«Довіра за принципом рівний-рівному»: що роблять ради ВПО

Чим займаються ради ВПО

Як розповідає Яна Любимова, Луганщина стала першою областю, в якій була створена рада з питань внутрішньо переміщених осіб. Вона діє при обласній військовій адміністрації та нещодавно оновила свій склад. Яна Любимова зазначає, що також є співзасновницею Конгресу рад ВПО. До складу ради можуть входити внутрішньо переміщені особи, представники громадських організацій, органів місцевого самоврядування та військових адміністрацій, які залучені до цієї сфери. Основна функція, яку вони виконують, — дорадча.

Нещодавно було затверджено оновлену стратегію щодо інтеграції внутрішньо переміщених осіб. Серед іншого, вона визначає, що ради ВПО розглядаються як інструменти консультацій та експертного залучення до формування та реалізації політики.

Як зазначає Яна Любимова, до складу Луганської ради ВПО наразі входять 19 людей. Вони фактично щодня комунікують у спільному робочому чаті.

«Ми обговорюємо поточні питання. Збираємося, як це прописано у типовому положенні, не рідше, ніж раз на три місяці, але якщо є потреба — частіше. Поточні питання ми можемо вирішувати через комунікацію доволі швидко. Наприклад, цього тижня обговорювалося питання поширення й висвітлення інформації про програми з працевлаштування для внутрішньо переміщених осіб, які хочуть відкрити бізнес, релокувати його або отримати грант. Ми співпрацюємо з департаментом економіки Луганської ОВА, який успішно очолює створення таких програм підтримки бізнесу», — розповідає голова ради.

За її словами, раніше вони з колегами створили опитування про потреби внутрішньо переміщених осіб. Таким чином рада збирає запити, які потім обговорюють та адвокатують на рівні взаємодії з адміністрацією чи координаційним штабом.

Документування та збереження пам’яті

Як пояснює Яна Любимова, рада ВПО наразі не долучена до процесу роботи зі збереження й дослідження регіональної ідентичності. Тим не менш, сама діячка входить до координаційної ради при Державному архіві України. При ньому було створено ініціативу «Архів війни», що є міжвідомчим об’єднанням державних установ і громадських організацій, які займаються документуванням.

«Насправді це можливість задокументувати ці усні історії, багато організацій фіксують їх саме таким чином, про травматичне вимушене переміщення, катування під час перетину блокпостів, різні інші форми порушень прав людини, воєнних злочинів.

За допомогою цього архіву ми можемо сформувати доказову базу, яка, я мрію, уже найближчим часом буде використана у справжній справі України проти Росії в Міжнародному кримінальному суді», — говорить Яна Любимова.

Чого досягли ради ВПО, та які їхні подальші завдання

Як зазначає діячка, Українська рада ВПО була згадана у звіті ООН щодо внутрішнього переміщення та визнана ефективним інструментом, що допомагає внутрішньо переміщеним особам бути включеними в процес ухвалення рішень.

«Це вперше, коли український інструмент був визнаний на найвищому рівні, й сьогодні він є прикладом для роботи в країнах, де є війна, як залучати постраждалих людей до ухвалення рішень. Це теж наша робота. Я пам’ятаю, як ще у Старобільську в період COVID-19 я вмикалася на цю нараду з панеллю високого рівня при штаб-квартирі ООН, де говорила про те, що ми таке створили, і у нас це відбувається», — розповідає голова Луганської ради.

За її словами, близько 11-12 тисяч людей по всій Україні долучилися до волонтерської діяльності саме шляхом участі у радах ВПО. При цьому, з них 20-21% становлять люди, які зазнали вимушеного переміщення у 2014 році, або яким довелося переїжджати уже двічі.

«Насправді велике завдання для нас сьогодні — посилити нашу комунікацію для тих людей, які зазнали цього травматичного досвіду, щоб людина емоційно продовжувала вірити в цю діяльність, вірити у співпрацю з адміністраціями громад, які приймають, своєю адміністрацією, яка перемістилася, й лишатися активними для себе і тих, хто поруч», — стверджує Яна Любимова.

Значення рад ВПО у перспективі деокупації

Діячка розповідає, що вона й інші члени ради ВПО продовжують говорити про повернення додому після деокупації. Вона зазначає, що вірить у це, а також у те, що ради будуть корисним механізмом взаємодії і на цьому етапі. Вони навчилися працювати в онлайн-форматі, що дозволяє комунікувати з людьми, які перемістилися в будь-яку точку України або поза її межі.

«Тому, спираючись на те, що довіра за принципом рівний-рівному є вищою, мені здається, що ради ВПО будуть саме тим інструментом, який точно буде допоміжним у процесі повернення», — вважає Яна Любимова.

На її думку, коли люди будуть планувати своє повернення додоаму, вони ставитимуть запитанням знайомим та землякам з рад ВПО. У такий спосіб люди дізнаватимуться про ситуацію в рідному місті, про наявність там забезпечення, інфраструктури. На переконання діячки, саме цей канал обміну інформацією між людьми буде забезпечувати довіру й ефективне поширення відомостей.

Повністю розмову слухайте у доданому файлі