Види сексуальних домагань і як з ними боротися

На пальцях

Сексуальні домагання — це дії сексуального характеру, натяки на секс або спроба змусити чи вмовити на нього людину проти її волі. Як правило людина, яка страждає від сексуальних домагань і той, хто домагається перебувають у відносинах трудового, службового, матеріального чи іншого підпорядкування.

Розрізняють три види домагань:

• вербальні. Це коментарі із сексуальним підтекстом, жарти, принизливі зауваження, погрози;
• невербальні. Це зображення сексуального характеру, фотографії оголених статевих органів, які можуть надсилати без дозволу у соцмережах, посвистування, підморгування та непристойні жести;
• фізичні. Це дотики до тіла, одягу та волосся, вторгнення в особистий простір, небажані обійми та поцілунки, примус до сексу.

Твій досвід

Понад рік тому наша героїня здійснила свою давню мрію — побачити Чорне море. Це була поїздка в Одесу з колегами, від компанії, де працює дівчина.

Але вже в дорозі чоловік почав чіплятися, підсідати в автобусі, пропонував алкоголь, щоб розслабитися. Намагався торкатися.

Дівчина наполягала, що їй це нецікаво і неприємно, а такі жарти — несмішні. Тоді чоловік заявив, що житиме з нею в одному номері. Або підселить ще одну дівчину, що навчить випивати й розслаблятися.

«Він сідав біля мене, питав чого я така сумна, пропонував розвеселити. Потім починав обіймати. Я казала, щоб він мене не чіпав. Намагалася пояснити, що мені це неприємно. Найцікавіше, що всі колеги, з якими ми там були, бачили це і сприймали як належне. Нікому не спадало на думку, що треба втрутитись і допомогти мені. Для всіх це було нормальним. Для мене це дико і не зрозуміло. Я вважаю, що в таких ситуаціях завжди треба приходити на допомогу. Хоча б підійти та запитати чи все в порядку.

---

Читайте також: «Коли я розповіла про зґвалтування, мені казали, що я це все вигадую»: чому суспільство толерує насильство?

---

Апогей стався тоді, коли моя сусідка пішла на дискотеку, а я залишилася в номері сама. Він до мене прийшов і почав чіплятися вже дуже відверто та агресивно. Я зрозуміла, що я в номері сама і це небезпечно. Я йому казала, що він має піти проспатися. А він мені: «Ти краще за мене нікого не знайдеш. Кому ти потрібна? Я тобі пропоную весь світ, якщо будеш зі мною». Це дорослий чоловік, у якого є сім’я, діти, які старші за мене. Він не остання людина в цій компанії. Я не могла зрозуміти як в цій одній людині може поєднуватися хороші професійні якості та те, що він робить із жінками. Бо виявилось, що він до багатьох жінок ставиться так, як до мене цього разу. Він звик, що за подібні бонуси в компані, як ця поїздка, він може просити таку відплату. Для мене це був шок. 

Після того, як я подала заявку у відповідний відділ на роботі, де розбираються з такими випадками, його не звільнили. Він почав до мене ставитися дуже люб’язно та тактовно. Але сам факт того, що він залишається на цій роботі та я його час від часу бачу, для мене дуже болючий. Я не можу повністю усвідомити, що в безпеці, тому що ця людина все ще поруч. Коли я приходжу на роботу раніше за всіх і там вже є він, це страшно.

• Мені дискомфортно, я відчуваю себе брудною. Розумію, що це не так, але думаю, що в його поведінці є моя провина.

Коли я почала розбирати цю ситуацію, стала себе звинувачувати. Сукня з вирізом, посміялася над його жартом, він це сприйняв за флірт. Мені казали, що це залицяння і нічого в цьому страшного немає. «Всі через це проходять».

Я про це зараз багато говорю для того, щоб дівчата, які проходять такі історії, боролися. Є інструменти регулювання на роботах, поза роботою. Впливати на таких людей треба 100%. Така поведінка неприпустима».

Як покарати за сексуальні домагання?

Постраждалі від сексуальних домагань часто не звертаються до правоохоронних органів, бо думають, що довести те, що з ними відбулося, неможливо. Часто навіть йдеться про те, що небажані натяки і примус до сексу людині неприємні, але вона не ідентифікує їх як порушення своїх прав і свобод.

Жоден юрист не допоможе постраждалій, якщо вона сама не усвідомлює, що те, що з нею відбувається може кваліфікуватися як злочин. Юристка і членкиня асоціації жінок-юристок України ЮрФем Таїсія Рубаняк пояснює, які види дій проти вашої сексуальної свободи заслуговують на покарання:

«Сексуальні домагання досить поширене поняття. У нашому суспільстві його дуже багато. Це неприйнятно.

Українське законодавство містить визначення явища сексуальних домагань, але не в Кримінальному кодексі. Якщо випадок розслідуватимуть правоохоронні органи і він дійде до суду, то кваліфікуватимуть такі дії за статтею 154 Кримінального кодексу України — примус до вступу у статевий зв’язок. Це найбільш наближена стаття до сексуального домагання. Точної статті, де писали б про сексуальні домагання, немає, але визначення в національному законодавстві є».

Довести випадок сексуальних домагань буває проблематично, якщо постраждала не має доказів чи свідків. Часто буває так, що свідки у сексуальних домагань є, але свідчити не хочуть. Що треба мати постраждалій, щоб захистити свої права, — пояснює юристка і членкиня асоціації жінок-юристок України ЮрФем Таїсія Рубаняк.

«Це може бути фотофіксація, відеофіксація, безпосередньо звернення жертви, свідки. Це могло б допомогти. Якщо немає жодних доказів, довести провину кривдника буде досить важко».

---

Читайте також: Він кричав, що викине мене з балкону, викручував руки, намагався зґвалтувати: історія Насті, яку судять за самозахист

---

Як діяти, якщо ви стали свідком сексуальних домагань і хочете допомогти постраждалій? Психологиня Наталя Пашко радить застосовувати стратегію 5Д.

Складові стратегії 5Д такі:

• довіряй інстинктам;
• документуй;
• дій на відволікання;
• дій згодом;
• дій одразу.

Можна застосовувати як одну чи кілька зі стратегій, так і всі п’ять, — говорить Наталя Пашко:

«Складові стратегії 5Д працюють досить добре. Вони можуть спрацювати як окремо, так і разом. Якщо ви бачите, що хтось страждає від домагань, ви можете допомогти. Задокументуйте, спитайте чи все добре, відверніть увагу кривдника. Якщо не відчуваєте готовності, підійдіть до постраждалої особи пізніше. Спитайте чи хоче вона поговорити, чи провести її додому».

• За дослідженням, постраждалій особі дуже важлива підтримка після.

Як правило, всі кривдники бояться розголосу. Якщо те, що він робить стає видимим, то є шанси, що сексуальні домагання припиняться, — говорить Наталя Пашко.

«Коли ситуація стає видима, кривдник призупиняється у своїх проявах. Він розуміє, що людей більше, а він один. Головна задача кривдника — ізолювати постраждалу особу від можливості отримати допомогу та показати, що він має над нею владу. Коли ситуація стає видимою та реакцій стає багато, він розуміє, що не справиться з усіма».

Булінг замість підтримки?

Водночас якщо постраждала зважується на розголос після того, як зазнала сексуальних домагань, то часто вона може зазнати булінгу. Інколи навіть йдеться про погрози.

У 2021 році журналістка Ірина Сампан зважилася розповісти публічно про домагання від актора і нині вже ексвикладача університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого Володимира Талашка. На розголос Ірина зважилася через кілька років, коли дізналася, що були й інші випадки, зокрема у стінах університету.

«Дивлячись лише на свою історію, я думала, що це одиничний випадок. Я „проковтнула“ тоді цю ситуацію. А коли дізналася про історії інших дівчат, це стало „точкою неповернення“. Я написала людині, яка займалася тоді цими історіями. Він спитав чи може заскрінити моє повідомлення та поширити його разом з усіма. Я сказала, що не треба цього робити, я сама публічно напишу про свою історію. Я знала, що буду мати підтримку. Це дало величезну емоційну подушку. Знала, що буде хейт, бо я ж звинувачую народного артиста України. Але мені страшно вже не було. Що дуже важливо».

У деяких ситуаціях, таких як історія з масовими сексуальними домаганнями від публічної людини, тільки розголос може допомогти, — говорить Ірина Сампан.

«Я була впевнена, що лише розголос допоможе. На той час ця людина ще працювала там і мала доступ до студенток. 40 років він домагався дівчат. Це не може тривати далі. Після того, як я написала пост, мені прийшла величезна підтримка. Я знаю, що про це треба говорити. Чим більше ми будемо це робити, тим швидше ми з цим покінчимо».

---

Читайте також: Щодо вас чинять гендерно зумовлене насильство? Реагуйте! Воно саме собою не зникне — Марина Легенька

---

Розголос і протидія сексуальним домаганням — це те, що завжди залишається на розсуд постраждалої. Говорити й допомагати без її згоди не етично і в цілому не допустимо, оскільки за певних ситуацій може нашкодити. Але все ж нагадуємо, що якщо ви впізнали свою ситуацію у цьому подкасті, ви завжди можете звернутися по допомогу.

---

«Не сама винна» є спільним проєктом Громадського радіо та ГО «Дівчата»

---

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

---

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS