Президент Володимир Зеленський підписав указ про утворення Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану. Як повідомляють в Офісі президента, основними завданнями Ради є системний аналіз забезпечення в умовах воєнного стану права на підприємницьку діяльність, формування державної політики щодо гарантування права на підприємництво, напрацювання та внесення на розгляд президента пропозицій щодо шляхів розв’язання проблемних питань.

Зазначається, що Рада має сприяти налагодженню ефективної взаємодії держави із суб’єктами господарювання, профільними громадськими об’єднаннями, поширенню найкращого міжнародного досвіду.

Про новостворену Раду та проблему корупції в Україні говоримо з головою Асоціації власників малого та середнього бізнесу Русланом Соболем.

Питання корупції в Україні — історичне

Руслан Соболь: В Україні, з початку її незалежності, існує проблема корупції. І це основне питання, яке не пустить розвиток країни далі, якщо його не розв’язати. Тобто ми стоїмо на перетині, на кордоні, і якщо ми як держава хочемо рухатися вперед, ми мусимо це питання розв’язати.

Питання корупції — це історичний виклик в Україні, і ми намагаємося з цим боротися.

Останнім часом корупція пішла потоком зі сторони правоохоронної системи. Це торкнулося як малих підприємств, так і шановних підприємців та бізнесменів. Питання вилізло на зовні й має привернути увагу суспільства. Бо до того, як сталася «справа Мазепи», це було питання сам на сам, підприємства з правоохоронною, перевіряльною системою.

Проти системи дуже важко боротися, бо в неї завжди на один патрон більше. Часто-густо, розуміючи це, підприємці з досвідом йшли на перемовини, домовленості й сплачували системі «корупційний податок», щоб не втрати підприємство, не розпустити команду. Бо підприємство — це робочі місця, люди, плани, зобов’язання перед партнерами, замовниками. Така схема несправедлива, але нема куди апелювати, бо система комплексна.

Читайте також: Українці бачать у євроінтеграції спосіб подолання корупції — Олена Щербан

Про Раду з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану

Руслан Соболь: Ця рада постійно діє, вона вже не при першому президенті. Є ради щодо підприємництва і при Кабміні. Але це орган, який не працює. Це державна політика: якщо треба заговорити якесь питання, похоронити його, то треба створювати певну робочу групу чи якісь ради. Створення таких органів — це перше свідоцтво того, що питання не розв’язуватимуть. Так склалося історично.

У нещодавно створеній Раді з питань підтримки підприємництва простежується невеличкий оптимізм. Люди, які потрапили в склад цього органу, — системні, їх не вийде заговорити. Тобто вони відразу зрозуміють, що щось відбувається не так. Це люди, які всередині державної системи збудували великі системи, що працюють. Це ефективні системи, і їхні економічні показники тому підтвердження.

Склад Ради з питань підтримки підприємництва. Скриншот з сайту ОП

Тобто цей орган може бути дієвим, це може бути переломною точкою того, що бізнес дійсно почують, що почнуть змінюватися процеси, і це буде місце, де будуватимуться зв’язки між суспільством, владою та бізнесом.

Втім, Рада складається лише з представників великого бізнесу.

Читайте також: Закон про лобізм мінімізує корупційні практики на рівні великого бізнесу та політичних рішень — Рейтерович

Про громадський контроль

Руслан Соболь: На мій погляд, багато людей, які не мають стосунку до бізнесу, ставлять собі питання: «Що відбувається?». Люди хочуть побачити, чим закінчиться нинішня ситуація.

Громадянський контроль, за Конституцією, це класна штука, але ми цим не користуємось, і це наша біда. Корупція і далі квітнутиме, поки більша частина громадськості не візьметься виконувати свій конституційний обов’язок. Тобто, поки ми не проводитимемо свій контроль чиновників та силовиків, яким суспільство платить зарплату зі своїх податків; поки не питатимемо поліцію, прокурорів, ДБР та інші корупційні структури.

Система зараз знову спробує зам’яти проблему, сховати її під килим, домовитися з членами Ради. Але ми як суспільство це зрозуміємо, бо це вже відчутно повітрі. Якщо в системи вийде домовитися з цією Радою, то виникне вибуховий кейс, який буде не зупинити. Тоді система точно складеться.

Нагадаємо, 22 січня, перед створенням Ради з підтримки підприємництва, президент Володимир Зеленський у своєму відеозверненні сказав, що доручив зробити напрацювання для того, аби зняти «усі складнощі між урядовцями, бізнесом, правоохоронцями».

Зеленський також повідомив, що 22 січня, урядовці зустрічалися з представниками українського бізнесу. За даними Forbes, з боку влади у вище згаданій зустрічі брали участь перша віцепремʼєрка — міністерка економіки Юлія Свириденко, віцепремʼєр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, старша радниця керівника ОП Дарія Зарівна, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

Заява Зеленського і зустріч урядовців з представниками бізнесу відбулися на тлі розвитку справи інвестбанкіра, засновника Concorde Capital Ігоря Мазепи. 19 січня Печерський райсуд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у сумі 349 мільйонів гривень. Захист подав апеляційну скаргу на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу.

23 січня Київський апеляційний суд розглянув скаргу на ухвалу Печерського районного суду. Після цього розмір застави зменшили до 21 млн грн, а Мазепу залишили під вартою. Того ж дня бізнесмен вийшов із СІЗО під заставу.

Державне бюро розслідувань затримало Мазепу 18 січня під час проходження ним україно-польського кордону. Банкіра затримали у справі незаконної приватизації земельних ділянок на Київщині — у матеріалах справи Мазепа вказаний «замовником заволодіння ділянками».

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту