Як стати «народним амбасадором» України через додаток Strichka

Про Strichka

Співзасновник застосунку Strichka Дмитро Шоломко розповідає, що в якийсь момент вони побачили необхідність у координації українців за кордоном, а найлегше реалізувати це можна було через технології. Для того, щоб українці могли допомагати координовано і централізовано, створили цей додаток.

У застосунку є «Посібник з народної дипломатії». Це документ, який допомагає краще розповідати про Україну іноземцям, навчати допомагати нам, розповідати, що саме зараз потрібно.

«Там є функціонал квестів. Ми хочемо зробити це не просто відповідальною роботою, а також і розвагою. Завдяки квестам, люди можуть робити щось корисне, не виходячи з дому завдяки комп’ютеру, або навпаки активно щось робити на вулицях разом з іншими людьми. За це вони отримуватимуть бали, а потім цінні призи», — каже Шоломко.

За його словами, зареєструвались у додатку вже кілька тисяч людей. Наприкінці травня, в День вишиванки, був великий приріст користувачів.

«Зараз активних користувачів кілька тисяч на місяць. Але ми тільки почали. Наша амбіція — мільйони українців. Для цього потрібен ще час», — каже співзасновник додатка.

Читайте також: Вишлінський: Чим довше біженці залишаються в країнах Європи, тим менша ймовірність їхнього повернення

Про амбасадорів України

Відомі українці долучились до підтримки проєкту і стали його амбасадорами, серед них: вокаліст гурту ТНМК Фоззі, військова парамедикиня Тайра, режисер Олесь Санін.

«Кожен українець може бути амбасадором України, незалежно від того, де він перебуває, який у нього соціальний статус та як опинився за кордоном.

Зауважу, наша діаспора по всьому світу дуже неоднорідна. Є стара діаспора — це вихідці тих нащадків, які поїхали з України дуже давно, 40 років тому. Є професійна діаспора, яка фактично виникла в той момент, коли Україна здобула незалежність. Це ті, хто поїхав навчатися, працювати за кордоном, живуть там вже 20 років. Є нова діаспора — це ті, хто опинився за кордоном зараз, за останні 3 роки», — розповідає Шоломко.

Він зауважує, що у застосунку є функція, яка дозволяє знаходити поблизу українців-активістів. Якщо люди перебувають у Польщі або в Німеччині, то в середині додатка є групи людей, які між собою спілкуються, координуються і роблять щось разом. Такі можна знайти й по містах. Водночас не у всіх країнах це працює, наразі у додатку розширюють та розбудовують цю мережу.

«Тому для того, щоб зробити щось, достатньо просто зареєструватися в нашому застосунку, знайти свою групу людей. Якщо людина перебуває в країні, де ще немає нашої присутності, де не відкрита група, то достатньо нам написати у підтримку, ми цю групу зробимо. І там можна збирати своїх однодумців і щось разом робити», — зауважує Шоломко.

Читайте також: Робота у Польщі для українських біженців: можливості все ще

Нагадаємо, Рада ЄС продовжила механізм тимчасового захисту для біженців з України до 4 березня 2025 року. Тимчасовий механізм захисту для українців запрацював 4 березня 2022 року і був автоматично подовжений на рік. Нині його рішенням Ради ЄС подовжили ще на рік

Станом на листопад 2023 року 4,2 мільйона українців, які втекли від війни у країни ЄС, скористалися директивою про тимчасовий захист, яка діятиме до березня 2025 року. 

Як повідомляло ГР, торік у жовтні у Польщі половина населення підтримала збереження тієї підтримки, яку зараз мають українські біженці в країні, але й майже 40% більшою чи меншою мірою проти цього. В уряді вже висловлювали думку щодо суттєвого скорочення допомоги українським біженцям.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі