Протидронові сітки, евакуація та скорочення бізнесу: як сьогодні живуть міста на Донеччині

Як змінюється життя міст на Донеччині

Юлія Суркова співпрацює з іноземними медіа та журналістами, зокрема їздить із ними у відрядження на Схід України. За її словами, попри інші події в країні, Донеччина залишається у фокусі закордонних медійників.

Журналістка розповідає, що під час останньої поїздки найбільше враження на неї справили оголошення біля під’їздів розбитих будинків, на яких написано, що будівля не підлягає відновленню. Багато таких звісток на центральній вулиці Краматорська.

«Для мене це було болючим маркером і розумінням того, що ситуація стає дедалі важчою, фронт уже подекуди за 10, 13, 9 кілометрів від Краматорська і Слов’янська. Люди дедалі більше виїжджають. За даними місцевої влади, це десь 500 людей на тиждень зі Слов’янська, з Краматорська ще більше, тобто ми можемо точно сказати, що десь тисяча, а то й більше, людей на тиждень виїжджає. Може, зараз і швидше, бо обстріли стали сильнішими», — говорить Юлія Суркова.

Вона розповідає, що люди, з якими вона спілкувалася під час поїздки на Донеччину пару тижнів тому, говорили, що не хочуть покидати свої домівки, поки немає обов’язкової евакуації. Проте зараз усі вони вже виїхали.

За словами журналістки, більшість магазинів, кафе та інших закладів у цих містах, які ще навесні працювали повний робочий день, уже скоротила час своєї роботи або закрилася. Разом із цим, місцевий бізнес продовжує функціонувати в умовах обстрілів та відімкнень електропостачання.

Юлія Суркова зауважує, що великою проблемою для регіону стали постійні атаки росіян по заправках.

Встановлення протидронових сіток

Журналістка розповідає, що фактично з кордону Донецької області дороги у напрямку Краматорська й Слов’янська вкриті протидроновими сітками. При цьому, вони не завжди унеможливлюють ураження транспорту. Росіяни знаходять лазівки та способи залетіти під захисні конструкції й атакувати людей.

«Щодня зранку ми бачили нові спалені цивільні машини. Це означає, що або «дрон-ждун» залетів і сидів, чекав на цю цивільну машину, або якийсь дрон на оптоволокні пролетів у цей коридор. Хоча це все одно захист від FPV-дронів, і, наскільки я пам’ятаю, 80% вулиць Слов’янська закрито зараз сітками, можливо, трохи менше у Краматорську. Щодня я бачила встановлення нових, ремонт порваних сіток», — розповідає Юлія Суркова.

До цього додалися й фортифікаційні споруди, говорить вона. У центрі Краматорська встановили «зуби дракона» й кола колючого дроту.

Українські військові розповіли журналістам, що на російських позиціях на цьому напрямку влітку встав елітний підрозділ «Рубикон», що спеціалізується на дронах. Його службовці активно полюють на цивільних за допомогою FPV.

Робота комунальників на Донеччині

Попри описані умови, у містах на Донеччині продовжують працювати комунальні служби. Скажімо, у Слов’янську прокладають нову гілку водопостачання, оскільки стара зазнає ушкоджень.

«Старенькі комунальні автівки ще з радянських часів обварюють протидроновими металевими сітками, і так ці комунальники виїжджають робити ремонт. Спілкувалася з одним водієм комунального транспорту, і він розповідав, що у них на двох-трьох людей один детектор дронів, і вони таким чином працюють», — каже журналістка.

Юлія Суркова припускає, що частину будівель дійсно немає сенсу відновлювати — крім того, на це потрібно знаходити кошти. За її словами, два тижні тому у Слов’янську жило близько 39 тисяч людей, й близько 50 тисяч у Краматорську, а відтоді ці цифри зменшилися на 4-5 тисяч.

Евакуація цивільного населення

Разом із характером та особливостями війни змінюється й підхід до евакуації цивільного населення. Наприклад, розповідає журналістка, гуманітарна місія «Проліска» запустила евакуацію вантажівками, куди можна помістити усе своє майно. На думку Юлії Суркової, це вдале рішення, оскільки багато людей залишається на місці, бо не хоче кидати всі свої речі.

Такі організації та фонди, як «Проліска», «Схід SOS», «Білі янголи», підрозділ ДСНС «Фенікс» продовжують евакуацію людей навіть з Дружківки та Костянтинівки. Їм вдається вивезти людей, які тижнями перебували без постачання води, світла, без зв’язку. Така евакуація може відбуватися й під обстрілами.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіоайлі