Як Україна та Норвегія співпрацюють в оборонній сфері

Співпраця України та Норвегії у сфері оборони — що варто знати

Сергій Рудько: Норвегія у європейській системі безпеки значно вийшла за межі її традиційної оборонної політики. Ще донедавна вона була стриманою та зосередженою переважно на Арктиці та власному захисті. Однак, з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Норвегія одразу зробила принциповий стратегічний вибір — підтримала Україну, включилася у процес формування нової безпекової архітектури Європи.

Станом на 2025 рік Норвегія займає 11 місце, якщо говорити про суто військову допомогу. Це близько 2,5 мільярдів євро військової допомоги у різних сферах.

ППО, дрони, морська безпека, артилерія, ініціативи інших країн, до яких Норвегія приєднується. Також досить важлива підтримка у навчанні українських військовослужбовців.

На сьогодні це досить потужна підтримка. У цьому контексті можна сказати, що політика Норвегії щодо України є більш ширшою доктриною стримування РФ через посилення українського фронту, а не тільки через зміцнення власних північних рубежів.

Чому Норвегія стабільно підтримує Україну з перших місяців повномасштабного вторгнення

Єлизавета Цареградська: Щодо зміцнення своїх рубежів. Чому Норвегія має таку позицію та зберігає її протягом усього повномасштабного вторгнення? Чим це зумовлено? 

Сергій Рудько: Причин тут кілька. Чому Норвегія стабільно підтримує Україну з перших місяців повномасштабного вторгнення — перш за все, це спільний кордон з РФ в Арктиці та чітке уявлення про реальність загрози, яку несе Росія.

Український опір — частина стримування Росії у всьому регіоні.

По-друге, у Норвегії сильна демократична культура. Для неї підтримка України це моральний вибір. Крім того, завдяки ресурсам та суверенній зовнішній політиці вона може дозволити собі діяти швидко та рішуче. Не чекати на узгодження у межах, наприклад, ЄС. Її нічого не стримує.

Ще однією причиною можна назвати те, що інвестиція у власну безпеку вибудовується не лише всередині країни, а і через посилення партнерів на зовнішньому рубежі. У 2025 році ми могли бачити, що усі парламентські партії Норвегії одноголосно підтримали виділення Україні 50 мільярдів крон на допомогу.

Це говорить не просто про волю норвезького уряду, а — політичний консенсус усередині країни, усіх політичних сил, які вбачають у військовій підтримці України важливість.

Норвезька програма підтримки Нансена для України — що до неї входить

Сергій Рудько: Програма Нансена (The Nansen Support Programme for Ukraine) має ключове значення норвезької підтримки України, бо це гарантована багаторічна фінансова опора.

Вона охоплює не лише поставки зброї, а також: підготовку військових, економічну підтримку, фінансову підтримку, гуманітарну допомогу, розвиток ВПК, що є дуже актуальним на сьогодні.

Її головною особливістю є гнучкість — обсяги фінансування та напрямки підтримки визначаються щороку залежно від того, які реальні потреби має Україна. А також від тих подій, які відбуваються на фронті.

Це дозволяє реагувати на зміни на фронті та планувати розвиток сектору безпеки на майбутні роки.

У 2025 році сам факт збільшення загального бюджету програми свідчить про її стійкий політичний мандат та довгостроковий характер.

Першопочатково вона становила близько 140 мільярдів крон. А вже у 2025 році її знову суттєво збільшили через реальні потреби України.

Спільне українсько-норвезьке виробництво зброї

Сергій Рудько: Якщо говорити про виробництво, то це «данська ініціатива». Норвегія її досить активно реалізовує.

Наразі є приклади. Це спільне виробництво 155-мм снарядів із компанією Nammo. Цьогоріч компанія Griff Aviation для України виготовила дрон — GRIFF 60. І зараз вона розробляє дрон GRIFF 135. Це вантажні дрони. Крім того, у червні відкрився спільний проєкт із виробництва українських ракет для NASAMS і також з компанією Kongsberg це відбувається.

Крім того, норвезькі технології застосовуються також у виробництві морських безпілотників.

Яка позиція Норвегії щодо вступу України до НАТО

Сергій Рудько: У плані дипломатичної підтримки, говорячи про прагнення України вступити до НАТО, Норвегія також є послідовною та підтримує це бажання України.

Норвегія розуміє, що війна в Україні — не локальний конфлікт і для неї є пряма арктична загроза з боку РФ. Тому її стратегічна логіка проста — якщо Україна сильна, то РФ не може у цей момент одночасно загрожувати країнам Балтії, Арктиці, Чорному морю. Україна це ключовий фронт оборонної стратегії Норвегії.

Ми на порозі трансформації європейської безпеки?

Єлизавета Цареградська: У контексті створення архітектури європейської безпеки ми говоримо про певні угоди та заручення підтримки, чи — наприклад, про створення додаткових альянсів, систем? Чи не говоримо ми про те, що стоїмо на порозі формування інших структур, які будуть більш дієвими у протистоянні реальній загрозі?

Сергій Рудько: Ще минулого року, 31 травня, Україна та Норвегія підписали угоду про безпекове співробітництво і вона теж передбачала допомогу сумою більше 13 мільярдів норвезьких крон — трохи більше 1 мільярда євро. Це повністю військова допомога.

Можемо спостерігати, що навколо України формується не лише політична підтримка, а реальна безпекова система, яка частково виходить за межі класичного НАТО. Формально це не нові альянси, але можемо щось таке спостерігати.

Та сама ініціатива зі створення «Нордично-Балтійської бригади». Це не структура НАТО, але її підтримують усі країни регіону, більшість із яких є членами Альянсу.

Те саме стосується і коаліційного формату підтримки України. Це численні коаліції: дронова, морська, танкова, ППО, ініціатива Чехії щодо снарядів. До усіх цих обʼєднань входить Норвегія.

Це приклади вузькоспеціалізованих, багатосторонніх платформ, які працюють, можливо, навіть ефективніше за традиційні структури, адже вони не вимагають консенсусу усіх держав НАТО.

Норвегія у цьому процесі грає роль саме тієї країни, яка діє без зайвої бюрократії, але у межах спільної стратегічної рамки.

І це підштовхує до думки, що ми справді перебуваємо на порозі трансформації європейської безпеки від великого, інертного, можна сказати, альянсу до гнучкої мережі оборонних ініціатив, які реагують на загрозу швидше та точніше.

Україна поступово стає не обʼєктом, а учасником нових форматів і це стратегічно змінює баланс.

Читайте також: Відносини України та Скандинавських країн: що відомо 

Проєкт на Громадському радіо виходить за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР «Єднання» в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України 一 рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікацій є відповідальністю Громадського радіо та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР 一  Єднання