Неможливо перекреслити 100 років зросійщення за 10 років: Олексій Ерінчак

Також обговорюємо скандали в кіно, музиці, Конституцію, питання історичної відповідальності та колоніальну спадщину, яка живе майже в кожному з нас.

Анастасія Багаліка: Багато людей почали помічати відкат у процесі дерусифікації. Чи помічаєте його ви?

Олексій Ерінчак: Я не помічаю відкату як такого. Якщо говорити про Київ, то змінилася концентрація людей, які говорять російською мовою. Приїхали люди з російськомовних регіонів, тому здається, що російської стало більше.

А ми це відчуваємо як відкат, ніби української стало менше. Але я не думаю, що люди, які перейшли на українську свідомо, а не просто якісь блогери, які зробили це заради фоловерів, змінили свою думку і повернулися до російської.

Дивіться і слухайте також: «Дуже токсично вважати, що всі наші проблеми — тільки від російської дезінформації» — Золотухін

Анастасія Багаліка: Ми почали з мови і це зрозуміло, бо мова — це інструмент культури. Але насправді тема кенселінгу російської культури значно більша за тему кенселінгу російської мови, адже ми говоримо і про книжки, і про кінематограф, і про музику.

В усіх сегментах культурної сфери часто виникають скандали, тому що люди готові не просто споживати російський продукт, а робити це публічно. Це є тригером для решти суспільства. І тому тих, хто виступає за кенселінг називають «інквізицією», «комсомолом»…

Олексій Ерінчак: «Мовний талібан».

Анастасія Багаліка: Так. Дуже багато таких назв. Як ви ставитеся до цих процесів?

Олексій Ерінчак: Моя позиція із дня відкриття книгарні, а це 17 грудня 2021 року, що цей простір створений для української мови. Для того, щоб українська мова мала своє місце, в якому їй не доводилося б конкурувати з російською.

Бо до повномасштабного вторгнення десь 75% книжок на ринку були російською.

Це означає, що українська книжка завжди конкурувала з російською на поличці. А це складніше, бо російська книга була дешевша. Росія вкладала великі гроші, щоб так було.

Дивіться та слухайте також: Росія зникне: Олександр Алфьоров пояснює — чому

Але люди все одно хочуть споживати російський контент. Бо вони так звикли, бо «що поганого в Булгакові» і так далі. Моя позиція, яку я транслюю і всередині України і назовні: російська культура, будь-який російський продукт має бути відправлений на штраф-майданчик до кінця повномасштабного вторгнення. І тільки після того, як ця брутальна агресія завершиться, потім культурні діячі можуть піти на той штрафмайданчик і визначити, якісно аналізуючи цей культурний продукт, чи потрібен він, чи ні.

Чи веде цей продукт до агресії, нормалізації імперіалізму, вихваляння імперії, сталінізму, путінізму, чи це нормальний продукт і він може зайняти своє місце у світовій культурі.

Але станом на зараз це має переміститися на «штрафмайданчик».

Дивіться розмову повністю на нашому Youtube-каналі або слухайте у доданому аудіофайлі

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon 
• PayPal: [email protected]