Через «невиїзних» чоловіків на міжнародних заходах голос української жінки гучніший — Ірина Ейгельсон

Розмова про ролі жінки на війні, які часто не потрапляють на шпальти світових ЗМІ.

Ведучі

Тетяна Трощинська

Гостi

Ірина Ейгельсон

Через «невиїзних» чоловіків на міжнародних заходах голос української жінки гучніший — Ірина Ейгельсон
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/06/hr_Ukraine_vgolos_2022-05-31_eikhelson.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/06/hr_Ukraine_vgolos_2022-05-31_eikhelson.mp3
Через «невиїзних» чоловіків на міжнародних заходах голос української жінки гучніший — Ірина Ейгельсон
0:00
/
0:00

Гостя — конфліктологиня, кандидатка психологічних наук Ірина Ейгельсон.

Ірина Ейгельсон: Є досить поширений образ жінки на війні — ніби це та, хто страждає (більше, ніж чоловіки, тому потрібно якось постійно її підтримувати).

  • Дуже часто це може виглядати як певна інвалідизація. Нібито жінка — це об’єкт, для якого треба щось зробити. Мовляв, вона безпорадна і безсуб’єктна. У нас, вочевидь, це не так.

Є багато прикладів того, що саме жінки дуже активні в різних сферах. Починаючи від того, що жінки в ЗСУ боронять нашу землю, і завершуючи дуже різними напрямками оборони в дуже різних місцях України й за кордоном.

Жінки на війні та у владі

Тетяна Трощинська: Мені здається, ми дуже мало про це говоримо, але українські Збройні сили, особливо за останні 8 років, зробили дуже великий крок до гендерної рівності. Є цифри Міноборони за 2021 рік: тоді жінок в ЗСУ було приблизно 22% (12% — на бойових посадах). Якщо ми порівняємо, то у Німеччині — лише 12% жінок, в США — 16%, у Польщі взагалі — 7,5%. Тобто Україна в цьому сенсі є лідером. Навіть у кількості тих жінок, які готові іти в ЗСУ.

Ірина Ейгельсон: І навіть якщо ми з вами порахуємо, скільки наших знайомих зараз пішли до лав ЗСУ і тероборони, ми одразу впевнимося, що їх ще більше. Крім того, українкам вдалося домогтися, щоби жінки займали саме ті посади, на яких вони реально воюють. Безперечно жінки, які боронять Україну зі зброєю — це важливий для України тренд.


Читайте також: Моїй дитині вже 25, тому ми разом зібралися і пішли у військкомат — журналістка, яка вступила до тероборони


На ключових посадах в міністерствах є жінки також. Юлія Лапутіна — міністерка ветеранів. Ганна Маляр, Еміне Джеппар — заступниці міністрів оборони та МЗС, міністерка — Ірина Верещук. Це жінки в знакових ключових міністерствах під час війни.

Нові ролі українських жінок

Ірина Ейгельсон: Жінки беруть на себе й нові ролі. Наприклад, через те, що чоловіки не виїжджають за кордон, саме жінки знаходять потрібні для армії автомобілі й переганяють їх в Україну. Саме жінки, зокрема, розбираються в тепловізорах, плитоносках і всьому, що армії потрібно. Бо вони збирають гроші, шукають і домовляються про постачання.

В окупації чи в деокупації жінки взяли на себе управлінські функції. За фактом вони виявилися тими, хто взяли на себе цю ношу.

  • Нам треба виводити оце розуміння ролі жінки війни на міжнародний рівень. Не тільки говорити про тих, які були вимушені виїхати.

Українські жінки за кордоном не лише розраховують виключно на іноземні кошти, вони дуже багато чого роблять самі. Переселенки в нових громадах започатковують бізнеси, надають робочі місця, як для місцевих, так і для переселенок. Це й економіці допомагає, і тим громадам, які приймають переселенців.


Слухайте також: Більшості українок важко приймати допомогу, бо виїхали успішні в мирному житті жінки — Закорко


Через те, що українські чоловіки зараз за кордон не виїжджають, на різних міжнародних заходах (експертних, політичних) саме голос української жінки чутно краще. Експерток, дослідниць, правозахисниць, посадових осіб, депутаток.

Зараз ми дещо гучніше говоримо саме з жіночим голосом про дуже різні українські питання та потреби.

Компанія «Be brave like Ukraine» — про дуже різні категорії жінок, які такі ж сміливі, як чоловіки.


Читайте також: «Я не можу відмовити матерям, які потребують допомоги»: чому іноземки воюють за Україну?


Нагадаємо, з 17 грудня 2021 року в Україні розширили перелік професій, що зобов’язує жінок (від 18 до 60 років) стати на обовʼязковий військовий облік. Серед професій, які потрапили під обовʼязковий військовий облік — програмісти, лікарі, юристи, журналісти, музиканти, соціальні працівники, бухгалтери, співробітники ресторанів, готелів і понад 100 інших професій.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS