Фото: Pexels
Майже 60% 15-річних українців та українок продемонстрували базовий та вищий рівні з креативного мислення. Про це свідчать дані звіту PISA-2022. Сімейна психологиня Наталія Лазаренко вважає такі результати хорошими. Це досить великі показники
До креативного мислення входять такі аспекти: схильність до аналізу, схильність розв’язувати проблеми нестандартним способом, здатність генерувати ідеї, здатність влаштовувати «мозкові штурми», відмова від стереотипного мислення, гнучкість в мисленні та оригінальність
«Таке мислення формується ще з дитинства. Якщо батьки займаються, якщо навколишнє середовище цьому сприяє, якщо в садочку над цим працюють чи в гуртках, то воно зʼявляється з 4 років. Зараз батьки більш спрямовані на те, щоб надати своїй дитині можливості проявити себе, мислити нестандартно.
Зʼявилось більше можливостей в суспільстві проявляти себе, це не завжди було так. У нас зараз суспільство є більше дитиноорієнтованим. У нас багато є різних занять, де діти можуть розвивати свою креативність. Підґрунтя цього — це саме сім’я, тому що якщо в родині все спокійно, якщо базовий рівень дитячих потреб задоволений,
то дитина і навчається, і мислить креативно. Їй не потрібно думати, як вижити чи прогодуватися, що було реальним ще 100 років тому», — розповідає психологиня.
Слухайте також: «Варто виходити за межі шкільного середовища» — фіналіст «Нобелівки для вчителів» про взаємодію з учнями
Психологиня радить розвивати креативність дитини в ранньому віці — з 4-6 років. Треба давати менше доступу до ґаджетів, щоб вони не ставали іграшкою, але були в доступі. До трьох років потрібно розвивати дрібну моторику та сенсорне сприйняття. Тобто, пізнавати світ через органи чуття.
Експертка розповідає, що з 4 до 6 років у дитини розвивається науково-образне мислення і тут підійдуть сюжетно-рольові ігри, але не на телефоні чи в планшеті, а наживо. Ми беремо там якісь ляльки, іграшки та моделюємо якісь ситуації. У 5 років розвивається науково-образне мислення з елементами словесно-логічного. Дитина вже може якось створити логічний ланцюжок.
Якщо ми говоримо про дітей 6-7 років, то у них розвивається від науково-схематичного до абстрактного мислення, каже психологиня. Зʼявляється розуміння, що таке навчання, дружба тощо. Дитина повинна відчувати, що її думка важлива, до неї прислухаються. Є заборони, але є дозволи. Треба давати простір дитині для креативності, якщо вона чимось цікавиться.
У підлітковому віці також важливо займатися творчістю, вважає фахівчиня. У дитини має скластись враження, що все можливо, що можна створити будь-що і це буде прийнятим в цьому світі. Важливо давати дитині можливість виражатися.
Читайте також: Які спеціалісти будуть затребувані в Україні протягом наступних 10 років?
PISA — міжнародне дослідження якості освіти, яке започаткувала у 1997 році та координує Організація з економічного співробітництва та розвитку (OECР). PISA надає доказові дані про якість освіти, допомагаючи урядам країн світу змінювати освітні політики там, де це потрібно.
У більшості країн світу система освіти відновилася після пандемії Covid-19. Проте через повномасштабну війну в Україні, наш навчальний процес зіткнувся зі ще більшими труднощами. Про це, зокрема, свідчать результати міжнародного дослідження якості освіти PISA. Про це в етері ГР розповів Сергій Колебошин, заступник керівника Комітету з питань освіти, науки та інновацій.
Негативна динаміка результатів, за його словами, спостерігається не лише в Україні, але у нас вона є особливо помітною, причиною чого є війна.
Як зазначила Іванна Коберник, журналістка, колишня радниця міністра освіти і науки України, співзасновниця ГО «Смарт Освіта», в етері Громадського радіо у березні цього року, у селах прогалини в освіті складають три роки — 2 роки COVID-19, на які наклався третій рік війни.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі