Фото: Pixabay
16 липня 2022 року набрали чинності частини 2 та 6 статті 27 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Вони регламентують використання української мови в мережі Інтернет та в інтерфейсі комп’ютерних програм, встановлених на товарах. Представниця Інституту масової інформації поспілкувалася із редакторами трьох релокованих і до липня переважно російськомовних видань Луганської та Донецької областей щодо реакції читачів на перехід медіа на українську.
Редакція видання «Трибун» до повномасштабного вторгнення працювала у Рубіжному, а писала про події на всій території Луганської області.
«Після початку повномасштабного вторгнення редакція прийняла рішення перевести всі платформи виключно на українську мову. Раніше ми наповнювали ресурси двома: частина матеріалів виходила українською, але переважала російська», — розповідає головний редактор Олексій Артюх.
Одразу на українську медіа перейшло у соцмережах. Щодо сайту, то все трохи затягнулося через його технічні особливості. У вересні команда його оновила і питання вирішили.
«Звісно, ми розуміли, що після переходу суттєво впаде трафік і це сталося. Для порівняння у 2021 році сайт відвідало 2,1 млн унікальних користувачів, а у 2022 році – 1,5 млн. Проте, впевнений, що це тимчасове явище — працюємо», — додав Олексій.
Що стосується соціальних мереж, то на сторінках видання «Трибун» систематично збільшуються кількість підписників та охоплення.
До війни «Реальна газета» працювала у Луганську, але у 2014-му колектив був змушений виїхати через переслідування. За ці роки співробітники навчилися працювати дистанційно і фокусуються на розслідуваннях щодо Луганської та Донецької областей. Переходили на російську поступово, говорить головний редактор «Реальної газети» Андрій Дихтяренко, адже були гранти, за умовами яких, великі розслідування мали виходити російською. Але стрічку новин та рубрикацію сайту на українську перевели одразу. Також цього року «Реальна газета» оновила сайт:
«У нас новий движок, так би мовити. Там ми автоматично встановили українську версію, як головну. Вона відкривається за замовчуванням. І фактично, з осені у нас українськомовна версія сайту».
Зараз розслідування на сайті виходять українською і здебільшого відвідуваність сайту з підконтрольних Україні територій, адже на окупованих територіях сайт «Реальної газети» заблокований.
«Люди все одно читають матеріали сайту через VPN. Відповідно, ті люди фактично ризикують, читаючи заборонений угрупованнями «ЛДНР» та російськими окупантами сайт, використовуючи VPN, які там теж фактично заборонені. То, відповідно, ці люди готові прочитати нашу інформацію українською», — додає головний редактор «Реальної газети».
Слухайте також: «Завдавали тілесних ушкоджень під час етапування» — як окупанти у Криму знущаються з журналістки Ірини Данилович
Водночас на YouTube каналі видання адаптовані великі матеріали, розслідування виходять російською.
За словами головного редактора, перехід на українську не вплинув на відвідуваність сайту. Але вона дійсно зменшилася.
«Ми знаємо, що якісь перевірки, рейди були у бюджетників на окупованих територіях, дивилися телефони. Ми про це знали. У цей час люди масово видаляли VPN. Відповідно, не заходили на сайт, чистили історію, відписувались від нас у соцмережах. Ось це сильно впливало на відвідуваність. Тобто, окупантам без різниці, якою мовою люди нас читають. Вони переслідують їх за це. І роблять так, щоб це було неможливо», — говорить Андрій Дихтяренко.
Він додав, що на відвідуваність сайту також вплинули нещодавні блекаути.
Негативних реакцій щодо переходу медіа на українську не було, говорить Андрій:
«Зазвичай, якщо хтось щось пише у соцмережі, я завжди можу сказати: «Дивіться нас у YouTube, якщо вам зручно російською». Ми саме для цього перекладаємо і виводимо на той канал комунікації, тобто, на YouTube, який не блокується, для якого не потрібен VPN».
Перехід на українську онлайн-видання «Новини Донбасу» був пов’язаний, насамперед, із законом про мову, говорить редактор Богдан Каркачов:
«Може б, ми й раніше перейшли, але, все ж таки, ресурсів не дуже вистачало. Ну, і ми по статистиці дивилися, що корінна аудиторія — люди зі сходу були переважно російськомовні. Принаймні до широкомасштабної війни».
За словами Богдана, після 24 лютого багато людей принципово перейшли на українську. Крім того, добігав термін, коли медіа мали перейти на українську.
«Але, ми ще минулого року перепрограмували нашу адмінку, щоб там була можливість робити автопереклад, щоб можна було перекладати новини, наприклад, з російської на українську. Але ми це не викочували у паблік до липня, до того, як вступив у дію мовний закон. І ось через мовний закон ми його викотили у паблік. Але ми, в принципі, були готові робити це і раніше — після 24 лютого», — говорить Богдан.
Слухайте також: Україні важливо заповнити інформаційний вакуум у Молдові, який утворився після закриття проросійських телеканалів — журналістка
У перший час кількість аудиторії зменшилася на 10-15%, а потім показники вирівнялись.
Керівники усіх трьох медіа запевнили, що не стикалися із відкритою критикою читачів через перехід видання на українську.
Валентина Троян, журналістка Громадського радіо, представниця Інституту масової інформації щодо окупованих територій та Луганської області
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS