Євгеній Дикань, був у полоні 12 днів/ Настя Горпінченко, Громадське радіо
8 людей у камері 1 на 3 метри. Цілковита темрява. Сон по черзі. У туалет лише двічі на день з мішком на голові.
Так 12 днів поспіль, з 22 травня по 4 червня, провів 33-річний житель Балаклії, працівник місцевої типографії Євгеній Дикань.
«Пройдемте с нами на пару вопросов», — єдине, що сказали чоловіку перед тим, як запроторити його з товаришем до камери у місцевому райвідділку.
«Спали по черзі. З туалету відірвали кришку, між двома нарами поклали і 4 людини змогло лягти. У туалет виводили вранці та ввечері з мішком на голові», — згадує чоловік.
Опинитися у камері райвідділку можна було за будь-яку дрібницю: «не з тим дружиш», «знайшли номер СБУ», «був знайомий з колишнім військкомом» чи «хтось із місцевих вказав пальцем». Затримували чоловіків різного віку, жінок і навіть дітей, каже Євгеній.
«За 12 днів бачив там двох жінок, теж затриманих, спочатку одна, потім інша. Привезли родину з «Лагєрєй» (місцева назва району Балаклії — ред.), з кінця, там, де блокпост у них був. Хлопця посадили в мою камеру, а мати і молодша сестра, 16-річна, десь в іншому місці були. Потім ніби як прийшли, сказали, що сестру відпустили додому, дали поїсти. А матір на вулиці тримали. Вона там кричала-кричала і її відпустили зрештою теж. Ми з товаришем по 12 діб відсиділи, сходили на допит і нас відпустили. Ну, він ще казав, що його там наряджали ніби в український прапор, автомати давали, знімали на телефончик, шокером били», — розповідає чоловік.
У цій же будівлі, поруч із полоненими, жили й самі військові. У їхніх кімнатах ще лишилися порнографічні плакати, наліпки «Своих не бросаем», залишки їжі та малюнки від російських дітей.
Євгеній каже, що йому пощастило, його не катували — руки не дійшли, а ось сусіди по камері часто повертались із допитів побитими.
«Здебільшого били гумовими палками та застосовували електрошокер. Поліграф гумовий вони це називали. Ну, тобто «палка гумова» у них це ПГ. І один з тих, хто зі мною сидів, казав їм:«21-ше століття, купіть поліграф і допитуйте людей так». А йому відповідали:«Поліграф гумовий — ось кращий поліграф», — розказує Євгеній.
Били сильно. Чоловік каже, не всі, хто були з ним в камері, вижили.
«Під час того, як я там сидів, ніхто там не помер, але люди ті, які були побиті сильно бувало, що через 2-3 дні вдома вже помирали», — згадує Євгеній.
У відділку поліції були здебільшого мобілізовані з «Л/ДНР». У будівлі на вікнах і досі залишилися пляшки горілки із написами«сделано в ЛНР».
Слухайте також: За пів року в окупації у людей з’явився страх опинитися у катівні після стуку у двері — репортаж зі звільненого Ізюма
Та тримали людей не тільки у райвідділку. У будівлі«Балдруку» навпроти поліції була комендатура. Там розташувалася воєнізована правоохоронна структура РФ — воєнна поліція, кажуть місцеві. Їхні шеврони та частини форми розкиданні подвірʼям типографії. Тут росіяни облаштували собі казарми, стягнувши меблі з магазинів неподалік, спортзал та навіть ігрову кімнату з настільним футболом.
У підвалі цієї ж будівлі утримували місцевих.
«Вони туди клітки скляні привезли, з суду, напевне, з лавками такі, без нар», – розказує Євгеній.
Коли росіяни дізналися, що Євгеній один із працівників «Балдруку», привели його на підприємство оглянути машини.
«Вони хотіли тут друк газети налагодити, цієї «Харьков Z» (пропагандистський тижневик окупантів — ред.), але нічого в них не вийшло. Я подивився сказав, що машини робочі, але для цього купа людей треба. Вони не знайшли, мабуть», — пригадує Женя.
Усі рулони паперів росіяни викотили на вулицю та зробили з них барикади. У приміщенні не лишилось жодного.
На одному із таких рулонів лежить ложка, трохи подалі відкрита банка з тушенкой. Подвірʼя закидане елементами форми воєнної поліції, шевронами, взуттям та їхнім сухпаєм.
Втікати їм, здається, довелося похапцем.
Женя розказує, всередині, в комендатурі, є календар, на якому вони від руки відмічали дні від початку війни. Останній запис на ньому зроблений 5 вересня.
Настя Горпінченко, звільнена Балаклія, Харківщина
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS