«Йому радили зарити сценарій у городі»: чому варто подивитись фільм Іллєнка «Молитва за гетьмана Мазепу»
Про чи не найбільш суперечливий український фільм за останні 30 років від режисера Юрія Іллєнка говоримо з кінознавицею Оксаною Волошенюк.
Ведучі1
Гості1
Оксана Волошенюк: Фільм «Молитва за гетьмана Мазепу» — це остання режисерська та операторська робота Юрія Іллєнка. Він входить у список 100 кращих українських фільмів, за версією Довженко-Центру. Загалом у цьому списку 4 фільми Юрія Іллєнка. «Молитва за гетьмана Мазепу» займає 36 позицію.
До цього фільму Юрій Іллєнко йшов половину свого творчого життя. Стрічка була задумана ще в радянські часи. Секретар з ідеології Маланюк тоді сказав, що якщо Іллєнко не хоче піти тим шляхом, яким пішов Мазепа, і щоб з ним не трапилось те саме, хай зариє цей сценарій у своєму городі.
- Юрій Іллєнко мав би зарити ще 42 зі своїх сценаріїв. Втілити вдалося лише 7.
- Фільми Юрія Іллєнка були надзвичайно незручними для радянської влади. Вони потрапляли під заборони, репресії, відкладення виходу на екрани.
«Автора підвела його політична лють»
Оксана Волошенюк: «Молитва за гетьмана Мазепу» — найбільш неоднозначний фільм в історії українського кіно. Жодна кінострічка не викликала стільки дискусій, суперечливих думок і дуже полярних відгуків. Фільм знімався дуже складно. Він підтримувався урядом Віктора Ющенка. Було витрачено 12,5 млн гривень. У фільмі багато барокових елементів, бо Мазепа був найбільшим меценатом бароко. Художник картини — Сергій Якутович. Він створив промовистий, виразний, позачасовий художній простір, який не багато ким був сприйнятий в той час.
Прем’єра фільму має багато легендарних речей. Вона відбулася на Берлінському кінофестивалі у лютому 2022 року. Була скандальною. Один зі скандалів стосувався того, що фільм був незавершений. Він вийшов на екран з монозвуком (одна звукова доріжка). У залі залишилося всього декілька людей. Але фільм отримав неймовірну пресу наступного дня.
Читайте також: Цей фільм показує, як зберігати гідність у найскладніших обставинах: Максим Наконечний про драму «Бачення метелика»
Як думаєте, хто найбільше написав про цей фільм? Росія, звісно. «Автора підвела його політична лють», — писали у РФ. У той час російська влада потужно фінансувала різноманітні історичні фільми, спрямовані на просування імперії. Ще й 2022 рік — це рік, коли святкувалося 300 років заснування Петербурга. Лють була і з того боку. Але фільм витримав цю хвилю. «П’ята колона» попрацювала над тим, щоб ця кінострічка взагалі не з’явилася в будь-якому іноземному прокаті та не мала виразної кінофестивальної долі.
«Стрічка не є антиросійською, вона — антиімперська»
Оксана Волошенюк: Фільм дійсно дуже провокаційний. Жвавий, цікавий, у певному сенсі — абсурдний. Перша його назва, на мою думку, більш відповідна тому, що ми бачимо на екрані — «Ненаситець». На жаль, стрічка вийшла на невеликий телевізійний прокат. Здається, лише ICTV один раз його показав. У 2021 році він став доступний в онлайн кінотеатрі.
Акторська робота у фільмі блискуча. Головну роль — гетьмана Мазепи — зіграв Богдан Ступка. Він геніально її виконав. Роль Петра І була відведена В’ячеславу Довженко. Це була його перша роль. Дуже достойно вийшло. Карла ІІ зіграв Микита Джегурда. Що теж дуже цікаво.
Стрічка «Молитва за гетьмана Мазепу» не є антиросійською по своїй суті. Вона — антиімперська. На жаль, росіяни цього не зрозуміли. Вона ще тоді показала, що імперські тенденції нікуди не дінуться та не відпустять нас.
- Пророчий голос Юрія Іллєнка — один із приводів для того, щоб сьогодні ще раз переглянути цей фільм. У ньому можна побачити зашиту сутність та інший погляд на українську історію.
Читайте також: Як заборона двох фільмів 1929 року зламала долю українського кінорежисера
Більше про українське кіно
Раніше в ефірі Громадського радіо ми говорили з Оксаною Волошенюк про документальну стрічку «Чорнобиль. Хроніка важких тижнів», зафільмовану у 1986 році. А також про фільм Івана Миколайчука «Така пізня, така тепла осінь», який входить у список 100 найкращих українських кінокартин.
Засновниця і директорка Ukrainian Film School Альона Тимошенко розповідала про те, як змінюється українське кіно під час повномасштабної війни.
У 2023 році українсько-німецька стрічка «Коли в Бучу прийшла весна», знята режисерським подружжям, українкою Мілою Тешаєвою та німцем Маркусом Ленцем, отримала нагороду на фестивалі Hot Docs у Торонто. 6 квітня 2023 року в український прокат вийшла воєнна драма «Бачення метелика» режисера Максима Наконечного. Її світова прем’єра відбулась на торішньому Каннському кінофестивалі.
Переможцем національного повнометражного конкурсу DOCU/УКРАЇНА у 2023 році став фільм Мстислава Чернова «20 днів у Маріуполі» — історія журналістської роботи режисера в місті, що поступово окупували росіяни.
Повністю розмову слухайте у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
