Перукарня і психологи: як працює соціальний центр у Бородянці після окупації
У Фастівському районі запрацював Центр підтримки сім’ї та дитини, а у Бородянці відкрито новий офіс Центру соціальних послуг. Для кого і для чого працюють ці заклади? Розповідає Антоніна Загроцька, національна менеджерка проєкту «Право на сім’ю» СОС Дитячі Містечка.
Ведучі1
Гості1
Фото: КОВА
Центр підтримки сім’ї та дитини у Фастівському районі
Антоніна Загроцька: Усе те, що ми робимо уже 20 років в Україні, це про гідні соціальні послуги та їхню доступність. 18 квітня ми відкривали Центр підтримки сім’ї та дитини у Фастівській територіальній громаді. Це буде осередок своєчасних соціальних послуг.
Там буде консультування, короткотривале проживання для людей, які опинилися у складних життєвих обставинах. У цьому центрі будуть фахівці соціальної роботи, де будь-хто з жителів громади чи внутрішньопереміщених людей, які громада прийняла, можуть звернутися за консультацією щодо отримання соціальних послуг.
Для дітей з інвалідністю в центрі працюватимуть психолог, масажист, педагоги. Батьки у цей час можуть піти на роботу, або у справах, а дітей залишити з фахівцями. Ми планували, що центр працюватиме у будні дні, оскільки саме у такі дні батьки потребують цієї підтримки. А далі буде видно.
Ми провели в Центрі ремонт, оснастили технікою та меблями та всім необхідним для функціонування. А тепер графік та фахівців, які там працюватимуть, буде координувати громада.
Центр орієнтовно очікує 150 людей: дорослих та дітей, які потребують допомоги соціальних сервісів. Центр розрахований на одночасне перебування 12 дітей.
Ми проводимо визначення потреб населення в соціальних послугах у громаді, куди приходимо. Вивчаємо профіль громади станом на поточний момент, визначаємо скільки там проживає дітей нашої цільової групи (в основному це діти, позбавлені батьківського піклування або знаходяться у складних життєвих обставинах, діти з інвалідністю). Громади також не стоять осторонь. Вони розбудовують власні соціальні центри. У Фастові, наприклад, є стаціонарний офіс СОС Дитячі Містечка. У нас там дуже хороше партнерство та взаєморозуміння з громадою.
Олег Климчук: Хто фінансує?
Антоніна Загроцька: Ремонт, оснащення відбувається за фінансової підтримки Федерального Міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ). Тепер утримувати Центру та персоналу, який там працює, буде громада.
Слухайте також: Житло є, але його не вистачає: як в Ірпені на Київщині проживають 24 тисячі переселенців
Центр соціальних послуг у Бородянці
Антоніна Загроцька: У Бородянці було дуже багато руйнувань. Там проведена наша унікальна робота — був зібраний модульний офіс. Стаціонарне приміщення там було складно знайти одразу після деокупації. Усе було розграбовано та понищено. Тоді ухвалили рішення побудувати модульний офіс.
Там працюють працівники Центру соціальних служб самої Бородянки та фахівці СОС Дитячі Містечка. Надають різноманітні сервіси. Є навіть соціальна перукарня, швачка, яка допоможе поремонтувати одяг, психологи, фахівці соціальної роботи. Це приклад соціальної колаборації недержавних установ у вигляді нашого фонду та громади. Мета — забезпечити людей необхідними та гідними сервісами.
Поряд з модульним Центром соціальних послуг є Центр адміністративних послуг. Він буквально через дорогу. Там можна отримати необхідні послуги з документами. Дуже зручно, що вони поряд.
Наплив людей, які звертаються по допомогу, досить великий. Переважна більшість тих, хто приходить до наших центрів, це сім’ї з дітьми. Звісно, дорослих теж багато. Підтримка психолога є однією з найбільш запитуваних послуг. Ми намагаємося максимально її задовольнити.
На Київщині ми є в Боярці, Ірпені, Фастові, Бородянці. Це саме що стосується проєкту «Право на сім’ю». А загалом СОС Дитячі містечка представлені в багатьох громадах Київщини, і не тільки.
Благодійний фонд СОС Дитячі містечка в Україні уже 20 років. Загалом організація працює у 137 країнах світу. Цього року їй виповнюється 75 років.
Читайте також: Вихованці інституцій — не тільки діти держави, а наші з вами — представниця БФ Руслана Шостака
Що ще відомо:
Нагадаємо, за даними на березень 2023 року, на тимчасово окупованих територіях та у РФ перебували 4390 українських дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування. До повномасштабного російського вторгнення вони перебували у спеціальних дитячих закладах. Дані повідомляла віцепрем’єрка України Ірина Верещук. За її словами, Україна надала в Міжнародний кримінальний суд усі матеріали стосовно викрадення дітей. Іноді самі росіяни підтверджують факти викрадення українських дітей.
Станом на кінець 2022 року офіційні джерела РФ рапортували про понад 700 000 українських дітей, які проживали на той час на території РФ. Це депортовані (разом з батьками) та викрадені діти.
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Володимира Путіна і Марії Львової-Бєлової через насильницьке вивезення українських дітей, що є ознакою геноциду.
Відомо, що росіяни приховують злочини усиновлення українських дітей. Уповноважений президента України з прав дитини у 2014-2021 рр. Микола Кулеба каже, що станом на березень 2023 року стало важче знайти інформацію про викрадених українських дітей. Він зауважив, що не відомо скільки українських дітей перебуває зараз у Росії. Діти можуть опинитися без батьків через те, що вони інколи помирають, інколи їх садять у в’язницю, інколи вони хворіють, і діти опиняються сам на сам, пояснив Микола Кулеба. Таких дітей, за його словами, влаштовують або в сиротинець, або в якісь сім’ї. Їм надають не тільки статус дитини-сироти або позбавленої батьківського піклування, але й російське громадянство.
У червні 2023 року стало відомо, що російські окупанти використовують територію Білорусі для вивезення українських дітей. Про це заявила віцепрем’єр-міністерка — міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук.
Наприкінці червня 2023 року пресслужба Центру національного спротиву повідомила, що російські окупанти планують вивезти «на відпочинок» близько 300 дітей із тимчасово захопленої території Запорізької області в російську Чувашію. Відомо, що росіяни не повертають дітей після вивезення, прикриваючись воєнним станом у регіоні.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
