Труханов не читав Пушкіна, а слухає радників, які під впливом пропаганди — Гуцалюк
Мер Одеси Геннадій Труханов вважає, що не варто зносити пам’ятники російському письменникові Пушкіну та генералу Воронцову, бо вони представляють цінність. Що каже закон та містяни, запитуємо в етері Громадського радіо у представника Інституту нацпам’яті Сергія Гуцалюка.
Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру
Про ідеологічні переконання
Ми є свідками наслідків страшної 30-літньої пропаганди, яку ввела Російська Федерація в Україні, та в Одесі, зокрема. Так коментує голова південного міжрегіонального відділу Інституту національної пам’яті Сергій Гуцалюк слова мера Одеси про те, що не треба зносити пам’ятники Пушкіну та Воронцову
«Це була масована і щоденна пропаганда. Людям в мізки вкручували оці всі ідеологеми про те, що «Пушкін — наше все», і що це світова класика. Не знають у світі Пушкіна. Байрона знають, Шекспіра знають, Сервантеса знають, а Пушкіна не знають. Це черговий міф. Російська Федерація має властивість з будь-чого робити: або зброю, або лайно. Те ж трапилось з постаттю цього Пушкіна.
Якщо взяти його ідеологічні переконання, то вони дуже гарно прослідковуються у його творах. У поемі «Полтава» він відмовляє українцям у праві на самовизначення. Крім того, у «Наклепникам Росії» Пушкін відмовляє всім народам тодішньої імперії у праві на самовизначення. Зокрема, у його творах є зневажливе ставлення до польського народу, зверхнє імперське ставлення до кавказців, до киримли.
Здається, що пан Труханов не читав цих творів, а слухає своїх радників, які перебувають під впливом пропаганди. Скоріше за все, вони радять йому берегти цей проросійський ядерний електорат, який зараз після вторгнення сидить притихлий», — розповідає Гуцалюк.
Читайте також:Труханов використав події 2 травня задля своєї політичної карʼєри — Балінський
Про законодавчу базу
За його словами, уряд виключив ці пам’ятники з переліку об’єктів культурної спадщини національного значення, тому рано чи пізно їхній демонтаж відбудеться. І це не буде залежати від бажання окремих людей.
«Терміни знесення памʼятників прописані у законі. Міський голова та Одеська міська рада всі свої терміни вже прострочили давно. Зараз це все лягає на відповідальність військових адміністрацій. І зараз створена робоча група щодо перейменувань при обласній військовій адміністрації. Я, до речі, туди теж входжу. Здебільшого онлайн, бо я зараз перебуваю на службі у ЗСУ, тому в Одесі не завжди буваю.
Річ у тім, що подібний процес Одеса проходила у 2015, 2016, 2017 роках. Він називався декомунізація. Тоді міська рада та міський голова взагалі проігнорували цей процес. Усі перейменування в рамках декомунізації відбулися через рішення Одеської обласної адміністрації. Тоді її очолював Михеіл Саакашвілі. Після того міська рада і проросійські сили почали подавати в суди, щоб назад повернути ці назви. Були скандали з вулицею, пам’ятником Жукова. Усі суди вони програли, бо закон є закон, його треба виконувати», — зауважує Гуцалюк.
Читайте також: Памʼятники Пушкіну, Бородинський хліб, комуністична символіка: що заборонить закон про деколонізацію?
Більше про декомунізацію
Нагадаємо, наприкінці 2022 року Кабмін запропонував змінити правила, за якими радянські пам’ятки можуть бути у Реєстрі нерухомих пам’яток. Саме цей реєстр міг надати їм додатковий захист від демонтажу. Нові правила дозволять запустити процеси демонтажу радянських пам’яток.
15 листопада торік у Києві демонтували пам’ятник Пушкіну.
Днем пізніше у Дарницькому районі столиці знесли радянський пам’ятник «Таращанець». Він стояв у місцевому сквері майже 50 років — з 1974-го. Надалі монумент зберігатиметься у музеї-майстерні Зноби-Голембієвських.
9 грудня у центрі Києва демонтували пам’ятник одному з військових командирів більшовиків Миколі Щорсу на бульварі Тараса Шевченка. Монумент простояв майже 70 років.
Також торік у грудні стало відомо, що у Києві мають демонтувати 163 об’єкти, що пов’язані з Росією та СРСР.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту