Образ Ліліт у єврейській традиції: між відьомством і фемінізмом

У яких контекстах формується образ Ліліт

Єлизавета Цареградська: У нас сьогодні дещо незвичайна тема для розмови, але я поясню передісторію, як я дійшла до думки поговорити про Ліліт. Наразі я читаю книжку «Книги Якова» Ольги Токарчук, і на початку події розгортаються в Рогатині. Там є такий фрагмент: «Далі гебрейські літери. Біля дверей металева табличка, а поруч якісь знаки, і ксьондз пригадує собі, що пише Атанасій Кірхей у своїй книзі. Коли в євреїв завагітніла жінка, і вони бояться відьми, то виводять на стіні слова: «Адам Гава Гуц Ліліт», що означає: «Адаме з Євою — прибудьте сюди, а ти, Ліліт, відьмо — тікай». Це, мабуть, воно. Вочевидь, і тут недавно народилася дитина». Отже, моє перше запитання: хто така Ліліт?

Міхаль Стамова: Ми знаємо, що на українських теренах і українці, і євреї вважали, що Ліліт — певна відьма, і народження й життя єврейських дітей пов’язані з нею. Персонажка Ліліт абсолютно містична.

Коли була велика смертність, потрібно було від неї якось захищатися. Звичайно, були певні молитви, синагоги, але після того, як багато рабинів і священних книг було знищено під час Хмельниччини, виник хасидизм. Це містичні народні вірування. Вони базуються на відчутті, що Всевишній тебе не залишить, що ти маєш радіти, навіть якщо ти щось втратив. Це всесвітньо відома течія, яка виникла на українських теренах, і досить багато моментів тут стосуються саме української єврейської культури.

Персонажка Ліліт не зустрічається в Торі. Вона спочатку трапляється у шумерських, аккадських міфах. Це ніби демон жіночої статі. Ми досі не знаємо, хто це. У нас вона з’являється з Кабали й відповідних текстів XII століття. Потім на Кабалі будується хасидизм. Вважається, що цей демон може вкрасти єврейське дитя — або при народженні, або протягом першого місяця, або до обрізання на восьмий день.

Хто така Ліліт, і що їй приписували

Міхаль Стамова: Існує легенда з аккадських, шумерських текстів, яка потім іде в єврейську містику, ніби у Адама була ще одна дружина, яка йому не захотіла коритися. Там є дуже цікаві історії, що вона, наприклад, хотіла його осідлати. Зараз говорять, що це, можливо, один із видів сексу, або вона захотіла його принизити, і так далі. Її вислали з Раю, вона народила дітей, але їх убили, і вона хоче повернутися, але їй говорять, що там уже є Єва, тобто місце зайняте. Тоді Ліліт каже, що вбиватиме всіх дітей.

Є синдром раптової смерті у немовлят, і у багатьох єврейських сім’ях вважалося, що це Ліліт прийшла і взяла це немовля. Як могли із цим боротися? Звісно, молитвами, або робили амулети чи напис, про який ви говорите, і він мав оберігали єврейський будинок від проникнення Ліліт.

Ще Ліліт часто асоціюється з жінкою, яка спокушає чоловіків. Або, наприклад, нічні чоловічі полюції теж пояснюють приходом Ліліт: що вона бере чоловіча сім’я, і сама народжує від нього дітей. Тобто є досить багато таких повір’їв. Зараз вони не актуальні, досить мало єврейських громад, де до них звертаються. Але індустрія амулетів, браслетів із зображенням Ліліт жива. Їх можна побачити у містах, пов’язаних із хасидизмом, у музеях.

Це фольклорна традиція, яка була розповсюджена в Україні у багатьох місцях, пов’язаних із хасидськими традиціями. Натомість у єврейських текстах, якщо казати про Танах, лише у Книзі Ісаї є згадка про Ліліт. Дослідники говорять, що це, можливо, містичний птах, тож на амулетах і картинах можна побачити гарну жінку в пір’ї.

Переосмислення образу Ліліт з феміністичної точки зору

Міхаль Стамова: Це стародавня традиція, але є модерні традиції, які піднімають образ Ліліт як жінки, яка може протистояти чоловікові. Феміністична єврейська традиція перетворює образ Ліліт з простої відьми на борчиною за жіночі права. Тобто жінка може обирати, як поводитися з чоловіком, які вона матиме статеві стосунки, скільки народжувати дітей, бути у шлюбі чи ні.

Це модерна традиція, якій близько 150-200 років. Є новий єврейський фольклор, нова єврейська література, яка піднімає Ліліт на п’єдестал незалежної жінки, яка має своє слово. Наприклад, для мене цікавий твір «Прихід Ліліт» професорки Джудіт Пласков. Вона говорить про те, що Ліліт не просто демон, що вона повертається в Едемський сад і хоче налагодити стосунки з Євою. Тобто Єва і Ліліт — це частини тієї самої жінки.

Ця модерна традиція бере образ Ліліт і не демонізує його, а говорить, що жінка — це не лише покірність. Загалом у єврейській традиції немає чогось доброго чи поганого. Зокрема, є мідраші, це вид єврейської фольклорної думки, яка доповнює те, чого немає у священних текстах. Є така традиція ставити запитання і пропонувати можливі трактування. Наприклад, у Торі чи Танасі можуть одночасно наводитися різні думки кількох мудреців. Тобто єврейська традиція дискусії має історію, тривалістю понад 2000 років, тож мати різні думки на одну тему — не просто можливо, а нормально.

Права жінки у єврейській традиції

Єлизавета Цареградська: Тут я би хотіла перейти до площини впливів, адже і ви говорите саме про модерне сприйняття образу Ліліт. Навіть на «Вікіпедії», хоч це таке собі джерело для дослідження, фокус припадає на образі Ліліт як борчині за жіночі права. Також ідеться про те, що вона хотіла дати Єві знання. Як я розумію, є варіація, у якій змієм, що підмовив Єву взяти яблуко, насправді була Ліліт, яка хотіла передати знання Єві, а не Адамові.

Словом, багато різночитань, але мене це спонукає поговорити про підміну понять. З одного боку, ми говоримо про боротьбу жінок за права, що цілком очевидно має місце бути, тому що з цим є проблема. З іншого боку, чи справді жінки настільки упосліджені в релігії, зокрема у єврейській традиції? Чому ж виникає цей образ Ліліт?

Міхаль Стамова: Звісно, якщо щось виникає, то є певні обставини, які викликають інтерес. Досить правильно сказати, що Ліліт — містичний або фольклорний образ, який базується лише на одній згадці пророка. Також є досить цікава розповідь про створення світу, про Адама, першу людину, про Хаву, єврейський варіант слова «Єва», і там досить багато незрозумілих речей.

Коли євреї живуть серед інших народів, інших міфів, з’являється багато запозичених деталей, які кочують між культурами. Крім того, дитяча смертність у середньовіччі, тогочасні гоніння євреїв та ситуації, коли дітей доводилося народжувати під час переховувань, без власного дому, призводили до людських трагедій.

У єврейській традиції жінка завжди має бути захищена. Є стародавня традиція шлюбного договору: якщо чоловік їде кудись на тривалий час, він має дати дружині право на розрив шлюбу, щоб вона не залишилася гуною, солом’яною вдовою. Якщо чоловік не повернеться, жінка, завдяки цьому договору, зможе вийти заміж удруге.

У єврейській культурі жінка має право на розрив шлюбу, хоч чоловік мав у цьому більший авторитет. Але якщо жінка не може народити, якщо чоловік ображає її, вона має право розлучитися. Тобто говорити про абсолютну безправність жінок у єврейській традиції ми не можемо.

Ми знаємо, що жінки вели бізнес, торгували. У єврейській традиції жінка не має просто сидіти удома й не мати права сказати щось своєму чоловікові. Навпаки, це людина, яка тримає бізнес, забезпечує сім’ю, займається організацією певних справ. Серед українських євреїв теж можна знайти багато таких прикладів.

Образ Ліліт як засіб провокації

Єлизавета Цареградська: Я ніколи не була всередині єврейської спільноти, але як спостерігачка я фіксую в українській культурі образ єврейської жінки як осердя, ключової постаті, на якій усе тримається. Можливо, не де-юре, але де-факто точно. Тому у мене викликає запитання, чому архетипічний образ Ліліт взагалі сформувався?

Міхаль Стамова: Це більше християнський погляд. Хава або Єву теж спокушає Адама знанням. У єврейській традиції Єва — його соратниця, яка має «взяти із сторони», адже слово «ребро» означає «сторона». Це людина, яка доповнює Адама. Але, напевно, до останнього століття дівчата й хлопці вчилися окремо, існувало два суспільства. Модерне бачення образу Ліліт виникає тоді, коли постає питання, чи може жінка бути рабинкою, чи може вона голосувати, чи може вона читати Тору перед чоловіками. Хоча єврейські дівчата всі вміли читати й писати, хоч вони вчилися цьому вдома.

Американські та європейські єврейки використали образ Ліліт як виклик суспільству. Що жінка може бути рабинкою, може співати перед змішаною публікою, проявляти себе у єврейському релігійному суспільстві як лідерку. У єврейській традиції жінки-лідерки є у Торі, Танаху. Це просто провокативний погляд на те, що демонізується. У США навіть існує єврейський журнал «Ліліт». Жінки прагнуть об’явити себе там, де їх не чують або не звертають на них увагу, не прислухаються до їхньої думки.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі