В Україні почав діяти закон про переселенців: що він передбачає

В Україні набрав чинності закон про переселенців, або ж закон про ВПО. Повна його назва — «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Верховна Рада ухвалила його 1 липня, а 21 липня закон підписав президент. Що він змінює для тих, хто був змушений покинути свої домівки через війну?

Про це в етері Громадського радіо розповіла очільниця Координаційної ради з питань ВПО при виконавчому комітеті Рівненської міської ради Наталя Русакова, яка сама є переселенкою з Маріуполя.

Головне в цьому законі — це підтримка на різних етапах переміщення. Закон гарантує рівні пенсійні гарантії та значно більшу участь внутрішньо переміщених осіб у житті громади, зокрема, через такі консультативно-дорадчі органи як Рада ВПО.

Наталя Русакова каже: практичні зміни впроваджуватимуться поступово, відповідно до порядків, затверджених Кабінетом міністрів.

Витяг замість довідки: чи потрібно переоформлювати документи

Одна з новацій закону — перехід від довідки ВПО до витягу з електронного реєстру. Чи змінить це щось для переселенців і чи треба змінювати документи?

Наталя Русакова каже: нових документів оформлювати не треба. Витяг підтверджуватиме перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи. Паперова довідка й електронний витяг матимуть однакову юридичну силу. Раніше видані довідки ВПО станом на сьогодні залишаються чинними. Тому змінювати їх або повторно ставити таких людей на облік непотрібно.

Якщо після 22 жовтня людина оформлюватиме довідку ВПО вперше, то це так само можна зробити звичайним способом, а саме — через «Дію», ЦНАП або орган соцзахисту. Тобто всі чинні процедури оформлення довідок зберігаються. Надалі облік вестимуть через єдину інформаційну базу даних про переселенців. Після запуску оновленої системи перебування на обліку можна буде підтвердити витягом з бази в паперовій або електронній формі.

Що зміниться в державній підтримці ВПО та коли чекати змін

Закон про переселенців також передбачає, що обсяг державної підтримки внутрішньо переміщених людей визначатиметься залежно від їхніх реальних потреб. Але хто ці потреби оцінюватиме?

Наталя Русакова каже: це робитимуть місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування згідно з порядком, який має встановити уряд. Він має визначити критерії та процедуру такого оцінювання.

«Негайного переоцінювання потреб усіх внутрішньо переміщених осіб з 22 жовтня поки що не оголошено. Тобто Це планується запровадити згодом», — наголосила Наталя Русакова.

В законі наголошується: підтримка має точніше відповідати потребам людини. А для цього потрібно охопити тих, хто сам не може звернутися. Наприклад — літніх людей, людей з інвалідністю, мешканців віддалених сіл..

«Я очікую, що для людини буде запроваджений особистий супровід, виїзні прийоми і зрозумілі пояснення щодо оформлення тих чи інших допомог. А електронні сервіси мають доповнювати особисті звернення, а складність оформлення не повинна позбавляти людину необхідної допомоги», — сказала очільниця Координаційної ради з питань ВПО при виконавчому комітеті Рівненської міської ради.

Що закон про переселенців змінює в оформленні пенсії тим, хто виїхав з окупації

За словами Наталі Русакової, закон прибирає для людей, які виїхали з окупації, спеціальну законодавчу умову щодо неотримання пенсії від Росії. Отже, йдеться про те, що пенсії переселенцям призначатимуть на загальних підставах.

Також вона нагадала, що з 2 серпня почав діяти новий закон про підтвердження страхового стажу. Це означає, що якщо необхідні дані є в держреєстрах, то вимагати від людини повторного підтвердження документами заборонено.

Що робити переселенцям у разі порушення їхніх прав

Що робити переселенцям, якщо їхні права порушили? Наприклад, затримали виплати або вони стикнулись з нерозумінням з боку місцевої влади?

Відповідаючи на це запитання, Наталя Русакова порадила внутрішньо переміщеним людям подавати всі звернення в письмовому вигляді та обов’язково зберігати підтвердження будь-якого подання. В разі відмови потрібно просити у відповідного органу рішення про відмову з правовими підставами й обґрунтуванням такої відмови. Якщо це затримка виплат — обов’язково треба з’ясувати її причину й попросити письмове підтвердження такої затримки.

«По допомогу зі складання скарги або позову можна звернутись до системи безоплатної правничої допомоги. Також можна звернутись до уповноваженого Верховної Ради з прав людини. З оскарженням краще не зволікати, бо кожне оскарження має певну процедуру й певні терміни», — наголосила очільниця Координаційної ради з питань ВПО при виконавчому комітеті Рівненської міської ради.