Генеральна директорка Директорату професійної освіти МОН Ірина Шумік каже, що на сьогодні профтехосвіта не є дуже популярною через відгомін радянського минулого. За їхнім дослідженням, у виборі професії активний вплив на молоду людину мають батьки. Вони мають несприятливе ставлення до професійно-технічної освіти, малюючи у себе в головах картинки профтехів їхніх років і їхньої молодості.

«Але на сьогодні ми дуже сильно змінилися. Це можна побачити, відвідавши заклад професійної освіти або навіть зійшовши на сайті, де є фотографії закладів освіти, оновлених майстерень, обладнання.

Тут важливо зазначити, що ми маємо вже декілька кейсів, коли за результатами таких ремонтів, придбання обладнання, окремі професії просто починають ставати мегапопулярними. Наш улюблений приклад — це професія сантехніків. Зараз ми маємо 28 закладів професійної освіти, які мають сучасне обладнання, партнерства з бізнесом, після яких можна швидко працювати. За цією професією ми вже маємо конкурс.

А є в нас прекрасний коледж готельно-ресторанного обслуговування у Львові, де постійний конкурс 10 людей на місце й одним із вступних іспитів є знання англійської мови. Тому якраз оновлення матеріально-технічної бази, новий формат роботи закладів освіти, залучення також на навчання дорослих, сприяє тому, що популярність тієї чи іншої професії збільшується», — говорить чиновниця.

Читайте також: Сапери, оператори дронів, встановлювачі вікон: що пропонує профтехосвіта у 2023?

Про популярні професії

Ірина Шумік розповідає, що є 350 професій, за якими можна навчатися в закладах професійно-технічної освіти. Окремі з них можуть бути унікальними: сировар, винороб. Трошки там більш популярні, що бджоляр, живописець.

«Водночас є суперпопулярні професії, на які вступає і навчається найбільша кількість здобувачів освіти. Ця п’ятірка в нас незмінна. Ми говоримо про професії: кухаря, кондитера, водія автотранспортних засобів, електро- та газозварювальника, автослюсаря. Це ті професії, які суперпопулярні серед здобувачів освіти. Не ті, що мають найбільший попит, але дуже популярні.

Якщо говорити про затребувані професії, то з ними є складнощі. Роботодавці скаржаться, що через мобілізацію, відчувають певний кадровий голод. Тому дуже потрібні верстатники, токарі, фрезерувальники, трактористи.

Зараз складно знайти чоловіків, тому ми разом з нашими міжнародними партнерами започатковуємо такі короткострокові програми навчання для того, щоб покрити цей дефіцит. Наприклад, у нас є такі цікаві кейси в Миколаївській області та в Волинській області, коли на трактористів навчаються молоді жінки, — говорить Шумік.

Читайте також: Чому дорослі вчаться у профтехах: пояснює заступник міністра освіти і науки

Більше про зміни в освіті

Згідно з ухваленим законопроєктом щодо вищої освіти, упровадження міждисциплінарних освітніх програм має створити умови для зміни спеціальності після року чи півтора після вступу. Таким чином абітурієнт може обрати міждисциплінарну програму в межах однієї чи декількох галузей знань, а згодом остаточно визначитися зі спеціальністю або продовжити здобувати міждисциплінарну освіту.

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров пояснив, що студент, який не визначився з конкретною спеціальністю, зможе вступити на міждисциплінарну програму, наприклад, «Соціальні науки». У її межах є кілька спеціальностей: соціологія, соціальна робота та політологія. Після року-півтора студент сам обиратиме вже конкретну спеціальність і продовжить вивчати саме її.

Також планують посилити автономію університетів. Заклади вищої освіти матимуть змогу самостійно вирішувати, як навчати студентів нерегульованих спеціальностей, аби вони досягли встановлених стандартом компетентностей, пише «УП. Життя».

Для регульованих спеціальностей, як-от право, медицина чи правоохоронна діяльність, детально визначать вимоги до компетентностей і результатів навчання. Для цих сфер передбачені державні кваліфікаційні іспити.

Оксен Лісовий заявив, що стандарти вищої освіти, оновлення яких очікують впродовж найближчих місяців, будуть включати більше вибірковості. Такий крок, за словами міністра, має збільшити конкуренцію в університетах, як наслідок, надати можливості для викладачів, що пропонують інноваційні курси, а також вищу якість освіти для студентів.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту