Міла Мороз
Вивезли з берега 110 тонн сміття: ініціатива «Chysto.De» проводить вже 20-тий екопікнік у Карпатах
Інтерв'ю
Автор
Співзасновниця ініціативи Лєна Жук розповіла про плани активістів щодо розв’язання питання сміття у гірських громадах Закарпаття.
Фото Насті Хлібник, chysto.deНа Закарпатті екологічна ініціатива «Chysto.De» вже третій рік прибирає територію біля Вільшанського водосховища від побутового сміття. Цими вихідними у них ювілейний 20-тий екопікнік на березі. Близько 200 людей із Закарпаття та інших областей України прибиратимуть, відвідають майстер-класи й дивитимуться кіно. Журналістка Громадського радіо Міла Мороз одного разу вже брала участь в ініціативі як активістка, а сьогодні долучається інформаційно — розмовою зі співзасновницею екологічної ініціативи «Chysto.De» Лєною Жук.
Проблема та пошук її системного вирішення
«Річ у тім, що гірські громади позбавлені такого щастя, як маємо ми в низинних районах: централізованого вивозу сміття. На жаль, через важку доступність туди не доїжджають сміттєвози, заготівельники вторинної сировини, через те, що це невигідно, через відсутність дороги й так далі. Власних правильних полігонів такі території теж не мають, через те, що гірська місцевість затиснута між горами та ріками. Найчастіше це якась природоохоронна територія, тобто приналежність до природнозаповідного фонду, і, відповідно, законодавством забороняється мати такі полігони. Через відсутність полігону всі ріки, гори й ліси перетворені на сміттєзвалища», — розповідає Лєна Жук.
Але вона вірить, що ситуацію можна змінити.
Переглянути цей допис в Instagram
7-9 липня пройде 20-й екопікнік «Chysto.De» під назвою «Локальне унікальне», у якому організатори, окрім прибирання, хочуть ознайомити екоактивістів також із культурою громад, демонструючи важливість культурної складової й локальну кухню. За словами Лєни Жук, в ініціативи є план, як системно змінювати ситуацію з територією Вільшанського водосховища.
«Ми також починаємо програму «Місяць експериментального сортування в громадах». До неї долучаються родини з трьох громад — Синевирської, Драгівської та Колочавської. Також працівники Національного парку Синевир і голови громад та керівництва Нацпарку. Ми своєю громадською організацією ініціювали цей проєкт з метою зрозуміти, скільки все-таки відходів і яких саме припадає на душу населення. Тобто скільки продукує одна людина протягом цього місяця», — розповідає активістка.
Знаючи, скільки продукується вторинної сировини, можна зменшити кількість сміття, яка потребує правильного захоронення на полігонах. На березі під час прибирання екоактивісти бачать значну частину відходів, які можна здати на перероблення.
«Ми хочемо запросити заготівельників вторсировини, показати їм, що таки вигідно приїжджати в громади, допомогти громадам налагодити цей роздільний збір сміття, комунікувати з обласною владою (маючи вже на руках дані, скільки всього відходів потребує захоронення) і прохати виділити все ж таки місце, щоб ці відходи звозили централізовано, а не вони плили річкою», — ділиться планами Лєна Жук.
Слухайте також: «200 т ртуті у місті лежить! І це нікого не турбує»: чому колишній завод «Радикал» у Києві називають «ртутним Чорнобилем»
За словами активістки, влада в громадах готова йти назустріч.
«Відчуваємо, тому що, дякувати Богу, класні керівники, які чують. Можливо, не з першого разу чують, але з часом чують. За три роки ми знайшли потрібні слова, щоб достукатися до їхніх сердець.
І я щиро вірю, що вони усвідомлюють, що це туристичний край, краще не рубати гілку, на якій вони сидять, яка їх годує і може годувати в майбутньому ще більше. По-друге, подбати і подумати про майбутнє своїх дітей, прийдешніх поколінь, про їхнє здоров’я, тому що, на жаль, це не тільки травмує природу, а це й сильно впливає на здоров’я. І ми знаємо чітко, що є люди, у яких рука не підіймається, викинути ці відходи до лісу або до річки, але вони палять це на своїх городах, що завдає ще більшої шкоди їхньому здоров’ю і їхнім дітям, тому що ці шкідливі сполуки, вони сильно впливають і на гормональну систему, і в майбутньому можуть викликати онкозахворювання. Тому це дуже-дуже серйозно, і в майбутньому ми теж плануємо зробити (вже так вам заспойлерю), медичний екопікнік, в якому ми запросимо медиків, фахівців, які розкажуть, наскільки згубним є цей вплив, і що варто нам про це думати й робити», — додає Лєна Жук.
Музиканти та лідери думок також за природу
Активісти залучають до привернення уваги до проблеми зі сміттям у Карпатах також митців. На березі виступали і допомагали активістам закарпатські музиканти: гурти «Чаламада», «Гудаки Village Band», Аліна Паш, гурти «Анця» і «Рокаш».
«Коли ми зрозуміли, що до нас їдуть люди з усієї країни, ми почали запрошувати артистів різного масштабу, так, тому що ми зрозуміли, що ця ситуація не тільки в Карпатах зі сміттям, що це важливо по цілій території країни, тому з нами була і Марина Круть, Євген Синєльников, Наталя Синєльникова, The Maneken, з яким ми зняли кліп за підтримки Алана Бадоєва. Це був теж дуже класний, потужний екопікнік. І ми на ньому реалізували мрію мого чоловіка Романа Жука про музику зі сміття, він мріяв колись таке зробити», — згадує Лєна Жук.
Роман Жук — також співзасновник «Chysto.De» і волонтер. Одразу після початку повномасштабного вторгнення він пішов добровольцем на фронт, де був розвідником артилерійського взводу 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Загинув на південно-східному напрямку 26 травня 2022 року.
Побут на березі
Частина активістів, які приїжджають прибирати, живуть у наметовому містечку, частина — у місцевих.
«Щоразу ми на березі шукаємо класні локації для наших «прибиральчан», тому що бувають ще місця зайняті, або ми шукаємо максимально дешевший варіант, тому що ми розуміємо, що витрачаються кошти на залізничні квитки, потім в нас є автобуси. Ми найчастіше намагаємося зробити автобуси безкоштовними. Ми вдячні нашим партнерам, які нас підтримують і з розумінням до цього ставляться. Тому дуже радіємо, коли вдається мати безкоштовний автобус», — зазначає організаторка.
Зараз берег Закарпатського моря — це ландшафтний заказник, і там згідно з документами заборонено розташування наметового містечка і наметів (та розпалювання багаття). Але «Chysto.De» підтримав Київський університет імені Драгоманова і надає доступ до своєї бази.
«Так само, за підтримки Колочавського голови, садиба «Став» виділила для нас місця, локації для проживання, як в номерах, так і місця під намети. Хто має бажання, він може оселитися в номері. Хто хоче відчути себе туристом справжнім на 100%, той бере з собою намет і має таку можливість. Навіть ті, хто живуть в наметі, там є поруч туалет і душ, тобто можна скористатися благами цивілізації», — додає Лєна Жук.
За 19 екопікніків активісти вивезли з берега понад 110 тонн сміття. Половина з них — це вторинна сировина.
Наступний екопікнік відбудеться у серпні. До участі запросять науковців — задля дискусії та спільного вирішення, як краще розвивати й оберігати територію.
Слухайте також: «Основне завдання — вижити»: яку воду доводилось пити маріупольцям на початку блокади?
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
