Цивільний захист населення під час воєнного стану: що має знати кожен українець?

Повномасштабне вторгнення принесло в життя кожного українця гостре усвідомлення того, що ми маємо бути готовими до будь-якого розвитку подій: відсутності електроенергії й води, хімічної небезпеки. І навіть вибуху на атомній станції.

Та найголовніше, що вимагають нові реалії — бути готовими до потенційних катастроф — природних, техногенних і, зокрема тих, що можуть статися внаслідок воєнних дій. Чи можемо ми передбачити такі катастрофи? Чи можемо запобігти або впливати на можливий масштаб їхніх наслідків? І якими мають бути системні зміни, щоб захистити населення та довкілля України?

Ми звертаємося до цих питань у циклі подкастів «Катастрофи: передбачити, запобігти, підготуватися» від Благодійного фонду «Право на захист» та Громадського радіо.

У четвертій серії циклу подкастів ми спробуємо пояснити, чому цивільний захист — це важливо для кожного, як він пов’язаний з питанням виживання кожного з нас та проблемою захисту навколишнього середовища. Про це говоримо з експерткою Мариною Туренок, екологинею, експерткою та тренеркою з питань цивільного захисту.

Вікторія Дей: Коли я навчалась в школі, в старших класах, обов’язковим предметом був Цивільний захист та перша домедична допомога. Звісно, я навіть уявити не могла, що колись буду шкодувати, що була недостатньо уважною на тих уроках. І що прийде той час, коли я буду платити за такі знання. Молодше покоління, я в цьому впевнена, навіть не уявляє собі, що таке цивільний захист.

Тож, пані Марино, перше питання буде дещо наївним, але максимально практичним. Як би виглядали мої дії, або будь-якого українця 24 лютого 2022 року, якби у нас була ідеально налагоджена система цивільного захисту і я була б добре поінформованою щодо її роботи?

Марина Туренок: Ми розуміємо, що живемо не в ідеальному світі. Але якби ми жили в ідеальному, було б так. По-перше, після отримання повідомлення з офіційних джерел, а це ДСНС, поліція або місцева влада, щодо повномасштабного вторгнення на територію нашої держави ми б взяли зібрані заздалегідь тривожні валізки для кожного члена родини, підготовлений запас їжі та води на декілька діб, ліки, всі необхідні документи тощо.

Ваші дії розвивалися б за двома сценаріями.

• Перший варіант — якщо ви маєте власне авто. Заливаєте паливо, яке заздалегідь придбане, сідаєте в нього та за офіційними даними щодо безпечних маршрутів руху прямуєте до районів розміщення евакуйованого населення. Вам була б надана інформація щодо місця привалів вздовж цього шляху та їхню можливу тривалість. Тобто місця, де можна зупинитися на декілька хвилин, чи там, де можна переночувати. Мало б бути доведеним до відома розташування та оснащення медичних пунктів, пунктів обігріву, харчування, забезпечення водою тощо.
• Другий варіант — якщо власного транспорту ви не маєте. Взяли тривожні валізки та прямуєте до збірного пункту евакуації. Вони призначені для збору та попередньої реєстрації населення, яке підлягає евакуації для розподілу їх по транспортних засобах: потягам, автоклонам, пішим колонам. Тож алгоритм такий: прийшли, зареєструвалися, сіли у транспорт (обов’язково з урахуванням особливих потреб окремих груп населення: маленькі діти, особи з інвалідністю, особи з маломобільних груп населення), дісталися до безпечних районів розміщення евакуйованого населення. Ці місця мають бути заздалегідь погодженими керівництвом тих громад, куди ви направляєтесь. Органи місцевого самоврядування громади заздалегідь мають вжити заходів щодо життєзабезпечення евакуйованого населення.

Резюме. Ви чітко розумієте, що маєте робити ви та члени вашої родини. Ви знаєте куди і якою дорогою вам необхідно їхати та що вас чекає по приїзду. Упродовж усього шляху ви маєте отримувати корегувальні повідомлення офіційних джерел. Під час руху евакуаційної колони, якщо така сформована, її має супроводжувати поліція, медичні працівники, забезпечується харчування та його технічне чи інженерне обслуговування. Це в ідеалі.

Вікторія Дей: Це все завдяки правильно вибудованій системі цивільного захисту?

Марина Туренок: Так, все вірно. Я часто щойно казала слово «заздалегідь». Тобто дуже великий відсоток успіху дій у разі настання надзвичайної ситуації — це підготовка. Саме те, що зроблено заздалегідь.

Читайте також: Люди говорили: «Ось у цю валізку влізло моє життя протягом 60 років» — психологиня ДСНС про переселенців

Цивільний захист, екологія, катастрофи

Вікторія Дей: Якщо узагальнити, що таке цивільний захист взагалі?

Марина Туренок: Якщо звернутися до Кодексу цивільного захисту України, то визначення таке.

• Цивільний захист — це функція держави, яка спрямована, по-перше, на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій (НС) шляхом запобігання таким ситуаціям, шляхом ліквідації наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час або в особливий період.

Вікторія Єрмолаєва: Оскільки ми в цій серії подкастів говоримо про питання зниження ризиків виникнення катастроф та про екологію, я б попросила вас, як експерта, пояснити, як цивільний захист пов’язаний з екологію та катастрофами.

Марина Туренок: На це питання я відповім не як експерт чи спеціаліст. Відповім так, як би це зрозумів пересічний наш громадянин.

Ми знаємо, що екологія — це наука, яка вивчає все живе на нашій планеті, закономірності та взаємозв’язки живих організмів з навколишнім середовищем. Якщо ми уявимо нашу планету живим великим організмом, то стан екології — це стан її здоров’я. Тож поки планета почуває себе нормально, поки її екологічна рівновага не порушується якимись надзвичайними ситуаціями чи катастрофами, людям, тваринам, рослинам нічого не загрожує. А коли трапляються якісь «захворювання» (надзвичайні ситуації техногенного, природного, соціального, воєнного характеру), порушується рівновага екосистем і може виникнути ризик екологічної катастрофи.

Дуже важливо розуміти, що надзвичайна екологічна ситуація — це негативні зміни у навколишньому середовищі, які завжди є наслідками втручання в екологічну рівновагу саме через настання надзвичайної ситуації іншого характеру. Такі порушення в екологічному стані цієї чи іншої території завжди потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави.

• Якщо наша планета — це живий організм, екологія — це стан її здоров’я, то цивільний захист можна назвати системою охорони здоров’я цього організму.

Читайте також: Кожна краплина води — на вагу золота — екологиня Мар’яна Гінзула

Цивільний захист у мирні та воєнні часи

Вікторія Дей: Є якась різниця між побудовою системи цивільного захисту в мирні часи та під час війни?

Марина Туренок: Нормативно-правовою основою системи цивільного захисту України є два ключових документи: Кодекс цивільного захисту України та Положення про єдину державну систему цивільного захисту. Ці два документи є базовими. У кожному з них прописано порядок дій під час мирного стану та під час особливого періоду (це саме воєнний стан, в якому зараз перебуває Україна). Це було передбачено. ЗМи не маємо нових структур. Працюють ті структури, які вже були. Просто зараз вони працюють в умовах особливого періоду.

Вікторія Дей: Як схематично в Україні зараз виглядає система цивільного захисту та які органи та структури за неї відповідають на різних рівнях? 

Марина Туренок: Після реформи децентралізації дуже багато повноважень було передано, грубо кажучи, на найнижчий рівень — територіальні громади. У кожній громаді має бути створений відділ з питань цивільного захисту. На рівні районних державних адміністрацій також є відповідні відділи. Регіональний рівень має мати департаменти. Найвищий рівень — державний. Це Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Ця комісія є постійним органом, який забезпечує координацію діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, які пов’язані саме з забезпеченням техногенно-екологічної безпеки, забезпеченням захисту населення та територій від наслідків надзвичайних ситуацій. Тут розробляються організаційні заходи протидії терористичної діяльності, проти воєнних загроз, а також щодо запобігання виникнень надзвичайних ситуацій і реагування на них. Подібні комісії утворені й на рівнях областей, місцевих громад. Вони збираються якщо трапляється надзвичайна ситуація або є загроза настання такої ситуації. Якщо нічого не трапляється, комісії працюють за графіком засідань.

Цивільний захист на підприємствах

Вікторія Єрмолаєва: За що мають відповідати спеціалісти з цивільного захисту на підприємствах?

Марина Туренок: На підприємствах спеціалісти з цивільного захисту відповідають, в першу чергу, за запобігання настанню надзвичайних ситуацій у межах цього підприємства. Якщо надзвичайна ситуація все ж таки відбулася, вони відповідають за реагування та проведення заходів щодо ліквідації цієї надзвичайної ситуації. Також вони відповідають за навчання відповідного персоналу діям на випадок настання надзвичайних ситуацій в межах цього підприємства.

Якщо трохи відійти від підприємства і повернутися до громад, то, на жаль, спеціалісти там не завжди є фахівцями у сфері цивільного захисту. Часто за це в громадах відповідають фахівці, які є співробітниками відділів житлово-комунального господарства. Тобто не кожна громада, грубо кажучи, може дозволити собі фахівця саме з цивільного захисту. Від цього страждає, в першу чергу, якість заходів, які плануються. Теж саме стосується і підприємств. Є певний перелік загальних заходів, які прописуються, про які звітується. Але вони не завжди є дієвими. Саме внаслідок браку кадрів трапляються неприємні ситуації, яких можна було б уникнути.

Недоліки чинної системи

Вікторія Дей: Які найбільші недоліки в чинній системі цивільного захисту ви б могли назвати?

Марина Туренок: Ми всі розуміємо, що в тих умовах, в яких ми зараз з вами опинилися, недоліків багато. Можна сказати про те, що треба зробити, щоб покращити ситуацію.

Було б доречно здійснити розмежування функцій та повноважень між відомчою, місцевою та добровільною пожежною охороною. Здійснити нормативне закріплення функцій та повноважень порядку взаємодії між ДСНС і добровільними пожежними формуваннями, які зараз створюються в Україні на рівні ОТГ. Збалансувати перерозподіл матеріально-технічних ресурсів задля того, щоб забезпечити ці нові формування. Треба проводити моніторинг ситуації. Аналізувати події, які вже сталися. Виходячи з аналізу, проводити більше заходів саме з запобігання надзвичайним ситуаціям.

• Якщо прислухатися до всесвітньої статистики, кожна гривня, яку ми вкладемо в запобігання надзвичайним ситуаціям, надалі зекономить 7 гривень, які ми вкладемо в ліквідацію наслідків.

Проєкт по дослідженню доступності до укриттів

Вікторія Дей: Знаю, що ви брали учать в реалізації проєктів «Право на захист». Вони були дотичні до питань цивільного захисту. Могли б ви детальніше розповісти, з якими проблемами зіштовхувались, що називається, в полях?

Марина Туренок: Так, я брала участь у проєкті, під час якого ми проводили дослідження інклюзивності та доступності соціальних інституцій на території трьох областей України: Чернігівська, Хмельницька, Вінницька. Ми обстежили 21 соціальний заклад, в яких розміщені найвразливіші категорії населення. Ми досліджували саме доступність до укриттів, тобто до базових безпекових вимог. Ми розуміємо, що до початку повномасштабного вторгнення у нас не було запиту на укриття. Зараз ми маємо забезпечити високий безпековий рівень. Під час проєкту ми дивилися чи обладнані в тих інституціях укриття, чи достатньо там питної води, технічної води, харчів.

За результатами досліджень ми робили аналітичні звіти. З нашого боку було надано поради — дооблаштувати укриття та розробити плани евакуації мешканців закладів до укриттів. У межах проєкту надавалася матеріальна допомога для облаштування таких укриттів.

«Маю надію, що ми стали більш відповідальними»

Вікторія Дей: Повертаючись до 24 лютого, на ваш погляд, чи зробили висновки українці? Чи почали більш уваги приділяти безпековим питанням?

Марина Туренок: Маю велику надію, що ми стали більш відповідальними та розуміємо, що наша особиста безпека залежить саме від нашої відповідальності та готовності діяти в екстрених мовах, під час стресу. Чи стали всі українці такими? Сподіваюся. Чи важливе зараз питання цивільного захисту? Так, це дуже важливо. Це зараз питання в першу чергу збереження життя. Якщо до повномасштабного вторгнення цивільний захист для когось був абстрактним висловом, то зараз це питання виживання. Це дуже важливо.

Вікторія Єрмолаєва: Які знання з цієї сфери та чому має опанувати пересічний українець?

Марина Туренок: Мені здається, що кожна родина має розробити для себе внутрішній план реагування на надзвичайні ситуації. Тривожні валізки, базовий набір продуктів, ліків. Про це я вже згадувала. Кожна родина має розуміти, що робити у разі настання НС.

Візьмемо родину з двома дітьми. Якщо щось трапляється, ми маємо чітко знати, що, наприклад:

• мама одягає старшу дитину;
• тато — молодшу;
• у кожного є свій маленький рюкзачок (тривожна валізка);
• ми знаємо, куди рухаємося (в укриття чи до транспорту, який евакуює).

Ми маємо вміти реагувати на такі виклики спокійно, без зайвих емоцій, максимально виважено. З дитиною можна в ігровій формі заздалегідь це пропрацювати. Думаю, саме це врятує нас і наше життя.

Слухайте також: Інформація — джерело реалізації нашого ширшого переліку прав у сфері екології — правозахисниця Анастасія Бондаренко

Де отримувати інформацію з цивільного захисту?

Вікторія Дей: На вашу думку, чи варто повертати уроки з цивільного захисту в шкільну програму? Де брати інформацію про цивільний захист?

Марина Туренок: Згідно з чинним законодавством, сьогодні знання з цивільного захисту люди мають отримувати за місцем роботи. Ті, хто вчаться — за місцем навчання. А ті, хто не працює, мають отримувати ці знання за місцем проживання. Але ця система у нас вже давно не працює. Я впевнена, що для декого те, що я щойно сказала — це новина.

Отримання цих знань — це дуже важливо. Це має бути. Має бути саме тому, що людина розуміє, що їй це потрібно. Тобто в першу чергу треба мотивувати людину отримувати такі знання. Якщо вона буде знати, що саме від чіткої її поведінки залежатиме дуже багато, то людина отримає ці знання не тільки за місцем навчання чи роботи, а й сама їх знайде. Треба розуміти, що це в наших інтересах. Ми в цьому зацікавлені.

Щоб дізнатися більше про цивільний захист, можна вбити в Google таке — «алгоритм дій під час повітряної тривоги», наприклад. Або «алгоритм дій під час пожежі». Або «що треба робити, якщо трапилось…». Досить багато є ресурсів. Можна зайти на офіційний сайт Державної служби за надзвичайних ситуацій. Там дуже багато корисної інформації щодо всіх випадків, які можуть загрожувати життю.

• Три поради, як українцям забезпечити свою безпеку:
• розробити план дій на випадок настання надзвичайної ситуації;
• тривожна валізка;
• намагатися тримати холодний розум.

Людина, яка прийшла в цей світ, має три зобов’язання: бути живою, бути здоровою та бути щасливою.

Де б ви не мешкали, як би скептично не ставилися до питань впливу екології на ваше життя, зважаючи на війну, та непередбачуваність подій команда БФ «Право на захист» наполегливо рекомендує попіклуватися про власну безпеку. Ви маєте чітко знати, які підприємства та об’єкти становлять найбільшу небезпеку в вашому регіоні, чим загрожує вашому життю та здоров’ю аварія на такому підприємстві та знати, як діяти в надзвичайній ситуації.

• Авторка подкасту — експертка з комунікацій Вікторія Дей, співведуча — Вікторія Єрмолаєва
• Монтаж — Юлія Соганчі
• Візуальне оформлення — Анастасія Рибакова
• Саунддизайн — Олександр Мусевич
• Текст — Ксенія Мінчук
• Редакторка тексту — Мирослава Станкевич
• Продюсерка проєкту — Ана Море

Подкаст підготовлений у рамках напряму Фонду «Зменшення ризиків катастроф». Запис став можливим завдяки Jus Mundi. Матеріал відображає особисту думку авторів подкастів, яка може не збігатися з позицією Jus Mundi.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі