Кожне фото — свідчення воєнних злочинів Росії: три роки великої війни (фоторепортаж)

«Як розпочалося повномасштабне вторгнення для вас?» — за ці три роки журналістки та журналісти Громадського радіо сотні разів ставили це питання героям матеріалів й етерів.

«Мене розбудив дзвінок телефону», «Я почула вибухи і прокинулася», «Я знав, що щось буде і не спав ніч, а зранку був у військкоматі» — це лише частина спогадів про те, як для українців розпочалося 24 лютого 2022 року, коли Росія почала новий етап в одинадцятирічній війні проти незалежної України.

Кожна з цих світлин — зафіксований воєнний злочин, скоєний російськими військовими на території України. Або його наслідки.

Читайте також: «Ми працювали з підвалів, кухонь, коридорів» — головна редакторка Громадського радіо про роботу на початку повномасштабного вторгнення

Один із будинків у Бородянці, селищі у Київській області. Бородянку окупували російські військові більш ніж на місяць. Після звільнення, в смт виявили близько 300 поховань місцевих мешканців, ще 41 загиблу людину знайшли під завалами зруйнованих російськими ракетами та бомбами будинків. На фото  — фасад одного з таких будинків, напис залишили місцеві після деокупації Бородянки в квітні 2022 року.

Це — Володимир Гришко, мешканець Великої Димерки, селища в Київській області. На момент вторгнення йому було 80 років. Пану Володимиру вдалося виїхати з селища «зеленим коридором» у березні 2022 року. А коли він повернувся, замість хати побачив руїни. Єдине, що вціліло — керамічна статуетка у вигляді персонажів з п’єси Івана Котляревського «Наталка Полтавка». Чоловік пояснює: статуетка збереглася, і при прямому потраплянні снаряда в будинок вціліла.

Один із будинків району Північна Салтівка у Харкові. На фото осінь 2022 року. Дитяче футбольне поле з вирвою посередині й обстріляний багатоквартирний будинок.

Автомобільна парковка в місті Ірпінь під Києвом після того, як російську армію було вибито українськими військовими з Київської, Чернігівської, Сумської областей.

Шоломи та бронежилети українських журналістів на вокзалі у Києві перед новим відрядженням.

Наслідки ракетного удару по Києву 10 жовтня 2022 року. Це був один із перших масованих обстрілів України, коли російськими ракетами було пошкоджено 11 об’єктів інфраструктури в 8 регіонах країни. Після цього, подібні масовані комбіновані атаки на Україну тривають четвертий рік поспіль. Так, у 2024 році, Google визначив, що словосполучення «графіки відключення світла» стало одним із найпопулярніших запитів в Україні.

Цуценя, врятоване добровольцями та зооволонтерами в Херсонській області. Росіяни замінували та 6 червня підірвали Каховську гідроелектростанцію у Херсонській області. Благодійна ініціатива «Hvostati» разом із добровольцями вирішили організувати проєкт із порятунку тварин із зони бойових дій. Але після підриву Каховської ГЕС запустилися буквально за добу. Вони продовжують рятувати тварин і зараз.

Кримська татарка Леніє Умерова, заарештована росіянами в 2022 році, коли перетинала кордон із Грузією і намагалася потрапити в Крим до важкохворого батька. Леніє звинуватили за статтею «шпигунство». Рік і 9 місяців вона провела в неволі, більшу частину перебувала в СІЗО «Лефортово» у Москві, яке називають «слідчим ізолятором ФСБ». Леніє вдалося обміняти в вересні 2024 року. На інтерв’ю до Громадського радіо, після свого звільнення, вона прийшла в футболці з принтом мапи України і написом на ній: «Моя мала».

8 липня Росія масовано обстріляла Україну, зокрема, дитячу лікарню «Охматдит» у Києві, пошкодивши кілька корпусів лікарні, у тому числі корпус токсикології, де перебували важкохворі діти, які отримували діаліз. На фото — одна з волонтерок, яка приїхала допомагати розбирати завали в дитячій лікарні, знайшла під уламками дитячі іграшки.

Дисидент Микола Матусевич, який провів 7 років у радянських таборах і 5 років у засланні, на акції на підтримку українських військовополонених. Акції, організовані «Асоціацією родин захисників Азовсталі» тривають з 2023 року. Люди щотижнево збираються в містах і селищах України, щоб нагадати про те, що українські військові досі в російському полоні. До однієї з таких акцій доєднався й Матусевич.

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за покликанням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси й подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon
• PayPal: [email protected]