Медійна ініціатива за права людини вивчила обставини зникнення безвісти, потрапляння в полон та загибелі воїнів 57-ї окремої мотопіхотної бригади. Нещодавно відбулась з приводу цього пресконференція. Керівник інформаційного напрямку МІПЛ Станіслав Мірошниченко розповів, що це унікальна подія, адже ледь не вперше командування бригади зголосилося публічно обговорити цю проблему з родичами та громадськістю.

«Ця проблема є досить типовою та складною. На загал її майже зараз не виносять. Водночас військові підрозділи, які обороняють Україну на всьому фронті, мають втрати. Дехто гине, дехто потрапляє в полон, а доля багатьох просто невідома. Рідні перебувають весь час у такому вакуумі — вони не знають до кого звернутися, що робити. Рідні хочуть якоїсь ясності. Невідомість знесилює рідних психологічно, морально, а деколи й фізично», — зазначає Мірошніченко.

Представник МІПЛ сподівається, що інші підрозділи візьмуть приклад та наслідуватимуть комунікацію 57 окремої мотопіхотної бригади. Часто людям нічого не говорять. Рідні не знають до кого звернутись.

Читайте також: Як держава планує звільняти цивільних заручників

Про 57 бригаду

Станіслав Мірошниченко каже, 57 бригада брала участь у найзапекліших боях на всій лінії фронту. Особливо важким був початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Тоді чимало її військових зникли безвісти або потрапили в полон. Не в останню чергу через брак зброї. Про це говорять рідні військових. Фактично, ця бригада вигравала час. Влітку і навесні 2022 року вони стояли на Луганському напрямку. Військові брали участь у боях за Новотошківське і Тошківку.

«За нашими підрахунками, які ми отримали від рідних, там зникло безвісти щонайменше 120 військовослужбовців. Міжнародний комітет Червоного Хреста — організація, яка уповноважена світом на те, щоб верифікувати та підтверджувати про перебування в полоні бійців. Наріз МКЧХ підтвердив лише 12 військових. Доля решти — невідома. Територія, де тривали бойові дії, досі окупована. Дістатись до неї, щоб знайти тіла або рештки загиблих, неможливо», — говорить керівник інформаційного напрямку МІПЛ.

Він також додає, що 57 ОМПБр брала участь у боях на Херсонському напрямку та біля Бахмуту. Деякі бійці потрапили в полон до найманців з ПВК «Вагнер». Частину полонених найманці забрали із собою, коли відходили з Бахмуту. Однак, за словами Мірошниченко, наразі ніхто не може підтвердити, де ці люди.

Хто має дізнаватися, де перебуває людина?

Представник МІПЛ зазначає, що рідні не знають, до кого звертатися, коли зникає людина. Наразі у нас за офіційними підрахунками, більш як 38 тисяч осіб зниклих безвісти за особливих обставин, тобто під час бойових дій.

«Всі ці структури, які покликані шукати, реєструвати, розслідувати зникнення військовослужбовців, вони просто не можуть впоратися з таким валом цих заяв», — розповідає Мірошниченко.

Він також розповідає, що робити у випадку зникнення близької людини. Коли людина зникає безвісти, то родичі повинні написати заяву до Національної поліції щодо цього факту. Перед цим треба обовʼязково отримати довідку з військової частини про те, що боєць чи бійчиня вважається зниклими безвісти. З цією заявою можна йти вже до інших інстанцій. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими — центрова фігура в цій історії.

Читайте також: «Потрібно наполягати, щоб усіх звільнили без умов» — про Стратегію звільнення цивільних

Про обмін полоненими

Нагадаємо, що Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець на четвертій зустрічі радників у Давосі в січні 2024 року закликав міжнародну спільноту терміново консолідувати зусилля для повернення додому всіх українців, незаконно вивезених російськими окупантами.

Омбудсмен наголосив, що завдання стоїть повернути додому всіх військовополонених і незаконно вивезених Росією українців. Тож міжнародна спільнота, за його словами, «має негайно консолідувати свої зусилля в цьому напрямку». Він зауважив, що у Давосі наші партнери почули голоси українських дітей, яких ми повернули додому, родичів цивільних громадян, яких викрала та незаконно утримує РФ. Вони були вражені від почутих речей.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту