Сьогодні, 27 січня, в Україні та світі вшановують пам’ять жертв Голокосту.
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, який відзначається щорічно 27 січня, запроваджений рішенням Генеральної асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року (Резолюція № 60/7).
«Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження», — йдеться у Резолюції Генасамблеї ООН від 2005 року, якою запроваджено памʼятну дату.
27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті — Аушвіц-Біркенау.
Під час Другої світової війни, за різними історичними оцінками, близько 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики, що передбачала знищення народів і груп, які нацисти вважали «загрозою» або «неповноцінними». Близько 1,5 мільйона з них були вихідцями з території сучасної України.
Читайте також: Як занепадає пам’ять про Голокост в українських регіонах
Як зазначали в Інституті національної пам’яті, повномасштабна війна Росії проти України «виразно засвідчила, що пасивна памʼять про злочини геноциду не є запобіжником від їхнього повторення».
«Необхідний мінімум — активне осмислення та діалог, щоб сприяти постійній свідомості у принаймні значної частини суспільства того, як діють механізми соціальної агресії. А ще — уважність з боку міжнародних інституцій до системних порушень прав людини авторитарними режимами, щоб не бути засліпленими й заскоченими зненацька тим, що людиноненависницька ідеологія загорнулася в нову, неочевидну, обгортку. І звісно — неможливо запобігати повторенню геноцидів у майбутньому без рішучого і справедливого засудження та покарання організаторів і виконавців подібних злочинів сьогодні. І без власне готовності діяти на випередження», — зауважують в Інституті національної пам’яті.
Із початком повномасштабного вторгнення Росії важливі місця памʼяті про Голокост в Україні стали обʼєктами нападу з боку російських загарбників.
Зокрема, 1 березня 2022 року Росія скоїла ракетний удар по Бабиному Яру у Києві, — через 80 років після масових розстрілів нацистами в урочищі, коли були вбиті близько 100 тисяч цивільних і військовополонених, серед яких були євреї і роми, підпільники Організації українських націоналістів, в’язні Сирецького концтабору та навіть пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова.
У 2022 році російські снаряди також влучили у центральний монумент меморіалу Дробицький Яр у Харкові, відоме місце масових розстрілів цивільного, насамперед єврейського, населення нацистами під час Другої світової війни.
За різними оцінками, там поховано від 14 до 20 тисяч жертв нацизму.
Читайте та слухайте добірку важливих матеріалів Громадського радіо про Голокост
- Про Голокост у 90-х роках ми знали мало — Ігор Михайлюк
- Голокост: яким був післявоєнний контекст?
- Закопування в ямах, знищення без документів, як за Голокосту, тепер відбувається і у нас — історикиня
- Це наш «український Шиндлер»: Юрій Скіра про ченців, які рятували євреїв під час Голокосту
- Що не так у риториці росіян щодо трагедії Голокосту?
- У підвалі Маріуполя померла 91-річна Ванда Об’єдкова, яка пережила Голокост
- Голокост — це й українська втрата, а не лише єврейська — Матвій Вайсберг
Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру