Олена Ребрик
«До такого масштабу викликів ми виявилися не готовими»: експерт про ситуацію в енергосистемі
2 год тому
Навіщо збирати інформацію про журналістів, як не щоб вплинути на їхню роботу, — Юрчишин про справу «Мідас»
Автор
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофійлі
Ярослав Юрчишин/Ілюстративне фотоВідкрито кримінальне провадження щодо незаконного стеження за журналістами, яке здійснювали фігуранти справи «Мідас», яка стосується розкрадань у «Енергоатомі».
В етері Громадського радіо деталі розповів Ярослав Юрчишин, голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова.
Ви зазначили, що відкриття провадження правильне, але запізніле. Як думаєте, чому воно запізніле і що або хто затягував цей процес?
Ярослав Юрчишин: Я думаю, що найбільшою, найлогічнішою причиною гальмування із боку правоохоронних органів була їх політична залежність від Офісу президента. Ми розуміємо, що і Міндіч, і Чернишов надзвичайно близькі до Офісу, ну і перш за все до колишнього очільника Андрія Єрмака.
Ситуація змінилася некритично, і зараз правоохоронні органи навряд чи захочуть активно розслідувати і втручання в особисте життя, і перешкоджання діяльності працівників медіа. Але бачимо, що суспільний розголос дає свої результати. Звісно, довелося провести активну підготовчу роботу.
По-перше, отримати від Національного антикорупційного бюро перелік документів, і відповідно вже з цим переліком прізвищ знову звернутися до правоохоронних органів, і тут реакція достатньо різна. Лише, власне, поліція відреагувала адекватно і відкрила провадження. Ні Офіс генерального прокурора, ні Державне бюро розслідувань свою позицію не змінили, і, відповідно, ніяких дій не вчиняли, хоча це теж у їхніх повноваженнях.
Зараз в мене є інформація тільки від головного управління Національної поліції, яке повідомило, що Солом’янське управління відкрило кримінальне провадження, але не зазначило, по якій статті. Тому зараз, власне, не можу остаточно сказати, чи це розслідування лише втручання в особисте життя, чи і так само є компонент про перешкодження діяльності журналістів, бо, як говорить Національна поліція, провадження було відкрите після звернення від мене як голови комітету.
А ми, власне, просили оцінити в межах компетенції, наскільки збір інформації без повідомлення персонально працівників медіа можна розцінювати як тиск на медіа з нашої точки зору, а з моєї точки зору тут є всі підстави для порушення кримінального провадження по 171 статті «Про перешкодження професійної діяльності».
Бо навіщо збирати інформацію про журналістів, як не щоб вплинути на їхню роботу, у мене іншого сприйнятого усвідомлення немає.
Я знаю, що і Юрій Бутусов, і ваша редакція стосовно пана Андрія (співзасновника та ведучого Громадського радіо Андрія Куликова — ред.), і Форбс розглядали можливості звернення до правоохоронних органів. Знаю, що була заява і ваша, і Комісії журналістської етики, яку очолює пан Андрій, про доведення до правоохоронних органів з вимогою виконати свою роботу. Як бачимо, лише завдяки суспільному розголосу такі це відбувається.
Будемо далі стежати за перебігом подій, з’ясовувати, як відбуваються слідчі дії. Звісно, навряд чи нам дадуть, окрім як самим постраждалим в цій справі, доступ до документів ближче, оскільки це таємниця слідства. Але принаймні ту інформацію, яку можна надавати, про перебіг слідчих дій, про перебіг провадження, буду з’ясовувати, буду інформувати суспільство.
- Нагаадаємо, 15 грудня Громадському радіо стало відомо про оприлюднену Ярославом Юрчишиним інформацію щодо незаконного стеження за журналістами, серед яких наш колега — співзасновник Громадського радіо, журналіст та ведучий Андрій Куликов.
- Ішлося про можливе втручання у приватне життя журналістів, що має ознаки кримінального правопорушення. Тоді Громадське радіо оприлюднило офіційну заяву щодо цієї ситуації.
Що відомо про справу «Мідас»
Вранці 10 листопада стало відомо, що Національне антикорупційне бюро прийшло з обшуком до давнього соратника президента Володимира Зеленського, співвласника ТОВ «Квартал 95» Тимура Міндіча, але він встиг законно виїхати з країни. Водночас згодом його та Олександра Цукермана оголосили в розшук. Також обшуки пройшли в ексміністра енергетики Германа Галущенка, який з липня 2025 року керував Міністерством юстиції, та державній компанії «Енергоатом», якій підпорядковані всі українські атомні електростанції.
Загалом у рамках цієї справи детективи провели близько 70 обшуків та зібрали понад тисячу годин аудіозаписів. Сума збитків унаслідок дій злочинної організації становить 100 млн доларів.
Основним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання хабарів від контрагентів «Енергоатому» в розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів. Зокрема, контрагентам Енергоатому нав’язувались умови сплати відкату за уникнення блокування платежів за надані послуги/поставлену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Ця практика отримала назву «шлагбаум».
Справа про розкрадання в «Енергоатомі»: перші наслідки
На тлі викриття корупції в енергетиці народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк зареєстрував у Верховній Раді проєкти постанов про звільнення з посади міністра юстиції Германа Галущенка, який до липня 2025 року був міністром енергетики, а також чинної міністерки енергетики Світлани Гринчук.
12 листопада уряд відсторонив Галущенка від посади міністра юстиції. Згодом, після вимоги Зеленського і Галущенко, і Гринчук написали заяви про відставку, а прем’єр-міністерка Юлія Свириденко подала до Верховної Ради подання на звільнення їх з займаних посад. Голосування за звільнення міністрів мало відбутися 18 листопада, але депутати «Європейської солідарності» заблокували трибуну й почали вимагати відставки усього уряду. Тому спікер Руслан Стефанчук перервав засідання й закликав депутатів зібратися на засідання 19 листопада.
Світлана Гринчук та Герман Галущенко втратили посади міністра енергетики та міністра юстиції 19 листопада.
Наглядова рада «Енергоатому» повідомила, що скличе у зв’язку з корупційним скандалом спеціальне засідання. Але 11 листопада уряд її розформував. Крім того, 12 листопада уряд відсторонив від посади віцепрезидента компанії Якоба Хартмута. 13 листопада прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що в Україні проведуть аудит усіх державних компаній, зокрема — енергетичних.
НАБУ спершу оголосило підозру в цій справі сімом фігурантам. П’ятьох з них затримали, усім їм вже обрали запобіжні заходи. Пізніше підозру також отримав колишній віцепрем’єр, ексміністр національної єдності Олексій Чернишов. Запобіжний захід йому обрали 18 листопада. Частина підозрюваних, включно з Чернишовим, вийшли під заставу.
НАБУ намагається з’ясувати, звідки заставодавці взяли гроші на те, щоб сплатити застави за підозрюваних.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру
