Бюрократія, нестача кадрів і фінансування: з чим стикається сфера реабілітації військових

Гість — фізичний терапевт, експерт проєкту «Реабілітація травм війни в Україні» Олег Білянський.

Реабілітація та бюрократія

Олег Білянський: У першу чергу військові під час реабілітації стикаються з бюрократією, яка вже багато років супроводжує нашу армію. І часто це пов’язане з тим, що військовий постійно має десь бути вписаним. Це велика кількість супровідної документації, і вона стає викликом для військовослужбовців та персоналу, який має оформити їх.

Бюрократичні процеси лягають на плечі й бійців, і їхніх рідних, і окремо військових частин. Вони займають час по-різному: це може бути декілька днів, коли дуже добра комунікація, а може тривати декілька тижнів, оскільки частини можуть знаходитися в таких місцях, що до них деколи годі добратися.

Це питання до кінця не розв’язане і деколи є незрозумілим. Проте всі, хто дотичні до допомоги військовим щодо оформлення документів, беруть активну участь в цьому.

Читайте також: Людині треба дати час, щоб вона захотіла розповісти про себе — фізтерапевтка про реабілітацію військових та цивільних

Нестача ресурсів у сфері реабілітації

Олег Білянський: Часто реабілітаційне втручання покриває Національна служба здоров’я України. Але, залежно від патології, циклів реабілітації у бійця може бути від 2 до 8 на рік. У деяких складних випадках цього не завжди достатньо. Проте, активну участь у реабілітації беруть наші закордонні колеги, які забирають частину пацієнтів. Також окремі фонди намагаються знайти приватні клініки в Україні, щоб оплатити реабілітацію.

Проте, проблема фінансування буде з нами, оскільки кількість поранених і тих, що потребують реабілітації, збільшується, на жаль, у геометричній прогресії кожен день. Якби збільшення пацієнтів зупинилося, то ми б з нинішнім викликом могли б впоратися.

Але, на жаль, у нас буде і брак фінансування, і недостатня кількість ліжок, і недостатня кількість фахівців для надання реабілітаційних послуг, оскільки кількість пацієнтів щодня збільшується.

Фахівці у сфері реабілітації відразу не з’являться. Має пройти час, щоб збільшилася кількість кваліфікованих викладачів, а це процес не одного року. Тому сьогодні всі намагаються компенсувати брак знань величезною кількістю тренінгів, які проводять в Україні. Також нестачу кваліфікованих кадрів ми намагаємося надолужити за допомогою професійних організацій, донорів, небайдужих викладачів.

Університети вже на шляху змін в освітньому напрямку, тож, я думаю, це виключно питання часу.

Читайте також: Бугуртний спорт, як спосіб психологічної реабілітації військових — що це і як працює?

Психологічна реабілітація

Олег Білянський: У військових також виникають проблеми на етапі списання з військової служби. У них постає питання, що робити після того, як вони виписалися з центру реабілітації, коли перед ними широке життя; що можна буде реалізувати і як проходитиме соціалізація. Це лякає військових, які часто втрачають не тільки здоров’я, а ще й місця праці. Тобто вони не мають куди повернутися, особливо ті, хто зі східних регіонів.

Вікторія Єрмолаєва: Тут важливим є питанням проходження психологічної реабілітації, паралельно з проходженням фізичної. Чи маємо ми достатню кількість фахівців у цій сфері?

Олег Білянський: Зараз ціла галузь реабілітації стикнулася з недостатньою кількістю фахівців. Є гарні програми адаптації, є психологічна підтримка, але це дуже залежить від центру чи клініки, де проходять реабілітацію військові. Тобто дехто має одного-трьох психотерапевтів, а хтось може мати й п’ять, і десять.

Ми зараз впираємося не в методи та способи психологічної реабілітації чи підтримки, а тільки в кількість фахівців.

Психологічна реабілітація є надзвичайно ефективним методом. Деколи з пораненими психотерапевти починають працювати раніше, ніж фізичні терапевти. Вони формують мотивацію і бачення подальшого процесу. Але, на жаль, кількість фахівців є недостатньою, хоч запит дуже великий. 

Читайте також: Психологічна реабілітація та соціалізація військових: як це працює в Україні?

Побудова власно реабілітаційної системи

Олег Білянський: Ми зараз знаходимося на етапі побудови власної системи реабілітації. Відповідно, ми  не можемо взяти досвід певної однієї країни й перенести на нас. Тому сьогодні ми, як велика губка, вбираємо знання з кожного тренінгу, з кожної країни.

Наприклад, ізраїльські колеги мають свій досвід, і ми намагаємося адаптувати те, що вони нам дають, до наших реалій. Так само з колегами американськими, нідерландськими, німецькими. Ми проводимо збір знань і акумулювання їх в одному місці для адаптації під наших пацієнтів.

Сьогодні ми розв’язуємо один з найскладніших реабілітаційних кейсів за останні 70 років. Це пов’язано і з важкістю, і різноманітністю травм. Нині фізичні терапевти мають стати універсальними фахівцями.

Водночас в нас відбувається зміна і встановлення реабілітаційної документації, а також проходять зміни в нашій медичній сфері. 

Ми це в процесі надання реабілітаційної допомоги мусимо адаптувати, акумулювати знання, одразу впроваджувати їх в практику. Ми не маємо часу на довгий період освоєння певних вмінь чи навичок, тому, здобувши знання, ми відразу їх імплементуємо в наші реабілітаційні програми.

Читайте також: «Коли ти потрапляєш з армії в цивільне життя — ти один», — співавтор посібника для ветеранів

Нагадаємо, згідно із результатами дослідження  соціологічної групи «Рейтинг», в Україні дуже висока довіра до ветеранів. Станом на січень 2023 року 92% опитаних довіряють ветеранам. За оцінками уряду, осіб, які залучені до сил оборони України, на закінчення війни буде близько 5 мільйонів. 

Також опитані вказали, що найбільші проблеми ветеранів: психологічні розлади, труднощі з оформленням пільг, пошуком роботи. 14% опитаних називають такими проблемами алкогольну і наркотичну залежності. Самі ветерани вважають своєю найбільшою проблемою те, як держава допомагає їхнім родинам.

Ветерани говорять про неефективність державних програм, зокрема у сферах медичної та психологічної підтримки. 

Як повідомляло ГР, роз’яснення щодо соціального забезпечення ветеранів та ветеранок отримання пільг, можна отримати в Київському міському центрі допомоги учасникам АТО

Також нагадаємо, що торік у серпні у Києві презентували проєкт «Права ветеранів». Він спрямований на вирішення правових та юридичних питань, з якими стикаються ветерани, військовослужбовці, члени їхніх родин та члени родин загиблих захисниць та захисників України.

Раніше в етері Громадського радіо говорили із керівницею гарячої лінії для військовослужбовців та їх близьких ВАРТО ЖИТИ Наталією Поцелуєвою про те, якою має бути психологічна підтримка військових, звільнених військовополонених і їхніх родин. А про збереження ментального здоров’я і добробуту, перехід до цивільного життя та спілкування з військовими нам розповідав психотерапевт Артем Осипян.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі