППО. Там було дуже багато версій, чи я то була ракета, але, за їхніми словами, точно не російська», — говорить Дукач.

Фактчекери визначили 11 наративів російської пропаганди:

«Росіяни не стріляють по цивільних»
«По цивільних не стріляють, але ЗСУ прикриваються ними, мов живим щитом»
«Підозріло мало загиблих і поранених»
Але росіяни можуть теж співчувати, особливо коли пишуть про те, що «ми всі рускіє, однієї крові, сестри та брати»
«Київський режим» / Зеленський / «українська хунта» «радіють смертям як успішним інформаційним приводам»
«Це все постановка й гра акторів! (з відсилкою до Бучі)»
«Це свідомий український акт тероризму проти своїх же. Все заради піару та допомоги Заходу»
«Постановка чи ні, але це сталося дуже вчасно»
Кожен акт тероризму — привід нагадати про попередні фейки та інтерпретації
«Росія має право на захист і помсту в цій війні»
«А українці теж регулярно бʼють по цивільних і російських дітях!»

Юлія Дукач каже, що росіяни застосовують ці тези не лише щодо трагедії в «Охматдиті», а й щодо інших ракетних ударів. Наприклад, коли вони обстріляли «Епіцентр» в Харкові чи Вінницю у 2022 році.

Читайте також: «Знайшла під завалами дитячі іграшки та книжки»: репортаж з «Охматдиту»

Додатково про фейки

Нагадаємо, за словами співзасновниці «StopFake» Ольги Юркової, віру у фейки пояснюють особливостями людської психології. Фейкові новини приваблюють людей своєю новизною. Фейки вирізняються у стрічці новин: провокують набагато більше емоцій. Відомо, що у людини спочатку включаються емоції, а вже потім — інтелект. Оскільки люди нині стали обережніше ставитися до інформації, фейки еволюціонують.

Як уберегтися від фейків читачам Громадського радіо радила Олена Чуранова. За її словами, для цього потрібно перевіряти усю інформацію. А найлегший спосіб не повестися на фейки, зазначила фактчекерка, — це влаштувати інформаційний чекап: перевірити ті джерела, які ви читаєте. І якщо вони поширюють щось сумнівне — просто прибирати їх зі свого простору. Споживайте перевірену інформацію з перевірених, авторитетних медіа.

Попри те, що джерелом отримання новин та інформації українці називають Telegram, 20-30% опитаних не пам’ятають назви жодного Telegram-каналу, на який підписані. Про це повідомив виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький в ефірі Громадського радіо.

«По факту» — спільний проєкт Громадського радіо з Texty.org.ua та StopFake, виданнями, які знають, хто і як намагається нас обманути.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту