Оксана Популях каже, що деякі українці вважають Мазепу зрадником, який зрадив Петра I. Така думка зустрічається в російській публіцистиці та пропаганді. Мазепинці, мазепинство — це для них синонім зрадництва. У XX столітті на заміну Мазепі прийшов Петлюра. Аналогом зрадництва стала вже петлюрівщина.

«Якщо ми подивимося, що публікують російські публіцисти, які пишуть на історичні теми, то в основному вони зображують українців як зрадників. Мовляв, тяжіють вони до цього, зраджують російського царя, російські імперії тощо. А наратив про «Мазепу — зрадника» почав культивуватись фактично Петром I відразу після того, як Мазепа перейшов на бік Швеції», — зауважує експертка.

Якою була козацька держава

Вона нагадує, як на той час виглядала козацька держава: як автономне протодержавне утворення вона почала формуватись вже за Богдана Хмельницького, надалі Гетьманщина функціонувала як самостійне утворення з власною судовою системою, гілками влади, власним військом, системою податків та мит. Українські гетьмани Лівобережжя тяжіли до Московії, а Правобережжя тяжіли до польського короля. Час від часу їхні союзники мінялися.

Коли Іван Мазепа у 1687 році стає гетьманом, то він підписує так звані Коломацькі статті з Петром I. У цих статтях підтвердили права козаків на вольності, але автономія Гетьманщини суттєво урізалась. Наприклад, гетьман не міг сам звільняти полковників чи мати зовнішньополітичні зносини з іншими правителями, гетьмана не могли так просто переобрати козацька старшина. Все мало відбуватись через погодження із московським царем. Водночас Гетьманщина мала автономію, свої власні кордони, митну систему, суди, виконавчу владу і так далі.

«Іван Мазепа був гетьманом понад 20 років. І за цей час його діяльність мала суттєвий вплив на Російську імперію, оскільки Мазепа був прихильником Петра I. Варто відзначити ще і їхні особисті відносини. Мазепа був людиною західного світу. Освіту здобував не тільки в Україні, а й в західних державах, подорожував. Якраз у той час в Росію приходить просвітницька ідея про те, що потрібно модернізувати Московію. Ми знаємо з історії Петра I як такого собі модернізатора. У нього з Мазепою склалися досить такі довірливі стосунки.

Можливо, саме оцей факт, що між Мазепою і Петром I були довірливі відносини, вплинуло на те, чому російська пропаганда ще в ті часи спотворила образ Івана Мазепи й зробила з нього зрадника.

Насправді оцей розкол між Петром I та Мазепою відбувався поступово. І це не трапилось раптово. Петро I вв’язувався у багато воєнних кампаній, куди залучав українських козаків. Це кампанії, які велися не на території Гетьманщини, а далеко за її межами, що не подобалось козакам. Не було традиції, щоб козаки їхали обороняти якісь дальні московські землі або їхати й будувати Санкт-Петербург. Тобто, виконувати роль не військових, а будівничих. Нагадую, що дуже багато українців загинуло під час будівництва Санкт-Петербургу.

Найбільше тривожило Мазепу те, що Петро I посягав на автономію Гетьманщини. Він хотів перетворити її адміністративну одиницю Московії. також Петро I хотів перетворити козацьке військо на регулярну російську армію. Але критичний момент настав під час Північної війни», — зазначає фактчекерка.

Читайте також: Фейк про єдину давньоруську народність: чому українці та росіяни — не один народ

Остаточний розкол

Північна війна — це масштабна воєнна кампанія, яка охоплювала багато різних подій. Це протистояння між Московією і Швецією, яке поставило крапку в напружених відносинах між Петром I й Іваном Мазепою. Коли шведи вже насувалися на білоруські землі й була загроза їхнього наступу на території України, то московський цар під час однієї з воєнних нарад схвалив так званий метод оцій випаленої землі. Тобто, війська мали виходити з України, спалювавши поза собою села, міста. Так мали стримувати шведів. Це створило б продовольчу кризу у шведській армії та виснажило противника.

«Це Мазепі дуже не сподобалося. Попри те, що він був лояльним гетьманом до Московії та Петра I, Мазепа дуже багато вклав у те, аби Гетьманщина розвивалась культурно та економічно. Мазепа був великим філантропом, меценатом та будівничим. За час його гетьманування якраз сформувалось так зване українське бароко. В цьому стилі будували церкви. За його кошти будували собори в Лаврі, споруди в Києво-Могилянській академії», — говорить Полулях.

Вона розповідає, що Мазепа просив Петра I надати війська, аби обороняти Гетьманщину, але московський цар відмовився. У нього були зовсім інші пріоритети — треба було обороняти Смоленщину, аби не відкрити шлях шведів до Москви.

За її словами, історики аналізували листування між Іваном Мазепою і козацькою старшиною. І найбільше його турбувало те, в планах Петра I є скасування автономії Гетьманщини. Коли шведська армія мала наступати на українські землі, то Мазепа, напередодні почав перемовини зі шведським королем Карлом XII та польським королем Лещинським (польський ставленик)

«Фактично до останнього Мазепа надіявся на якесь позитивне вирішення ситуації. Коли вже шведські війська вступали на територію України, то Мазепа відкрито перейшов на їхній бік і об’єднався з ними для ведення подальших бойових дій проти Московії», — каже фактчекерка.

То чи була зрада?

Вона пояснює, що в цьому ніякої зради немає, оскільки за Коломацькими статтями, московський цар мав обороняти козацькі вольності, козацькі права та Гетьманщину. Проте якраз Петро I не дотримався цієї вимоги. Експертка зазначає, що Іван Мазепа і козацька старшина були виховані в західній культурі та уявленнях про доброчесні відносини між васалом і сюзереном. Коли васал присягається своєму сюзерену, бере участь в якихось воєнних кампаніях, то сюзерен повинен захистити його. І оці домовленості були порушені.

Історик Орест Субтельний докладно вивчав прецедент відмови царя захищати Україну від зовнішнього ворога і помітив, що Мазепа постійно наголошував на кількох поняттях у своєму контраргументі, а саме: на «правах та привілеях» і «зверхності, що вільно обирається і може бути скасованою». Субтельний побачив у цьому пряму вказівку на принципи політичних відносин між монархами та регіональними елітами, які домінували у XVII ст.: «Васал обіцяв своєму володареві покору, службу й вірність в обмін на захист і пошанування привілеїв васала і традицій його країни. Якщо васал вважав, що його володар порушує свої зобов’язання, він мав право (знамените «jus resistendi») виступити проти нього на захист своїх інтересів. Отже, теоретично володар, як і васал, міг бути винен у невірності».

Читайте також: «Граньоний стакан нікто не воровал»: чому українці досі ностальгують за СРСР

Додатково про фейки

Нагадаємо, за словами співзасновниці «StopFake» Ольги Юркової, віру у фейки пояснюють особливостями людської психології. Фейкові новини приваблюють людей своєю новизною. Фейки вирізняються у стрічці новин: провокують набагато більше емоцій. Відомо, що у людини спочатку включаються емоції, а вже потім — інтелект. Оскільки люди нині стали обережніше ставитися до інформації, фейки еволюціонують.

Як уберегтися від фейків читачам Громадського радіо радила Олена Чуранова. За її словами, для цього потрібно перевіряти усю інформацію. А найлегший спосіб не повестися на фейки, зазначила фактчекерка, — це влаштувати інформаційний чекап: перевірити ті джерела, які ви читаєте. І якщо вони поширюють щось сумнівне — просто прибирати їх зі свого простору. Споживайте перевірену інформацію з перевірених, авторитетних медіа.

Попри те, що джерелом отримання новин та інформації українці називають Telegram, 20-30% опитаних не пам’ятають назви жодного Telegram-каналу, на який підписані. Про це повідомив виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький в ефірі Громадського радіо.

«По факту» — спільний проєкт Громадського радіо з Texty.org.ua та StopFake, виданнями, які знають, хто і як намагається нас обманути.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту