Ілюстративне фото з відкритих джерел
Гість — кандидат біологічних наук, популяризатор науки, автор науково-популярних книжок та блогу «Ботанік в кедах» Олексій Коваленко.
Олексій Коваленко: Думку про те, що кавуни не можна їсти до серпня, я чув неодноразово. Іноді спостерігаю, як кавуни перед першим вживанням довго вимочують, щоб запобігти можливому отруєнню. Це, перш за все, острах щодо можливого надлишку нітратів у ранніх продуктах.
Але корені такої думки полягають у тому, що раніше була велика кількість сортів кавунів, які плодили пізно, і тому люди звикли до того, що кавуни мають бути в серпні. Після того, як на наші ринки почали проникати ранні сорти, їх почали вирощувати українські аграрії у великих, середніх та малих господарствах. Так з’явилися кавуни, які достигають раніше. Це абсолютно нормальне явище.
У великих мережах точно відбувається контроль якості таких продуктів. Якщо ж ви дуже занепокоєні щодо безпечності продукту, то можна перший куплений кавун їсти в невеликих кількостях. Для того, щоб подивитися, як ваш організм його сприймає. Але найчастіше концентрація нітратів у таких кавунах є абсолютно нормальною.
Кавуни ж, які до нас потрапляють взимку, це найчастіше імпортна продукція. Вони приїхали із тих країн, де їх можна виростити в кілька сезонів. Такі кавуни дорогі, оскільки їх треба транспортувати. Також є загроза щодо того, як довго вони пролежать, як їх вдасться продати.
З такими кавунами справді можуть бути питання. Найкраще вживати місцеві продукти, вирощені у вашій країні. Такий продукт є дешевшим та свіжішим. Окрім того, це зменшує вплив на довкілля.
Читайте також: Кавуни у жовтні: «сезонність» фруктів та овочів — це стереотипи
Олексій Коваленко: Мені складно з’ясувати, звідки пішло твердження, що кавун — це ягода. Мені не траплялися підручники з ботаніки, у яких би писалося, що це так.
Чим гарбузина відрізняється від ягоди? Типова ягода — це, наприклад, помідор. Вона повинна мати тоненьку шкірку, соковитий м’якуш і багато насіння. У кавуна із великою кількістю насіння все добре. Окрім того, він має соковитий м’якуш, але в нього досить потужна шкірка. Коли тримаєш в руках зразок дикого кавуна, який зростає десь неподалік Сахари, то цей плід відрізняються від тих, до яких ми звикли. Після дозрівання такого дикого кавуна у ньому відбуваються процеси здерев’яніння.
Тобто, якщо шкірка у кавуна гниє, то це наслідок того, що він був одомашнений заради дуже великого розміру плодів.
Окрім кавуна, тип плоду «гарбузина» характерний для гарбузів, динь і маракуї, яку можна зустріти в українських магазинах.
Міф про те, що кавун найбільша у світі ягода, дивний хоча б тому, що він не ягода і з кулінарної точки зору.
Олексій Коваленко: Кавуни без насіння дорожчі. По-перше, це тому, що вони вирощуються не у великій кількості. По-друге, цьому є цілком біологічне пояснення, яке полягає у їх створенні.
Кавуни без насіння — це не наслідок якогось штучного добору, коли люди століттями відбирали плоди з меншою кількістю насіння. Це не наслідок якихось сучасних, дуже хитромудрих біотехнологій, де є ГМО чи редагування генів. Ні, це наслідок схрещування кількох ліній кавунів, які мають різну кількість хромосом. У результаті цього схрещення утворюються кавуни, які не можуть продукувати насіння.
Після цього їх дуже зручно їсти, але кожного разу, щоб створити такий посадковий матеріал, треба проводити схрещення знову.
Читайте також: Барвники, консерванти і смакові добавки: на що зважати, купуючи їжу
Олексій Коваленко: По кавуну можна стукати, якщо ви маєте таку змогу. Якщо ви чуєте досить дзвінкий звук, то це свідчить про те, що у середині плоду досить багато води. Тобто такий продукт неволокнистий, і є шанси, що він непоганої якості. Це не працює у 100% випадків, але може бути супутнім методом.
Окрім того, є метод тиснення кавуна, коли на нього просто давлять. Якщо відчувають звук рипіння, то це говорить про те, що м’якуш всередині дозрілий.
Можна звертати уваги на інші супутні ознаки. Перш за все, варто звернути увагу на те, чи є типова жовтувата пляма на вашому кавуні. Якщо вона є, то це свідчить про те, що кавун досить довго лежав на полі, достатню кількість часу, отже, скоріше за все, він дозрів. Подібно можна звернути увагу на так званий хвостик кавуна. Якщо він сухої текстури, то це збільшує шанси на те, що кавун всередині стиглий.
Загалом просто звертайте уваги на те, наскільки цілісний кавун, чи немає він ніяких пошкоджень, вм’ятин, чи він пружний тощо.
Олексій Коваленко: Кавун, як і будь-які продукти, варто вживати у якихось розумних фізіологічних кількостях, не переходити на 100% кавунову дієту.
Додавати кавун до свого раціону — це цілком слушна ідея. Цей продукт містить у своєму складі солодкі речовини. Але разом з тим велика кількість його м’якоті — це просто вода. Відповідно, споживання кавуна не створює велике перенасичення калоріями.
Якщо кавун червоного кольору, то він має корисну речовину — сполуку лікопен, яка не лише фарбує кавун. Багато досліджень демонструють, що люди, які вживають більше продуктів з лікопеном, мають менший ризик захворіти на низку захворювань. Жовтий кавун містить сполуки каротиноїди, які мають подібний до лікопену ефект.
Читайте також: Будь-який продукт у якихось нелогічних кількостях може бути шкідливим навіть для абсолютно здорових людей — Коваленко
Раніше Олексій Коваленко розповідав Громадському радіо про рожеву бавовну, безпечність ГМО, а також походження буряка.
Нагадаємо, підрив російськими окупантами Каховської ГЕС, не вплине на ціну фруктів. Про це Громадському радіо розповів економіст Олег Пендзин.
Як розповіла ГР заступниця директора з наукової роботи Мелітопольської дослідної станції садівництва Тетяна Малюк, ранні свіжі ягоди вітчизняного виробництва безпечні. Ризики від споживання вітчизняних ягід мінімальні. Плодові дерева як багаторічні культури дуже легко й активно можуть регулювати екологічне навантаження. Корені дерев мають здатність до нітратної редукції, плоди залишаються якісними й смачними. Що ж стосується суниці, то при вирощуванні у відкритому ґрунті, коли впливають дощі та сонце — немає потреби у внесенні високих кількостей добрив.
Також Тетяна Малюк розповідала, що у Європі вже давно знають мелітопольську черешню. Ще на початку XX століття її у спеціальному розчині доставляли у Францію у крамничку «Мелітопольська черешня».
Два роки тому, у 2021 році, в австрійських містах Відень та Інсбрук стартував проєкт Urban Gardening, який передбачав надання громадянам грядок у міських парках для власноручного вирощування овочів, фруктів чи зелені. Проєкт втілювало федеральне міністерство сільського господарства, регіонів та туризму Австрії спільно з Австрійськими федеральними парками.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS