Українська громада Криму: чому важливо вшановувати її боротьбу та здобутки

На чому акцентує День захисту прав української громади Криму

Як пояснює Андрій Щекун, у вказану дату закладено декілька контекстів. По-перше, у 1918 році на півострові відбувся перший конгрес етнічних українців Криму. На той час Українська Народна Республіка не визнавала цю територію своєю, тому українці, які мешкали на в Криму, виступали за включення його до УНР. По-друге, коли півострів був визнаний автономною республікою в складі незалежної України, самі українці стали там національною меншиною.

«У цей період етнічні українці там перебували у вакуумі, і державної політики щодо них не було взагалі. Тому проблеми шкіл, садочків, інформаційного простору, культури, духовного середовища українці виборювали в Криму. Вони проводили різні заходи, щоб забезпечити права етнічних українців у Криму у своїй державі. Українці також об’єднувалися проти загроз російських сепаратистів, шовіністів, які в період незалежності України існували», — говорить представник Крайової ради українців Криму.

Зважаючи на це, вважає він, важливо висвітлювати цю тему та пояснювати суспільству, в яких обставинах перебувала українська громада на півострові. Тиск та обмеження ставали дедалі сильнішими в період окупації з 2014 року, росіяни поступово цілком забороняли прояви української культури.

Чому «громада» — це не про применшення чи відокремлення

Разом із цим, лунають зауваження до слова «громада» у запропонованому проєкті, оскільки таке формулювання може створювати враження меншості українців на цій території нашої держави. Натомість Андрій Щекун говорить, що громада передусім означає об’єднання людей, які прагнуть спільно боротися за свої права.

«Тут питання до формування наративів і того значення, яке ми хочемо, регіонального змісту. Потім ці наративи стають загальноукраїнського контексту, і це все потрібно сприймати більш прозоро й спокійно.

Якщо вже заклали в Конституції України, що Крим — це невід’ємна територія України, то постає питання, чому про Донецьк чи Луганськ не написали так само? А інші, значить, є «від’ємними частинами»? Це, можливо, помилка конституціоналістів, які формували саму назву, хоча я підтримую це як гасло», — вважає діяч.

Він наголошує, що українці на півострові не були сепаратистами, а навпаки — протягом століть формували там українську ідентичність. Зважаючи на це, представник Крайової ради українців Криму не вбачає негативних конотацій у запропонованій назві визначного дня.

Протистояння тискові на українську культуру в Криму

Навіть до окупації проросійські сили в Криму намагалися придушити проукраїнські ініціативи. Як згадує Андрій Щекун, у 2003 році він та інші діячі на півострові провели в гімназії тиждень українського кіно, приурочений до 65-річчя зі створення УПА та сотої річниці з народження Романа Шухевича. Захід зіткнувся зі спротивом: на його організаторів відкрили кримінальні провадження, а біля Чорноморської телерадіокомпанії проводили мітинги, бо вона висвітлювала подію. За словами діяча, росіяни загалом намагалися чинити тиск на місцеві медіа, аби ті не долучалися до формування української ідентичності. Тим не менш, спротив цьому тиску продовжувався.

«Тому треба, щоб люди усвідомили нарешті, що українці в Криму є, що вони мають свою історію дуже важкої боротьби, зараз ще й в умовах окупації. Кримчан я хочу підтримати в дискусії, тому 28 серпня о 14.00 у Таврійському національному університеті ми будемо проводити публічний диспут, і запрошую всіх взяти у цьому участь», — закликає діяч.

Він наголошує, що кінцева мета діяльності у цьому напрямку — реінтеграція українців у політику на півострові після його деокупації. Для цього важливо дискутувати на тему українців у Криму та усвідомлювати виклики, з якими вони борються, стверджує Андрій Щекун.

Державна політика щодо реінтеграції Криму

На переконання діяча, українська влада робить чимало правильних заяв щодо Криму, але не підкріплює їх реальною практичною політикою. За його словами, її формуванням не займається Представництво президента в Криму, також, на відміну від Луганщини та Донеччини, немає військової адміністрації Криму.

«Постає питання, навіщо ті декларації та інші речі, якщо немає того, хто буде їх реалізовувати та формувати? Покажіть мені рядок у проголосованому бюджеті Верховної Ради України, де є питання деокупації та реінтеграції Криму. Його нема. Де є план заходів реалізації політики? Так, якісь копійки є, коли розбили Міністерство з питань окупованих територій, кудись перекинули, але там нічого не зрозуміло, нічого не прозоро, й ніхто не розуміє, яка реальна політика.

Давайте чесно: немає ніякої політики деокупації. Є Збройні сили України, які рано чи пізно зайдуть в Крим. Що буде далі? Це вже помилка держави, яка досі не сформувала кадрового резерву», — говорить Андрій Щекун.

Він додає, що ці питання постають уже протягом багатьох років, але відповідей на них немає. При цьому, за його словами, кошти, виділені для Автономної Республіки Крим та Севастополя, залишаються замороженими. Також діяч пропонує сформувати фонд реінтеграції Криму на основі міжнародної Кримської платформи. Натомість, говорить він, пропозиції, які громада спрямовує до Представництва президента в Криму, не знаходять фактично жодного відгуку та не дають результатів.

«Можливо, тут справді політичної волі не вистачає. Взяти на себе ініціативу, і навіть якщо вона не буде подобатися президенту, зайти і сказати йому: «Пане Володимире, давайте переглянемо, які пропозиції формують, і які наративи потрібні», — говорить представник Крайової ради українців Криму.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі