Довгострокова політика та поетапний механізм: як побудована російська окупація

Про що дослідження

Представництво президента в Криму нещодавно презентувало у штабквартирі НАТО звіт, де півострів назвали полігоном для відпрацювання інструментів окупації. За словами Дениса Чистікова, робота над дослідженням тривала близько року. Він зазначає, що до 2022 року партнери України здебільшого не усвідомлювали, що окупація Криму — це не окремий спонтанний акт, а планомірна політика РФ, спрямована на захоплення нових територій.

Звіт демонструє, що Україна — не кінцева точка російської агресії, що може поширюватися далі. Йдеться не винятково про військові дії, а широкий спектр інструментів, які використовує Росія. Так, за словами заступника представника президента в Криму, РФ готувалася до окупації фактично з моменту розпаду СРСР. Це були засоби «м’якої сили» — церква, громадські ініціативи, інформаційна діяльність — подібні до яких сьогодні функціонують у Європі й не тільки.

«Ми намагаємося продемонструвати, що Крим став територією від «м’якої сили» до захоплення. І не тільки захоплення, але й територією, з якої почалася наступна агресія, і це такий цикл, який не закінчується, а лише набирає обертів», — говорить Денис Чистіков.

Поетапна політика окупації

За словами заступника представника президента в Криму, активна фаза окупації поділяється на декілька періодів. Спершу вони проявлялися у Криму, а потім на новоокупованих територіях, але вже у більш стислі терміни. Також у 2022 році більшим став насильницький компонент, коли окупанти зіткнулися з опором у перші місяці.

Серед ключових змін після початку окупації — запровадження нових документів. Росіяни примушують до цього кроку, оскільки без нового паспорта люди втрачають доступ до медичних послуг, соціальної допомоги та забезпечення інших потреб. Як результат, каже Денис Чистіков, наразі близько 95% мешканців Криму мають російські документи.

Після цього починають працювати органи окупаційної влади. Росіяни намагаються створити видимість, що місцеве населення позитивно сприймає такі зміни, а тому пропонували попереднім колективам установ продовжити працювати уже під окупаційним контролем і дивувалися, що у 2022 році більшість на це не погоджувалася.

Інший важливий складник окупаційної політики — освіта й «перевиховання» молоді. У цю сферу росіяни продовжують вкладати значні кошти й ресурси. Серед іншого, в Криму працюють табори, де дітей мілітаризують та прищеплююь їм російську ідеологію, хоч окупанти й називають поїздки туди відпочинком.

«Після цього є етапи інтеграції, зокрема мілітаризація. Ми знаємо, що на території тимчасово окупованого Криму вже понад 55 тисяч мешканців пройшли строкову службу. Ми маємо понад 3000 людей, які загинули, більшість з них були громадянами України, яких призвали в Криму до лав російської армії», — розповідає Денис Чистіков.

Крім цього, він зазначає, що на півострові погіршилася й економічна ситуація. Окупанти мало опікуються гуманітарним забезпеченням населення. Основний виняток — російські військовослужбовці, які там базуються. Це має додатково мотивувати молодь вступати до війська.

Інформаційна політика

Значні кошти Росія вкладає у пропаганду. Окупанти одразу завезли в Крим своїх журналістів, а також почали залучати до цієї сфери місцеву молодь і навчати її пропагандиській діяльності. За словами Дениса Чистікова, навчальні заклади почали створювати власні інформаційні канали, які також чинять вплив на громадську думку завдяки своїй масовості. При цьому, основні меседжі централізовано формує російська влада, а далі їх поширюють через такі ініціативи в окупації.

Також росіяни активно переписують підручники, за якими навчаються й українські діти на окупованих територіях. Наприклад, розповідає заступник представника президента в Криму, у нових підручниках уже не згадуються «зелені чоловічки», й окупація півострова подається як волевиявлення місцевого населення. Він припускає, що у подальшому так само змінюватиметься й подача подій 2022 року, нівелюючи роль російської збройної агресії.

Інформаційна політика РФ спрямована не лише всередину, але й назовні. Через різні культурні ініціативи за кордоном та співпрацю з іншими країнами росіяни намагаються легітимізувати окупацію та розмити межі між Росією та захопленими нею територіями.

При цьому, зазначає Денис Чистіков, важливо доносити до молодих людей в окупації, що вони залишаються громадянами України. Потрібно пояснювати, що переважно їхні дії — злочини РФ, а не самих українців та українок, а також створювати можливості для виїзду на підконтрольну Україні територію.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі