Микола Хоменко: Ідея створення видання «Освіта у вогні» виникла одразу після початку повномасштабного вторгнення росіян на територію України, а саме коли нога окупанта ступила на землю Немішаєва. Наші працівники робили записи, як це все відбувалося. Робили спеціально, щоб залишити це в історії. Одна наша працівниця запропонувала зібрати всі ці записи в один літопис. Цінність цих зарисів в тому, що вони писалися «но коліні»: швидко та емоційно. В процесі редагування багато сліз виплакали. Реальні, важкі історії. Літопис можна побачити на нашому сайті.
Читайте також: Життя до 24 лютого тепер ніби не існує — житель деокупованого Немішаєвого
Микола Хоменко: Немішаєвський аграрний коледж — історичний заклад, заснований ще за царської Росії. В радянські часи його назвали технікумом. Був відомий на весь СРСР. Через війну заклад дуже постраждав. Російські окупанти винесли всю техніку, розбили обладнання, пошкодили все, що можна було.
Директор весь час був в окупації, у самому коледжі. Не покинув його. Разом із вчителями, педагогами, студентами. Більше ніж місяць. Зараз колектив працює в Запоріжжі, набирає студентів.
Я пишаюся нашими людьми. Нас не зламати. Ні відключенням електроенергії, ні залякуваннями. Немішаївці, як і всі українці, після деокупації готові зустрітися з труднощами.
Читайте також: Це злочини проти людства, я вже перестав називати це війною, я називаю це геноцид — активіст із селища на Київщині
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS