Медицина середньовіччя та сучасності: що спільного?

Для того, щоб краще зрозуміти сучасність, часом треба зазирнути в минуле. Катерина Мацюпа запитала у філософа-медієвіста Михайла Кольцова про те, як виглядало лікування у середньовіччі, як люди розуміли лікування, і чи існувало уявлення про те, що хворобу можна якось попередити чи не допустити. А також, чому і хто використовував золото замість саплементів у Середні віки. Про це та більше — слухайте в подкасті.

Лікарі в Середньовіччі могли радити людям схуднути та модифікувати спосіб життя?

Михайло Кольцов розповідає, що середньовічний лікар був малодоступним, оскільки до нього звертались люди зі знатних родин. Щоб схуднути, людину могли відправити у монастир або в паломництво. Це повʼязане з уявленням про те, що хвороба має духовну частину, вона не тільки тілесна. Тобто, людину відправили б змінювати спосіб життя в ізоляції.

Філософ розповідає, що Середньовіччя як основа західної цивілізації — це комбінація християнства, юдаїзму та ісламу. Всі ці релігії відіграють важливу частину у середньовічних уявленнях.

«Середньовічне уявлення про тіло було половинчастим. Воно завжди мало ось оцю духовну частину. Якщо ми подивимося на феномен посту, то ви можете у тому ж самому Новому Заповіті зустріти Перше послання до коринтян про те, їжа не наближає вас до Бога. Це про те, що у тому, що ви їсте, немає нічого божественного. Але буквально за декілька віршів ви можете побачити фразу про те, що якщо ви вже це робите, то робіть це як божественну справу, тобто з думкою про Бога. Це, власне, призводить до того, що тут завжди був етичний аспект та символічний аспект», — говорить Кольцов.

Він розповідає про те, що перший міф, повʼязаний з походженням людиною, був повʼязаний з їжею — яблуком. Коли в ранному християнстві намагались зобразити ненажерливість, то цей гріх переважно зображували жінкою.

Філософ зауважує, що середньовічна людина не могла їсти тоді, коли вона захоче. Вони мали це робити тоді, коли можна було. Приготування самої їжі й загалом робочий цикл змушував їх до такої впорядкованості. Фактично було 4 способи прийому їжі. У деяких випадках їжа вирізнялася різноманіттям, але в цілому була доволі одноманітною. Багато відомо про їжу раннього Середньовіччя лише завдяки заборонам, а не рецептам. Наприклад, забороняли їсти чотирилапих (котів, собак).

Слухайте також: Розлади харчової поведінки: що це таке, як розгледіти і справлятись

Як піклувалися про себе середньовічні люди, аби запобігати хворобам?

Михайло Кольцов каже, що з піклуванням про себе було проблематично через обмежені ресурси та постійні епідемії. Не було уявлення про профілактику, гігієну як таку. Люди не розуміли, що треба щось робити, аби не захворіти. Сприйняття хвороби було символічним, наче це злі духи. Тому профілактика цього була — перехреститися чи плюнути через плече.

Читайте також: Нут — це не лише білок — нутриціологиня та веганка Катерина Бєлкіна

Чому деякі сучасні люди вважають, що молитви можуть допомогти у запобіганні хвороб?

Філософ вважає, що ми не дуже відійшли від середньовіччя, а багато речей стали наслідком середньовічних уявлень. Прикладом цього є гуморальна теорія, згідно з якою в людському організмі чотири основні рідини: кров, флегма, жовта та чорна жовч. Коли ви хворієте, то є дві причини цього: відбувся дисбаланс рідин або одна із цих рідин відділена від інших.

«Це дуже когнітивно зручна річ. Якщо у вас болить голова, ви пийте ось оце, щоб збалансувати якусь із цих рідин. І все — ваш організм повернеться в той здоровий стан. І коли ви сьогодні бачите подібні уявлення, їм якраз 2000 років. Не тому, що вони правильні, а тому, що вони дуже добре приживалися. Увесь розвиток медицини аж до середини XX століття — це була фактично оця гуморальна теорія», — говорить він.

«З понеділка!» — подкаст про те, як почуватися добре у власному тілі щодня. Усі попередні випуски можна переглянути ТУТ

Уся інформація, обговорювана під час програми, має виключно інформаційний характер. З будь-якими запитаннями стосовно вашого здоров’я, призначення будь-яких препаратів, методів лікування тощо звертайтеся до сімейного лікаря або до профільних лікарів.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі