Культура, історія та роспропаганда: чому Києво-Печерська лавра потребує перезавантаження

Зміни в Києво-Печерській лаврі

Ще у червні 2023 року Міністерство культури почало розробляти стратегію розвитку Києво-Печерської лаври на подальші 30 років. Зміни мають, зокрема, дерусифікувати пам’ятку, що стала засобом пропаганди російської церкви.

«Те, що зараз відбувається в лаврі, — дуже важливий історичний процес, що стосується не лише лаври, а й величезного сегменту українського суспільства. Мова йде про дуже серйозну трансформацію, запущену в кінці 2022 – на початку 2023 року, після рішення РНБО щодо антиукраїнського характеру діяльності московського патріархату в Києво-Печерській лаврі.

Коли я півтора року тому очолив заповідник, у лаврі сформувалася група науковців, дослідників, співробітників заповідника та культурних діячів, з якими ми працювали. Ми спробували розібратися, чим була Києво-Печерська лавра для України в минулому, чим вона є зараз, і чим вона має стати в майбутньому. Адже ми опинилися в періоді історичної трансформації».

Максим Остапенко розповідає, що для нього як історика Києво-Печерська лавра завжди була важливою пам’яткою, яку він завжди відвідував, коли бував у Києві. Проте у наш час вона справила на чинного директора прикре враження.

«Коли після служби в збройних силах мені запропонували очолити заповідник, я потрапив у Києво-Печерську лавру під час війни, і враження дуже відрізнялися від попередніх. Наприклад, є галерея до ближніх печер — довгий коридор, що проходить крізь дзвіницю мазепинського часу, дуже надихаючий простір. Коли я туди потрапив у квітні 2023 року, то був шокований, оскільки простір перетворили в якийсь базарний формат, його захарастили якимись ятками, торгівельними точками. Все це було видано десь у Росії чи Білорусії, висіла реклама якихось кримських монастирів, «матушек із Білорусії», суцільна російська пропаганда. Я побачив, що лавру перетворили в «оплот руского міра», це було дуже неприємне враження. Ми проводили дослідження і в календарях 2023 року знаходили рекламні матеріали російських збройних сил.

На жаль, запущені процеси ще не завершені, оскільки наша судова система вже рік відкладає ухвалення апеляційних рішень. Але я впевнений, що політична воля візьме гору, і букву закону нарешті замінить зміст закону. Адже закон має захищати державу і державні інтереси».

Значення Києво-Печерської лаври для християнства

Максим Остапенко пояснює, що Києво-Печерська лавра є передусім православною святинею. Проте пам’ятка мала велике значення і для інших течій християнства.

«Лавра виникла в 1051 році, коли ще не було поділу на православну й католицьку церкву. Святині Києво-Печерської лаври вшановувались і католиками, і протестантами до кінця XVIII століття. Тільки Катерина ІІ фактично заборонила «іновєрцам» відвідувати святині лаври. Тому пам’ятка мала ширший зв’язок з європейською культурою та іншими релігіями.

Але потрібно виходити з того, що це одна з найбільших православних святинь України. Задача заповідника — зберегти православні пам’ятки, що збереглись до нашого часу, відреставрувати їх, утримувати в належному стані. Необхідно знайти формат синергії держави і церкви, заповідником і монастирем, який, сподіваюся, під егідою Православної церкви України відродиться повною мірою, і лавра почне виконувати роль духовного центру, який буде підтримувати Україну та показувати нашу дуже глибоку духовність, що має тисячолітню традицію.

Саме лаврські монахи були носіми цієї етики, естетики, що поширились на велику частину Євразії. Через 26 років лаврі виповниться тисяча років, і до цієї дати ми маємо її підготувати, те, що вона має транслювати українському народу та світу, нагадувати про наші здобутки та трагедії, показувати, чим має бути церква у здоровому європейському суспільстві, яким ми прагнемо бути».

Культурна й державницька роль лаври

Директор національного заповідника зазначає, що Києво-Печерська лавра має велике значення для розвитку не лише духовної сфери в Україні. З лаврою пов’язані видатні діячі культури, науки та політики.

«В Україні був період відродження, пов’язаний з видатними особистостями Києво-Печерської лаври XVII століття. Це Єлисей Плетенецький, який сформував у лаврі рух, що дозволив перезавантажити Україну, сформувати певну стратегічну місію. З’явилося явище, яке ми пам’ятаємо як Українську козацьку державу або Гетьманщину, що була елементом відродження в умовах тотальної війни, протистоянь.

До лаврських гуртків були долучені Петро Могила, Петро Сагайдачний. У лаврі виникла Києво-Могилянська академія. Ця історія показує, що лавра — місце не тільки духовне. Це місце формування волі, творчості й естетики, науки. Ці прояви виникла ще в ХІ-ХІІ століттях, а з кожним століттям вони набували дедалі більш розвинених форм.

У лаврі спочивають наші духовні отці, перші канонізовані воїни. Наш перший науковець Нестор Літописець, який розпочав першу наукову школу в Україні, теж творив і був похований у лаврі. Коли ми з цієї точки зору почали дивитися на неї, то зрозуміли, що Києво-Печерська лавра — це не просто монастир, а національна святиня, яка формувала Україну. Якщо ми припинимо слухати російські наративи, що десятиліттями просувалися в лаврі, та повернемося до нашої справжньої історії, то матимемо інформаційний простір, що буде підтримувати та розвивати культуру, науку, державність та духовність в Україні, як це було століттями».

Довідково

20 серпня Верховна Рада у другому читанні ухвалила законопроєкт 8371 «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», який забороняє діяльність Російської православної церкви в Україні. Також він передбачає заборону в Україні релігійних організацій, афілійованих з країною-агресором. Це може стосуватися й УПЦ МП.