«Гомофобія — це кринж»: drag queen Діва Мілк про толерантність в Україні

16 липня відзначають Міжнародний день drag-культури. Свято створили, щоб просвітити людей щодо цього руху. Drag queens починали свій шлях на маргінесі, але з часом їхні виступи стали частиною масової культури.

Андеграунд чи масова культура?

Діва Мілк каже, що drag-культура в Україні є частиною андеграунду.

«Це дуже великий арт, який для багатьох все одно незрозумілий через свої традиційні або нетрадиційні погляди на культуру ЛГБТК+. Тому, можливо, для масової культури це ще зарано. Водночас актори та персонажі цього напрямку вже готові до масової сцени. Можна побачити їхні виступи у Києві, і в Одесі, дуже рідко у Львові», — розповідає Діва Мілк.

Читайте також:Камінг-аут: як підготуватися та підтримати близьких ЛГБТКІ+

Про гомофобію та свій образ

Свій образ Діва Мілк почала створювати, коли переїхала з Кропивницького до Харкова.

«На мене ніколи не здійснювали гомофобних нападів. Я знаю, що є такі випадки коли переслідують людей. Однак, це все ж не така розповсюджена тема. Гомофобія на даному етапі слабшаю. Більше людей стають адекватними до самої культури, до артистів, до спільноти», — розповідає drag queen.

За її словами, гомофобія зараз стала не модною.

«Гомофобія — це кринж», — зауважує Діва Мілк

Drag queen розповідає, що Drag є великою частиною її життя, бо вона завжди знала, що буде на сцені. Усвідомила це Діва Мілк, коли побачила одну з drag queen в американському реаліті-шоу RuPaul.

«Drag queen — це велика соціальна представниця, у якої є голос. Всі, кого ми бачимо, є достатньо яскравими персонажами чи артистами. Вони запамʼятовуються. Завдяки цьому набагато простіше донести якусь думку до гетеросексуальної публіки або навіть до влади», — зазначає співачка.

Про фактор Вєрки Сердючки

Андрій Данилко не позиціює себе як drag queen. Він вважає, що грає роль і перевтілюється у жінку певного віку.

«Хоча Данилко не відносить себе до культури, Вєрка Сердючка є однією з перших та найяскравіших представниць drag queen на великій сцені», — говорить Діва Мілк.

Довідково 

Раніше в етері Громадського радіо військовослужбовець Боря розповідав про те, що у нас величезна кількість ЛГБТ-військових, які воюють в Україні. У нас є організація ЛГБТ-військових, яка досить ефективна зараз і об’єднує кілька сотень відкритих ЛГБТ-військовослужбовців. А їх в десятки раз більше.

7 березня народна депутатка Інна Совсун подала на реєстрацію до Верховної Ради законопроєкт про реєстровані цивільні партнерства. За його ухвалення, укладати реєстроване партнерство зможуть як одностатеві, так і різностатеві пари. Цей законопроєкт розв’язуватиме питання, які стосуються ухвалення рішень за партнера у випадку, якщо є медична потреба чи якщо один з партнерів загинув. Щодо питання спільної власності, то законопроєктом передбачається, що партнери мають зафіксувати, яким буде режим використання майна.

За словами Інни Совсун, процедура реєстрації партнерства буде дуже схожою на реєстрацію шлюбу. Єдине, що буде дещо швидшою процедура від моменту подання: 10 днів. Також передбачили подання заявок через «Дію». Прописані альтернативні процедури для людей, які не можуть піти в органи реєстрації: військовослужбовці, люди, які перебувають у лікарні.

Пізніше у жовтні Інна Совсун розповіла ГР, що Міністерства оборони та юстиції змінили свою думку щодо законопроєкту про реєстрацію цивільних партнерств. Раніше їхні негативні висновки зупинили просування законопроєкту, проте нові зміни відкривають для нього кращі можливості.

Європейський суд з прав людини визнав порушення державою Україною права одностатевої пари, яка не може укласти шлюб в країні. Ідеться про справу Андрія Маймулахіна та його партнера Андрія Марківа. З 2010 року заявники живуть сімʼєю як партнери. У 2014 році вони звернулися до ЄСПЛ через неможливість легалізувати свої стосунки в Україні.

Суд також взяв до уваги «чітку тенденцію на європейському рівні до юридичного визнання та захисту одностатевих пар у державах-членах Ради Європи», 30 з яких наразі передбачають можливість юридичного визнання одностатевих пар.

ЄСПЛ констатував порушення Україною статті 14 у взаємозв’язку зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Кожному із заявників присудили 5 000 євро компенсації.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі