Анастасія Багаліка
Ведуча програми «Звільніть наших рідних», редакторка
Подкасти та записи ефірів
Біографія
«Для мене робота на «Громадському радіо» — це мій вклад у ті зміни в країні, які відбуваються зараз. Радіо — це те, що я вмію робити найкраще і тому радіо — це мій особистий фронт» Анастасія отримала ступінь магістра журналістики отримала у Інституті журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Прийшла працювати на радіо у 2006 році. До команди «Громадського радіо» долучилася влітку 2014 року. «Дискусія про те, яким має бути справжнє суспільне медіа почалася для мене ще у часи навчання. Я вірю, що «Громадське радіо» як суспільне медіа — це той майданчик, де люди можуть слухати і чути одне одного, дізнаватися неупереджено подану інформацію і ставати кращими. По життю я ідеаліст та вірю в те, що ідеали існують для того, щоб втілювати їх у життя»
Випуски за участі
Авторка
Ведуча
«Кожна перевірка — це катування» — звільнений полонений про свій досвід
«Поки чоловік у полоні, син перестав розмовляти» — дружина військовополоненого
Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо
Наскільки вичерпно досліджені російські воєнні злочини
«Щоб зібрати 300-тисячне угрупування, росіянам треба 10 місяців мобілізації» — Киричевський
«Українці почали ставитися до локальних продуктів з повагою» — Анастасія Аргунова
«Пріоритет — надати інструменти самопідтримки»: як працюють групи підтримки «Коло своїх»
«Для них ти зрадник. Хоча ми на своїй землі, а вони — окупанти» — сестра цивільного полоненого Євгена Пришляка
Гостя
Яка роль жінок у відновленні та розбудові України
Нерозуміння, звинувачення та мізогінія: з чим зіштовхуються дружини українських захисників
Чому у нашому суспільстві й досі існує толерування насильства та цькування потерпілої?
Як підтримати людину, яка пережила втрату?
«Талони на харчі»: як ЗМІ у заголовках перетворили ідею на доконаний факт
Медіа продовжують підтримувати стандарти краси, створюючи нескінченний тиск на жінок: дослідження
Українське суспільство ціннісно дуже змінилося за 8 років, Путін вже нічого з цим не зробить — Снігир
