Недопрацювання в питанні заборони російського контенту — Мозгова про російськомовність школярів

У чому проблема

Як повідомили у Державній службі якості освіти України, серед учнівства спостерігається зменшення на 8% кількості респондентів, які під час уроків та перерв спілкуються між собою лише українською мовою. Під час уроків — половина респондентів, під час перерв — 41%. До того ж виключно українською поза школою спілкуються менше ніж 40% учнів.

Також у державному органі кажуть, що на 17% зменшилася частка старшокласників, які вважають рідною мовою українську (з 91% у навчальному році 2022/2023 до 74% у навчальному році 2023/2024).

До того ж зменшилася частка вчителів, які під час уроків та на перервах спілкуються суто українською. Під час уроків — 78%, тоді як у минулому навчальному році таких було 83%. 69% — під час перерв, а торік цей показник сягав 74%. 

Ярослава Мозгова вважає, що у 2022 році частка людей, які переходили на українську мову, точно була більшою. Але вже у 2023-му, на думку спікерки, був спад у переході, бо це те, що потребує щоденної роботи мозку й додаткових зусиль, коли здається, що сил більше ні на що не вистачає.

«Але все ж таки в освітньому процесі, я думаю, українська мова все одно є домінантною. Якщо ви слідкуєте за освітнім простором, то можете побачити, що якраз вчительська спільнота є дуже категоричною в сприйнятті російської мови. І мені здається, що нам просто підсвітили більш поодинокі випадки використання російської мови саме вчителями», — каже Мозгова.

Читайте також: Тарас Шамайда: Київ вперше за 150 років став містом, в якому переважає українська мова

Чому української серед учнів стало менше

Освітня експертка вважає, що такий спад у частці україномовних учнів пов’язаний з поширеністю російських медійних продуктів серед них. Це російські музика, серіали, блогери тощо. І в цьому контексті Україна не допрацьовує щодо обмежень або повних заборон російського продукту. Такі заборони можуть викликати обурення у певної частини суспільства, але згодом це стане нормою, як це було з «ВКонтакті». 

До того ж є українські російськомовні блогери, які у своїх соцмережах можуть висловлювати провокативні погляди. За ними також слідкують школярі, тож державі варто подумати про українізацію соцмереж. 

Якщо ж говорити про «нерадикальні» методи українізації, то тут, зауважує Ярослава Мозгова, треба цілеспрямована державна політика з напрацьовування різного україномовного контенту для школярів. Спікерка каже, що в нас вже є немало різного науково-популярного продукту, але також треба й продукт розважальний, в тому числі власні комп’ютерні ігри. 

«Ми почали дуже багато продукувати контенту з історії України, з української мови, з STEAM тощо. Але так само активною має бути державна політика щодо напрацювання розважального контенту для дітей. Також, наприклад, в нас є для студентського віку точно значно більше контенту. А ось що дивитися дітям 8, 10, 12, 14 років українською мовою? Це наше велике недопрацювання», — вважає Мозгова

Загалом освітня експертка вважає, що 74% старшокласників, які вважають українську мову рідною, це вже чудово. А ту частку учнів, яка вагається, якраз можна привабити різним україномовним контентом.

До того ж Ярослава Мозгова пояснює, що україномовність українських дітей забезпечить їм кращі академічні результати. Адже шкільна програма побудована українською мовою, і саме україномовність більше допоможе у розумінні завдань.

Нагадаємо, опитування соціологічної групи «Рейтинг», проведене у лютому цього року, показало, що 59% українців розмовляють вдома українською мовою, 12% — російською, 28% — і тією, й іншою.  

Як повідомляло Deutsche Welle, з наступного навчального року в школах Гессену планують розпочати вивчення української як другої іноземної мови. Це перша федеральна земля Німеччини, яка вирішила піти на такий крок.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі