Збереження пам'яток в Україні впирається у неадекватне законодавство — дослідник

Чи є приклади відбудови зруйнованих памʼяток у первісному вигляді

Тиміш Мартиненко-Кушлянський каже, що в Києві є багато прикладів відбудови. Це не якесь українське ноу-хау, а поширена практика в окремих країнах. Експертні спільноти в різних країнах по-різному до цього ставляться: десь створюють процес відбудови пам’яток, а десь дотримується поглядів про те, що це недоцільно. Усе залежить від історичного досвіду кожного народу.

«У Німеччині, Польщі після Другої світової війни відбудовували памʼятки та продовжують робити це й досі. Німецьке суспільство вважає, що памʼятки є частиною їхньої національної ідентичності.

В Україні, зокрема в Києві, також є приклади відбудови пам’яток, але останні такі у нас сягають радянських часів. За часів незалежності прецедентів відбудови наново втрачених пам’яток цивільного характеру немає. У нас відбудовували храми: Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир, Софійський собор. За часів незалежності була практика відбудови лише культових споруд, а цивільних не було», — зазначив Тиміш Мартиненко-Кушлянський.

Читайте також: Єдині плани — це знесення, тому потрібно діяти швидко — Недашковська про «Будинок Грушевського»

Про садибу Зеленських

Дослідник вважає, що змусити через суд власників будинку відбудувати садибу Зеленських у тому вигляді, який вона мала навряд вдасться.

«Чи можливо через суд домогтися відбудови знесеної садиби Зеленських у Києві? Я, на жаль, песимістично налаштований. Тому що ми знаємо цілу низку прецедентів судових процесів, які йшли по інших об’єктах. Де влада у тому числі декларувала намір демонтажу незаконно збудованих об’єктів, пониження висотності. І, на жаль, ці судові процеси тривають десятиліттями без конкретного результату.

Загалом за часів незалежності в Україні немає прецедентів відбудови наново втрачених пам’яток цивільного характеру. Відбудовували культові споруди. Наприклад, храми», — пояснив дослідник.

Читайте також: В Україні є 130 тисяч пам’яток історії та культури, лише частина внесена до держреєстру — ​Куковальська

Обʼєкти під загрозою знищення

Якщо пройти центральною історичною частиною міста, то практично на кожній вулиці є по декілька об’єктів, які перебувають під загрозою знищення, розповідає Тиміш Мартиненко-Кушлянський.

«На протилежній стороні від садиби Зеленських, в тому ж кварталі, ближче до Бульварно-Кудрявської, є історичні будинки, які перебувають в занедбаному стані, вже частково знищені та перебудовані.

Згадаймо абсолютно неоціненний будинок готелю «Кане» на перехресті Хрещатика і Богдана Хмельницького. Це будівля, з якою повʼязане життя гетьмана Павла Скоропадського, Максима Рильського, наших видатних київських художників. Будинок згорів у 2017 році.

Кіпрський інвестор обіцяв його відбудувати майже в оригінальному вигляді. Водночас зараз 2024 рік, навіть якщо врахувати фактор повномасштабної війни, то 5 років перед нею власник нічого не зробив для збереження цієї будівлі», — каже дослідник.

Хто має нести відповідальність

За словами дослідника, Мінкульт мав би виконувати координаційну й адміністративну функцію. Тобто, адмініструвати цей процес по країні й допомагати громадам в першу чергу зберігати такі об’єкти, а основну відповідальність мали б нести громади.

«Щобільше, збереження пам’яток в Україні впирається у неадекватне законодавство. Нам потрібно переймати досвід західних держав і шукати механізми, які б стимулювали інвесторів і власників зберігати старі будинки-пам’ятки. Це цілком можливо. Є механізми податкових канікул, податкових пільг. Це вже відпрацьовано у Німеччині, Англії й багатьох інших країнах», — говорить Тиміш Мартиненко-Кушлянський.

Читайте також: Це не випадковий підпал будинку на Волоській, а планомірна робота над знищенням історичної памʼятки — Ксенія Семенова

Довідково

Нагадаємо, ввечері 19 липня у Києві на вулиці Олександра Кониського знесли будинок попри те, що судом за клопотанням прокурорів був накладений арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження.

Міський голова Києва Віталій Кличко обіцяв, що місто позиватиметься до забудовника, який незаконно зніс садибу, і вимагатиме відбудувати її.

20 липня ж у Києві під стінами КМДА відбулася акція протесту, причиною збору небайдужих киян стало саме знесення садиби Зеленських. На плакатах містян були зокрема зображення історичних будинків, знищених за час каденції Кличка. Активісти стверджують, що на місці будівлі забудовники хочуть звести житловий комплекс «Тургеневъ».

22 липня міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що столична влада подасть позов до суду стосовно забудовника, який незаконно зніс садибу Зеленських, а також до власників будинку. Від них вимагатимуть відбудувати історичну будівлю в тому вигляді, який вона мала.

Садиба Зеленських — це була дерев’яна, обкладена цеглою будівля, збудована у 1890 році на замовлення купця Василя Маліна. Одна з найстаріших будівель нинішньої вулиці Кониського. Відома стала завдяки тому, що у період з 1911 по 1915 роки тут проживала сім’я заможних міщан Зеленських.

Споруду почали розбирати у 2021 році, але суспільний розголос призупинив роботи. На початку квітня 2024 року Дмитро Перов повідомив, що забудовник завісив фасад будівлі 1890 року інформаційним щитом, на якому стверджує, що історична пам’ятка не має жодної історичної або архітектурної цінності, а її збереження — псує інвестиційний клімат міста.