«Материнство під час війни — це героїзм»: як стрес впливає на вагітність, пологи та післяпологовий стан

Подкаст створено за підтримки ГО «Жінки в медіа» у межах проєкту «Голос стійкості: підтримка жінок у журналістиці під час війни», який реалізується Центром прав людини ZMINA за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). Проте це не означає, що висловлені під час подкасту погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об’єднаних Націй.  Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) — гнучкий та оперативний інструмент фінансування, що підтримує якісні заходи для підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використовування ключових можливостей миробудівництва.

Як стрес впливає на вагітність

Наталія Сіліна: Суспільству важливо усвідомлювати, що вагітність під час війни і виховання дітей перших трьох років життя — це героїзм у гарному сенсі цього слова. 

Хронічний стрес повністю впливає і на саму вагітність, і на перебіг пологів, і на післяпологовий період. Перші 42 дні після пологів є періодом, у який якщо трапляються якісь стани, то з високою ймовірністю «завдяки» вагітності. 

Наприклад, підвищується тиск — прееклампсія. Це один із варіантів прояву артеріального тиску, який пов’язаний з дисфункцією плацентарно-маткового комплексу.

Крім хронічного стресу, епізодично продовжує відбуватися гострий стрес. Кожен поруч почутий вибух, травмуюча новина. 

Тому ми маємо особливий комплекс: постійне виснаження наднирників, яке періодично настільки сильно стимулюється, що потрібно знову дати реакцію «бий-біжи-замри». Надмірне навантаження відбувається на наднирники, на щитовидну залозу і на кору головного мозку. Як наслідок, це постійні викиди гормонів стресу (пролактину, кортизолу). Вони виснажують когнітивні функції, кісткову, м’язову тканину і викликають зміни в імунній системі, які активізують усі хронічні захворювання. 

Жінка, яка вступає у вагітність, має більше ризиків отримати такі ускладнення як гестаційний діабет (підвищення цукру під час вагітності), підвищення артеріального тиску. 

Пологи — це момент, коли дитина вирішує, що вона вже дозріла і їй потрібно виходити. Дитина посилає імпульс мамі, і мамина центральна нервова система подає сигнали на матку, шийку матки. Відбувається підготовка до пологової діяльності і сама пологова діяльність. І потім, у перший місяць після пологів, для того, щоб зворотні процеси відбувалися, дуже важливо, аби кора головного мозку була розслаблена. І якомога менше було хаотичних імпульсів. 

Читайте також: Як вповільнити старіння: поради лікарки

Небезпечні дефіцити: на які показники варто звертати увагу

Вітаміни D та B 

Наталія Сіліна: Зараз дуже багато дефіцитів вітаміну D. Нестача вітаміну D безпосередньо асоціюється з підвищеним ризиком розвитку прееклампсії. Тому нам дуже важливо перевірити рівень вітаміну D ще на етапі планування вагітності. 

Важливо не тільки нормалізувати рівень вітаміну D прийомом самого вітаміну. А ще й приймати підтримуючу дозу протягом вагітності і в післяпологовому періоді. Бо вітамін D нормальної, середньої концентрації в крові — це профілактика депресії. 

Депресії вагітних, депресії післяпологового періоду стало більше. За рахунок того, що не у всіх жінок є доступ до якісної зелені, свіжих якісних фруктів, овочів, морської риби, здійснюється вплив і на формування дитини, і на психоемоційний стан. Крупнолистова зелень — це джерело вітамінів групи В. 

Я розумію, що зараз безліч вітамінних комплексів, але я завжди кажу жінкам: «Усе, що ми можемо компенсувати їжею, важливо компенсувати їжею». 

Феритин 

Наталія Сіліна: Коли жінка на етапі вагітності, дуже важливо проконтролювати загальний аналіз крові, подивитися рівень феритину. 

Феритин — це показник, наскільки жінка назберігала заліза, наскільки вона готова поділитися ним під час вагітності. Бо дитина своє «депо» заліза формує в період цих 9-ти місяців. Від того, наскільки мама насичена залізом, залежить сам внутрішньоутробний розвиток дитини, і наскільки дитина потім не матиме свого дефіциту заліза. 

Одним із проявів нестачі заліза в тілі є безсоння, нервозність. Потім ми списуємо всі ці стани на сирени.

Магній 

Наталія Сіліна: Дефіцити магнію. Постійний викид кортизолу, грубо кажучи, спалює рівень магнію. Тому важливо їсти несмажені горіхи. У мигдалю вміщується достатня кількість магнію. Скоро вже буде пора абрикосів. 

Із сухофруктами я би була дуже обережна. Я наразі не раджу своїм вагітним пацієнткам їсти сухофрукти. Бо це «внутрішньовенне введеня цукру». Зараз нам важливо вживати продукти, які не дають різкого зростру рівня цукру в крові. 

Нам важливо їсти ті продукти, які ми відносимо до довготривалих вуглеводів. Які поступово дають рівень глюкози. І це дає можливість нашим наднирникам, щитовидній залозі гарно працювати.

Якщо хочеться солодкого, треба себе запитати — коли я востаннє їла чи пила? Якщо пройшло більше 3 годин, треба нормально поїсти, а не їсти щось солодке. 

Одна із особливостей здоров’я під час війни — це певне роз’єднання зі своїм тілом, втрата контакту з тілом. Ми інколи не розуміємо, про що справді нам сигналізує тіло.

Читайте також: Біль під час сексу і менструацій: правда про ендометріоз

 Контроль тиску

Наталія Сіліна: Важливо виміряти артеріальний тиск під час вагітності. Навіть якщо вам ваш лікар про це не сказав і якщо ви не входите в групу ризику по розвитку прееклампсії за результатами першого скринінгу. 

Перевантаження наднирників на певному етапі може спровокувати скачки артеріального тиску.

Для того, щоб зрозуміти чи є підвищення артеріального тиску, чи ні, важливо знати свій нормальний тиск. Якщо ви звикли, що у вас тиск 90/60, а потім він стає 120/80, то для вас це вже високий тиск. Це може приносити дискомфорт у тілі. Уже інший кровоплин в корі головного мозку, самопочуття.

Тому вимірюємо тиск регулярно, декілька разів на тиждень. Якщо є головний біль, завжди першочергово вимірюємо тиск. Якщо він вище 130/90, це вже показ звернутися до лікаря. Не треба випробовувати судини. 

Високий тиск небезпечний якраз тим, що ми втрачаємо еластичність судин. Це погіршення мікроциркуляції. Не може нормально функціонувати ні головний мозок, ні когнітивні функції, ні нирки, ні яєчники і все решта.

Ефект розщеплення реальності: що це і які наслідки

Наталія Сіліна: Перше, що робить війна — приносить розщеплення. Людині для того, щоб жити в умовах війни, потрібно в голові створити паралельну реальність, у якій вона з якихось причин собі каже: «Усе окей, я продовжую жити тут, де літають «шахеди», де прилітає в сусідній будинок, де гинуть мої співвітчизники». Це завжди має наслідки.

Перший наслідок — розщеплення зі своїм тілом. Це призводить до того, що тіло сигналізує про зміни, а ми їх відразу не помічаємо. Враховуючи, що жінки виховані в культурі наявності болісних менструацій, болісного сексу і тези «жінка все стерпить». У нас є бекґраунд нівелювання потреб тіла.

Війна це ще сильніше розщеплює. Може бути така ситуація, що в момент, коли прилетіло в сусідній будинок, ви навіть не побачите того підтікання вод. Також наразі різко зросло явище нетримання сечі. Ви дійсно можете не відчути того, що би ви відчули, якби не війна.

Читайте також: Магічне мислення та антидепресанти: що добре, а що погано для нашого ментального здоров’я

 Підтримка для жінки

Анастасія Багаліка: Зараз жінкам, які вирішили народжувати, обов’язково слід подумати про близьку людину, у якої можна попросити про підтримку.

Наталія Сіліна: Це повністю нормально після пологів знайти «опорних» людей. Є поняття «післяпологова депресія». У всіх жінок після пологів є легкі психоемоційні розлади. Дуже важливо мати можливість подзвонити близькому і сказати: «Я не знаю, що зі мною відбувається. Мені дуже погано, емоційно». 

Тому на етапі ще планування вагітності варто зрозуміти свої очікування. Зрозуміти, чи я точно вирішила стати на шлях материнства, бо це моя особиста потреба, а не нав’язана мені суспільством програма того, як має виглядати успішна жінка. 

Підтримка у втраті

Наталія Сіліна: У вагітних жінок гинуть партнери, чоловіки, родичі, друзі, подруги і не тільки на фронті, а це й цивільні. Зараз смерть в Україні всюди, не тільки на лінії фронту. До цього потрібно бути готовими і вміти працювати з людиною, яка отримала таку душевну травму. 

Важливо, щоб завжди був доступ до психологів, які вміють працювати із гострою травмою, із травмою втрати. Важливо дати вагітній жінці прожити втрату. 

У нас також немає культури проживання втрати. У нас прояв сили — це стиснути зуби. Таке теж треба робити, але зараз ми маємо навчитися екологічно проявляти свою внутрішню агресію, для того, щоб це не переросло в аутоагресію і диструктивну саморуйнівну поведінку.

Емоційна вразливість під час війни

Наталія Сіліна: Війна підсилює яскравість моменту. З одного боку, дуже сильно активізується внутрішній критик. З іншого боку, війна підсвічує «життя в моменті». Тут і зараз воно створює підґрунтя для дійсності в майбутньому, але якщо не проживати якісно моменти теперішні, це посилює тривожність.

Кого брати на пологи 

Анастасія Багаліка: У багатьох жінок, які проходять вагітність під час війни в Україні партнер і батько дитини у війську. Це ще один додатковий фактор тривожності. Я знаю це по собі, бо мій чоловік військовий і під час війни у нас народилася донька. Думки про те, як все буде і що нам вдасться супроводжували мене всі 9 місяців.

Наталія Сіліна: Я раджу, якщо є можливість, брати із собою матір партнера. Якщо це, звісно, теплі стосунки, і та жінка має ментальний і фізичний ресурс. Це найоб’єктивніше. Це буде прямий зв’язок, це матір твоєї коханої людини. 

Якщо це не теплі стосунки, або у вас є сумніви, тоді беріть за відчуттями. Беріть жінку, яка мала позитивний досвід пологів і має гарний стан ментального здоров’я. Це не обов’язково має бути близька людина. Це може бути знайома. І ви розумієте, що вам подобається, як вона проявляється. Ви бачите, що вона зможе бути для вас опорою в пологах. Поговоріть, скажіть: «Партнера немає, матір партнера — не близька мені людина, але мені потрібна жінка, силу якої я буду відчувати і розуміти, що це моя опора». 

Брати свою маму — це дуже дискутабельно.

Анастасія Багаліка: Маю ряд причин, чому ні. У моєму випадку, я у мами одна дитина, яка народилася шляхом кесаревого розтину. Моя мама не має досвіду пологів. Що відбувається там — вона не знає. Бачити все вперше — я сумніваюся, що це була би хороша ідея. Вона, мабуть, не здогадується, якого роду допомога з її боку мені була би потрібна. 

Наталія Сіліна: Мамі, яка не мала досвіду вагінальних природніх пологів, буде важко бачити, як боляче своїй дитини. Це дуже стресово і травматично. Про сестру теж варто подумати. Якщо не було досвіду пологів, я не думаю, що це буде класна ідея.

Звісно, класно було би, щоб це була близька подруга, у якої є досвід пологів.

Читайте також: «Годинник тікає»: правда чи міт, коли йдеться про вагітність

 Що варто знати про післяпологовий період 

Наталія Сіліна: Вагітність завжди виснажує жінку. Це втрата кісткової тканини, вимивання кальцію. Дитина на себе бере всі мікроелементи, які є. Її завдання — прийти в цей світ якомога більш здоровою, сильною, взяти від матері все, щоб вона могла вижити. 

Якщо жінка вже емоційно виснажена під час вагітності, були емоційно травматичні пологи, не отримала позитивного досвіду в пологах, це запускає багато речей у післяпологовий період. Від відчуття, що «зі мною щось не так, я якась не така жінка», до того, що в неї може бути відраза до своєї дитини, яка спричинила біль. Визнати вона цього не може. Це посилює і підвищує ризик післяпологової депресії. 

Знову-таки, відсутність нормального сну. Це виснажує центральну нервову систему, м’язову систему, кісткову тканину. Приносить больовий синдром у життя жінки. Слабкість тазу, який супроводжується болями.

Важливо у післяпологовий період — правильна реабілітація. Працювати не відразу з м’язами тазового дна, а з укріпленням тулубу. Як тільки ми розрівнюємо поставу, вона стає фізіологічною, знімається напруга на малий таз. Пролапс підтягується.

Поради експертки

Наталія Сіліна: Я рекомендую жінкам після 20 тижнів вагітності читати внутрішньоутробній дитині і розділити на два типи книжок: колискові, книжки на ніч і співанки, історії для прогулянок.

Вечірні читанки — це про медитативний стан, коли жінка відчуває, як дитина рухається. Я розумію, що в 20 тижнів це нормально — ще не відчувати. Ти, по-перше, розвиваєш знання цих пісень, покращуєш когнітивні функції.

І це заспокоєння, медитація, яка розслабляє тіло. Ти починаєш відчувати тіло. Не лякайтеся, якщо тіло починає відгукуватися болем. Розмасажовуйте цей біль, продихуйте його. 

Вигулюйте свою внутрішню дитину, читайте ніби для неї. Метафорично ти читаєш для себе маленької,  у прямому сенсі — ти читаєш для дитинки, яка скоро з’явиться фізично у твоєму житті.

Читайте також: Секс і жіноче лібідо: що змінила війна

Цей подкаст підготовлений за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ньому погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об’єднаних Націй. 

Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі