«Я можу бути голодною, але мені немає де жити. Прошу вас, відремонтуйте мій будинок»: із цих слів ми почали роботу з відбудови — волонтер

Як український благодійний фонд «За мирне небо» відбудовує зруйновані росіянами оселі. Про це говорили з засновником фонду Віталієм Борулем.

Ведучі

Тетяна Курманова

Гостi

Віталій Боруль

«Я можу бути голодною, але мені немає де жити. Прошу вас, відремонтуйте мій будинок»: із цих слів ми почали роботу з відбудови — волонтер
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/10/hr_marafon_v-2022-10-27_borul.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/10/hr_marafon_v-2022-10-27_borul.mp3
«Я можу бути голодною, але мені немає де жити. Прошу вас, відремонтуйте мій будинок»: із цих слів ми почали роботу з відбудови — волонтер
0:00
/
0:00

Віталій Боруль: Ми почали допомагати українцям із перших днів повномасштабної війни. Ми були під Бучею та Ірпенем. Допомагали всім, чим могли. Спочатку це була гуманітарна допомога, їжа. Ніколи не думав, що буду «забивати» свою автівку хлібом. Просто хлібом. Нам його привозили з Рівненської області. Сльози у людей, які відстояли чергу та отримали той хліб я ніколи не забуду.

Зараз один із головних наших напрямків — відбудова. Я — професійний будівельник, займаюся цим понад 10 років. Я знаю, як це робити й маю класну команду. Переламним моментом став день, коли ми в Бучі роздавали їжу й одна бабуся нам сказала: «Я можу бути голодною, але мені немає де жити. Я вас дуже прошу, відремонтуйте мій будинок. Я сама з цим не впораюся». Тоді я зрозумів, що ми повинні працювати в цьому напрямку.

Відбудова

Віталій Боруль: Своїй команді я сказав: «Я не знаю, як ми це все будемо робити та де візьмемо гроші. Але я хочу це робити». Команда мене підтримала. Починали ми з власного фінансування, свої кошти вкладали. З часом до нас почали приєднуватися волонтери. Потім — закордонні фонди. Ми відкриті, співпрацюємо не з одним фондом і не з двома. Хтось надає вікна, матеріали, хтось — гроші, а хтось просто приходить і каже: «У мене є руки, я хочу допомогти».

Наразі у нас у напрямку відбудови є два етапи:

  • консервація;
  • постійний ремонт.

Консервація — для збереження пошкодженої будівлі. Це перший етап. Постійний ремонт (другий етап) — це відбудова, ремонт даху, встановлення вікон, дверей. По першому етапу (консервація) — ми зробили приблизно 1300 дахів. Другий етап (ремонт) — 160 будинків. Ці роботи ми виконуємо в Київській та Чернігівській областях.

Хто може звернутися по допомогу?

Віталій Боруль: Найтяжче — вибрати кому допомогти. Ми обираємо найнезахищенішу категорію людей — багатодітні сім’ї, люди з інвалідністю, люди похилого віку. Звернутися можна через наш сайт. Залишити заявку. Ми вивчаємо кожну заявку. Серед багатьох обираємо найтяжчі випадки. На жаль, поки що всім допомогти не можемо. Але маємо надію, скоро охопимо більший обсяг.

  • Поки сили є, будемо допомагати. Робити все, що в наших силах. Робити доки, поки не переможемо.

Читайте також: «Ні вікон, ні дверей»: як пенсіонерка живе у зруйнованому окупантами будинку в селищі Макарів


Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS