Як росіяни використовують кіно для розпалювання ненависті до українців

Фільм Zinema про російську пропаганду у кінематографі представлено на Одеському міжнародному кінофестивалі в Києві. З його автором і режисером Корнієм Грицюком говорили в етері Громадського радіо.

«Мені було цікаво попрацювати з темою пропаганди в російських медіа. Але зрозумів, що багато всього вже зроблено. Тому я звернув свою увагу на російське ігрове кіно. Саме на ігрове, бо розумію, що в їхніх документальних фільмах мало від кіно, мистецтва та документалістики. А от ігрове російське кіно прикидається чимось поза політикою. Тому ми з командою робили фільм про це».

Фільм Zinema — це зібрана історія, візуальна подорож російським ігровим популярним кінематографом за останні 30 років.

«Ми вирішили зосередитися на періоді, коли розвалилася радянська імперія. Корені російської пропаганди в кіно тягнуться з Радянського союзу. Але мені здалося більше правильно зосередитись на сучасній Росії. Тому що саме ця країна — наш ворог. Режим Путіна діє трохи понад 20 років. А що було до того? Виявляється, що до того росіяни теж штампували пропаганду в ігровому кіно».

Після 2014 року росіяни почали дуже прицільно працювати на російськомовне населення України. Корній Грицюк розповідає, що у фільмах, які вони знайшли, було багато штампів про «громадянську війну» в Україні, про «один народ» тощо.

«Я не дивився російське кіно з 2014 року. До того його сприймав як кіно з країни, мову якої я добре знаю. Коли дивився ті фільми, було відчуття, що добре зрозумію те, що там побачу. Але я ніколи не був фанатом російського кіно. Тому на мене ця пропаганда не сильно діяла. Але я і не бачив багато чого. У будь-якому разі я впевнений, що якби я подивився ті фільми після 2014 року, вони б на мені не спрацювали. Я б не став прихильником Росії».

Чи складно було монтувати?

Корній Грицюк, автор і режисер фільму Zinema розповідає, що монтувати було не просто.

«Це більш галерейний фільм. Як двіжок ми використали хронологію. Починаємо з 1990-х і йдемо до сьогодення. Показуємо не тільки антиукраїнську пропаганду, а й те, як змінювалися тренди російського кіно залежно від ситуації в Росії та бойових дій, де вона брала участь. Наприклад, коли була війна у Чечні, у них був фокус на фільми на чеченську тематику. Коли була війна в Грузії, росіяни знімали більше про ці події. Останні місяці монтажу ми переставляли місцями фрагменти, аби знайти для них більш слушне місце. Хотілося, щоб все було на своїх місцях».

За словами Корнія Грицюка, у монтажу було годин 7 робочого матеріалу. З цих годин склали фільм на 1 годину 20 хвилин.

«Багато чого не увійшло до стрічки. Доводилося від багатьох фільмів відмовлятися. У своєму фільмі я хотів збалансувати відверту лобову пропаганду (це фільми, які виходили з 2014 року) з не прямими, але такими, що розставляють потрібні їм наративи. У нашому фільмі даємо широку панораму».

Читайте також: 30 поїздок між Києвом та Костянтинівкою. Корній Грицюк та його фільми

Про фейки та пропаганду

За словами співзасновниці «StopFake» Ольги Юркової, віру у фейки пояснюють особливостями людської психології. Фейкові новини приваблюють людей своєю новизною. Фейки вирізняються у стрічці новин: провокують набагато більше емоцій. Відомо, що у людини спочатку включаються емоції, а вже потім — інтелект. Оскільки люди нині стали обережніше ставитися до інформації, фейки еволюціонують.

Як уберегтися від фейків читачам Громадського радіо радила Олена Чуранова. За її словами, для цього потрібно перевіряти усю інформацію. А найлегший спосіб не повестися на фейки, зазначила фактчекерка, — це влаштувати інформаційний чекап: перевірити ті джерела, які ви читаєте. І якщо вони поширюють щось сумнівне — просто прибирати їх зі свого простору. Споживайте перевірену інформацію з перевірених, авторитетних медіа.

Попри те, що джерелом отримання новин та інформації українці називають Telegram, 20-30% опитаних не пам’ятають назви жодного Telegram-каналу, на який підписані. Про це повідомив виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький в ефірі Громадського радіо.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі