facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Росія використовує ностальгію як гачок для пропаганди під час свят

На Громадському радіо стартував новий проєкт «Озброєні фактами». Ведучі — Альона Нестеренко та Олена Чуранова, фактчекерка проєкту «StopFake». Тема першого випуску — як Росія використовує свята для поширення фейків і пропаганди.

Росія використовує ностальгію як гачок для пропаганди під час свят
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Чому саме на свята росіяни особливо активізуються і поширюють свої фейки?

Насправді, тут дуже багато різних причин, каже Олена Чуранова. За її словами, одна з основних і логічних — те, що «на свята ми всі маємо більше вільного часу».

«Навіть під час війни, все одно, ми трохи розслабляємося, тому що це свята. Маємо час більше сидіти в телефоні. Хто як відпочиває, але все одно ми використовуємо для цього соцмережі, телефон, частіше гортати новинну стрічку, тік-ток, хто-що читає. Тому це той час, коли можна в цю новинну стрічку закинути якомога більше різних фейків, маніпуляцій, наративів.

І також свята — це такий час, коли ми всі емоційні, коли ми всі ностальгуємо за тим, що було колись, як ми святкували колись. І також ці всі емоції, ностальгія — це все гачки, які зазвичай найбільш ефективні, їх Росія, звісно, намагається використовувати».

«Канонічна церква», в їхньому розумінні, це «тільки російська православна церква»

Альона Нестеренко: Мене свого часу здивувало, як іще в СРСР використовували Новий рік на заміну Різдву. І найбільше я була шокована, коли дізналися, що ідею замінити Святого Миколая на Діда Мороза впровадив Павло Постишев, тобто один із ідеологів-організаторів Голодомору.

Це дуже такий красномовний момент. А що найбільше тебе дивує у тому, як Росія впроваджує свої фейки? Можливо, якась найяскравіша деталь за період цього моніторингу трапилася?

Насправді, каже, Олена Чуранова, «ми вже навіть звикли до цих наративів», основні, з яких зараз відбуваються навколо того, що Україна почала офіційно святкувати Різдво 25 грудня.

«Росія залишилася святкувати за старим юліанським календарем. Вони святкують 7 січня. І 7 січня святкують Різдво зараз Росія, Сербія, Грузія і, здається, патріархат у Єрусалимі.

І, звісно, ще одне відокремлення, так як із 2014 року у нас дуже багато різних відокремлень відбулося, від російської ідентичності, і це дуже болісно для Росії. Тому що все більше українців розуміють, що вони є не «один народ русский», як це просуває Путін, не єдиний «радянський народ». А ми, українці, ми маємо свої традиції, свою ідентичність.

І як тільки це почало відбуватися, із того часу ми бачимо постійне просування різних наративів, фейків. Щодо того, що все, що відбувається тут, цей перехід на 25 грудня, «це все свідчення того, що тут встановився сатанинський режим», «все це не має жодного відношення до православ’я, до реальної віри».

А ми знаємо також, що один із аргументів, чому вони продовжують цю війну, це, власне, «захист традиційних цінностей», «справжньої віри». І те, що у нас відбувається, це все нібито «не справжня віра». І вони також на це тиснуть. «Канонічна церква», в їхньому розумінні, це «тільки російська православна церква».

Водночас, каже фактчекерка, цього року можна було побачити, що цих фейків стало менше:

«Раніше було дуже багато різних абсурдних фейків про різні заборони, святкування, «заборони Дідів Морозів», якісь «гоніння».

У тому числі, через те, що вони дуже легко спростовуються:

«Ми можемо дивитися результати соціологічних опитувань. Ми можемо дивитися на те, як дійсно ця тенденція змінюється. І все більше українців починають святкувати Різдво 25 грудня. Тому Росії немає за що зачепитися тут».

«Свята — це певні місця вразливості…»

Коментар Дмитра Іванова, голови громадської організації «Добробат», що зокрема займається відновленням будівель у різних регіонах, у тому числі на деокупованих територіях. Він поділився своїми спостереженнями, як працює пропаганда під час свят.

Дмитро Іванов/Фото: фейсбук-сторінка

«Свята — це взагалі такі певні місця вразливості, якими системно намагаються користуватися. На мою думку, у свята люди зазвичай більш емоційні і багато часу намагаються проводити в сім’ї. І слідкуючи за соцмережами, дуже рідко перевіряють джерела.

Тому і пропаганда прив’язує такі історії до календаря і до свят. Найголовніша ціль — це, можливо, посварити людей, громади між собою. Посварити вірян. Підірвати довіру до волонтерського руху. Але насправді ми навчилися триматися разом, і ви можете побачити, що громадянське суспільство, воно об’єднане. Саме рух, який я маю честь очолювати, він показує, що люди об’єднані ціллю допомагати людям.

І коли є «прильоти», люди об’єднуються і допомагають іншим долати наслідки обстрілів, а потім ці ж люди приєднуються і далі іншим допомагають. Так що це факт, що громадянське суспільство об’єднане.

Електрики менше, чи тепла менше — намагаються розхитувати ситуацію.

Але критичне мислення ніхто не відміняв. Треба критично мислити, перевіряти всі джерела. Ніколи не можна поширювати якусь інформацію «терміново», без першоджерела, перевіреного.

І анонімні канали — це ж не джерело. Дякуючи і вам, ми теж можемо донести людям правильну інформацію.

До нас звернулася із Новгород-Сіверської громади газета, одна, якій довіряють, яка видається. У них зараз немає електрики, ми думаємо, як допомогти безперебійниками, щоб вони могли друкувати і людям доносити інформацію. Найважливіше — слідкувати за офіційною особою, за державою, за органами місцевого самоврядування. Чому «Добробат» долучився до ініціативи, щоб підтримати станції для інтернету? Щоб у людей був інтернет і вони могли бачити, як до них звертає влада.

Інформаційний вакуум — це взагалі проблема. Його не має бути. Бо коли є інформаційний вакуум, є здогадки, є невідомо що…».

Як росіяни маніпулюють навколо підготовки української влади до наслідків ударів по енергетиці

«Пункт незламності» у Києві/Січень 2026/Фото: ДСНС

«Цікаво, що Росія не «відхрещується» від того, що це вони обстрілюють прицільно нашу енергетичну інфраструктуру, як, наприклад, коли вони прицільно вдаряють по житлових будинках, вони розповсюджують фейки, що це наше ППО, а не вони самі», — каже Олена Чуранова.

За її словами, тут окупанти визнають обстріли, і що це їхня мета, і вони кажуть про те, що хочуть повністю нас позбавити світла, але все одно використовують різні маніпуляції, щоб ще більше поляризувати українців:

«Зокрема, наприклад, ті самі маніпуляції, що якісь регіони «отримують спеціально більше світла, ніж інші». Тут часто Львів використовується, тому що Львів для Росії — це такий «символ патріотизму», болючий символ для них, тому вони його тут використовують у своїх маніпуляціях.

І це смішно, тому що, звісно, ми всі маємо рідних і друзів у Львові, ми знаємо, що там такі самі відключення, як і по всій Україні, всюди ситуація різна, ми знаємо, але тим не менш відключення є усюди. І тому вони тиснуть на ці точки.

Чи, наприклад, коли був масовий обстріл у Дніпрі, там був теж довгий блекаут, нещодавно теж вони розказували про те, що «люди виходили на вулиці протестувати», тому що «багаті райони отримували більше світла, ніж інші райони…».

«Ми всі розуміємо, що їхня мета — знищити Україну як державу, а нас — як націю…»

Наслідки ергвого російського удару по Харківщині/Січень 2026/Фото: ДСНС

Але наша задача продіяти ворогу бодай у тому, щоб завадити йому захопити нас інформаційно, наголошує Олена Чуранова.

Іще один вид впливу на нашу думку, це коментарі у соцмережах, під відео, зазначає фактчекерка:

«По-перше, ті публікації у будь-яких соцмережах, які найбільше коментуються, вони алгоритмами висуваються вперед. Тобто ще більше людей їх побачить далі.

Потім ми також звертаємо увагу саме на ті публікації, які найбільше людей коментують. Отже, там або якийсь «срач», або якесь обговорення, тобто там щось цікаве. Тому люди читають коментарі, і нам важливо завжди пам’ятати, що не всі коментарі залишають справжні люди.

Або це можуть бути навіть не тільки боти, а й спеціально «тролі», тобто люди, живі люди, які знають, на що треба звернути увагу, звернути напрямок дискусії у потрібну сторону. Тому, так, коментарі — це потужні інструменти».

Що саме Росія намагається використовувати в соцмережах:

  • Найбільш обговорювані теми в українських медіа. Можна побачити, як це відбувається, як, наприклад, коли обговорюється відсутність світла, звертають увагу, що нібито «українська влада все вкрала, і «саме тому у нас немає світла».
  • Чи це в бік мобілізації та певних історій про ТЦК тощо.
  • Росія використовує саме теми, які на поверхні, дуже видні, обговорювані.

Що можна виділити на першому місці за кількістю поширень інформації та чи чи є певні платформи, де найбільше цих фейків

  • Телеграм — найбільше. Росія активно використовує той інструмент, яким ми користуємося, яким користуються українці. І так, як ми знаємо, що найбільше українців користуються саме Телеграмом, тому найбільше дезінформації саме там. І ми бачимо це і по дослідженнях, дуже багато різних фейків запускаються саме через Телеграм, через різні анонімні і неанонімні телеграм-канали, і потім вони переходять в інші соцмережі, і переходять в традиційні медіа, в російські медіа, і не тільки, каже Олена Чуранова.
  • Тікток теж тут активно фігурує. І різні можливості, алгоритми вони використовують для того, щоб теж просувати  різні відео-історії на різні наративи.
  • Щодо популярних тем на свята, насправді, наразі це війна, і, звісно, попри свята, все одно основною темою є те, що відбувається на фронті. Найбільше різних вкидів про те, що російська армія «захопила той чи інший населений пункт», «просувається дуже швидко» і так далі. Тобто все ж таки на першому місці все те, що стосується війни, мобілізації, але, звісно, далі йдуть усі ці історії про те, що, насправді, «більшість українців прийшли до церков 7 січня», а не 25.

Як перевірити інформацію?

«Найпростіше, якщо, наприклад, ви бачите відео «Повна церква людей», і пишеться, що ось це, насправді, 7 січня. Ми можемо зробити скриншот цього відео, закинути в пошук по зображенню, він одразу знаходиться у пошуковій стрічці.

У телефоні це теж можна зробити через браузер, і вам браузер буде видавати схожі або точні співпадіння, такі самі картинки. По таких самих картинках ви можете знайти, де це відео вперше поширювалося, у якому контексті. Таким чином, ми швидко побачили в цьому випадку, що це відео поширювалося в тіктоці, що це 25 грудня, і що це 2023 чи 2024 рік, тобто що воно і минулорічне.

Тому так, такі речі, — пошук по зображенню або першоджерела. Звичайно, дивимося на те, звідки ця інформація, хто її поширив, звідки вони взяли цю інформацію. Так, докопуючись до першоджерела, ми вийдемо на те, наскільки правдива ця інформація чи ні», — пояснює фактчекерка.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

 


 

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

«У кожної будівлі є дах, на ньому має бути сонячна електростанція» — керівник групи компаній Промавтоматика Михайло Ганчук

«У кожної будівлі є дах, на ньому має бути сонячна електростанція» — керівник групи компаній Промавтоматика Михайло Ганчук

7 год тому
Деколонізація мови: чому вона потрібна зараз і які слова справді потребують змін

Деколонізація мови: чому вона потрібна зараз і які слова справді потребують змін

«Жорсткі графіки відключень для нас не новина»: який стан енергетики на Чернігівщині

«Жорсткі графіки відключень для нас не новина»: який стан енергетики на Чернігівщині

«Свобода слова в Україні існує, бо ми за неї боремося», — Данило Мокрик

«Свобода слова в Україні існує, бо ми за неї боремося», — Данило Мокрик