Новий закон, який регулює права ВПО: що він змінює

Як трансформується підхід у новому законі щодо ВПО

21 липня президент Володимир Зеленський підписав закон, що має стати новим нормативним актом у сфері захисту прав внутрішньо переміщених осіб. Марія Красненко, яка долучилася до створення закону, розповіла, що робота над ним розпочалася ще у 2023 році. Цей процес став реакцією на повномасштабне вторгнення й масове внутрішнє переміщення та виклики, які воно потягнуло.

Як зазначає експертка, новий закон змінює особливості обліку ВПО та підтвердження самого переміщення. Тепер процедура не має будуватися довкола використання довідки ВПО: людину братимуть на облік, а через цифрову систему отримуватимуть інформацію про переміщення.

«Звісно, для того, щоб підтвердити саме переміщення, буде залишатися можливість отримати витяг про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, але задум полягає у тому, щоб максимально відв’язати потребу надавати довідку від отримання певних послуг, звернень до банківської системи тощо», — пояснює Марія Красненко.

Також, наприклад, якщо людина відчуває, що вона повноцінно інтегрувалася у нове середовище, вона може подати заяву та бути знятою з обліку як внутрішньо переміщена особа. Крім цього, особу можуть зняти з такого обліку, якщо населений пункт, з якого вона виїхала, буде визнаний безпечним для повернення, але наразі немає чіткої рамки того, як це має відбуватися. Тим не менш, такі норми ніяк не скасовують самого факту, що людина зазнала внутрішнього переміщення.

Ключові зміни

Марія Красненко говорить, що закон розширює заходи державної підтримки для внутрішньо переміщених осіб. Вони мають охоплювати всі етапи, включно з поверненням після деокупації, у разі, якщо там буде безпечно, й людина виявить бажання поїхати до своєї попередньої домівки.

Надання державної допомоги тепер має відбуватися відповідно до результатів оцінки потреб людини. Ідеться про весь цикл підтримки: від евакуації до адаптації та реінтеграції після повернення. Як пояснює експертка, це означає, що держава має не просто роздавати всім ВПО певну однакову суму коштів, а оцінювати реальне становище кожної людини й надавати підтримку відповідно до її потреб.

Закон не передбачає забезпеченням житлом усіх вимушених переселенців. Тим не менш, він закладає багато процесів, які у подальшому має реалізувати уряд. Марія Красненко зазначає, що оновлений закон має ліквідувати можливу дискримінацію відповідно до того, звідки чи коли саме виїхала людина

«Закон має прибрати ті речі, які є несправедливими, через конкретні підходи, які будуть цільовими до конкретної людини. Тут не важливо, чи людина перемістилася 12 років тому, чи вона перемістилася вчора. Все має базуватися на єдиних підходах із тим, що важлива потреба людини», — каже експертка.

Також закон покликаний вирішити проблеми, які виникали у внутрішньо переміщених осіб із отриманням пенсії. Раніше вони для цього мали задекларувати, що не отримують російську пенсію. На початку року були спроби врегулювати цей механізм, але тепер закон загалом скасовує таку вимогу.

«В цілому, стосовно пенсійних виплат закон говорить про те, що всі пенсії мають надаватися внутрішньо переміщеним особам на загальних умовах. У минулому і сьогоденні є певні кейси, коли внутрішньо переміщені особи, передусім ідеться про тих, які переміщені до 2022 року, потребують додаткової ідентифікації, надання підтверджень. Цей закон говорить, що ні: всі пенсіонери, всі українці отримують на загальних умовах», — зазначає експертка.

Підтримка для людей, які зазнали переміщення у дитинстві

Закон визначає, що діти, які народилися після того, як їхні батьки зазнали внутрішнього переміщення, більше не матимуть змоги отримати довідку ВПО. Попри це вони й далі зможуть отримувати певну державну підтримку.

Зберігається також можливість отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Натомість залишаються проблеми, пов’язані з державними гарантіями допомоги таким дітям, говорить експертка. За її словами, наразі чітких норм у цій сфері немає.

«Нещодавно вийшла позиція неурядових організацій, зокрема Центру прав людини ZMINA, «Схід-SOS», «Донбас-SOS» та інших, що у контексті зміни уряду нам необхідно визначити орган, який розробить політику підтримки для постраждалого населення і комплексно підійде до того, які групи ми маємо, і визначити, яка підтримка їм має надаватися», — зазначає Марія Красненко.

За її словами, люди, які під час внутрішнього переміщення були дітьми, а сьогодні вже дорослі, можуть користуватися загальними програмами для ВПО. Зокрема, це стосується пільг та можливостей у забезпеченні житлом.

«Тому сподіваюся, що ці діти, вже дорослі люди, отримають в аспекті житла підтримку через ці програми, які також розраховані на молодь. А питання, що стосується підтримки їх як дітей, які постраждали внаслідок війни, і на яких війна мала, зокрема, психологічний вплив, нам як державі є над чим працювати», — говорить експертка.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі