Анастасія Багаліка
Єлизавета Цареградська
Оксана Романюк
«Її обурювала несправедливість»: пам’яті журналістки Вікторії Рощиної
Інтерв'ю
Виконавча директорка МІПЛ Тетяна Катриченко, директорка Інституту масової інформації
Оксана Романюк та журналістка Ангеліна Карякіна розповідають про Вікторію Рощину.
Фото з відкритих джерел
Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру
«Багато невідомого»
Виконавча директорка МІПЛ Тетяна Катриченко розповідає, що історія Вікторії Рощиної має багато невідомих деталей. Достеменно невідомо, чому саме і яким маршрутом вона поїхала, але на початку серпня 2023 року Вікторія опинилася на тимчасово окупованих територіях України. Там вона, скоріше за всього, і була затримана.
За словами Тетяни Катриченко, дуже довгий час не було інформації про місце її утримання, факт її затримання був непідтвердженим. Вона просто зникла зі звʼязку. Офіційне підтвердження від РФ родині Вікторії надали лише в травні, де її утримували 9 місяців дуже складно сказати. Скоріше за все це були «неоформлені місця утримання», до яких взагалі немає ніякого доступу.
Катриченко каже, що з травня 2024 року Вікторію вже утримували в СІЗО №2 міста Таганрог Ростовської області РФ. Це місце утримання МІПЛ було відомо давно. Воно дуже закрите, туди не пускають навіть російських адвокатів, звідти не можна писати листи, тому інформація з цього місця утримання теж дуже обмежена.
«Уся історія затримання Вікторії з багатьма невідомими», — говорить Катриченко.
Про СІЗО Таганрога
Виконавча директорка МІПЛ зазначає, що СІЗО №2 міста Таганрог — одне з місць, про яке краще відомо організації, ніж про інші російські вʼязниці. Медійна ініціатива опитувала колишніх звільнених і розуміє, що там відбувалося у 2022 році, у 2023 році. Через закритість цього місця, там відбуваються тортури, тиск.
За її словами, там утримують велику кількість представників бригади «Азов», а також 36-ї бригади морської піхоти та цивільних громадян. За спостереженням МІПЛ, там утримують громадян із Запорізької області, з окупованого Бердянську, Мелітополя. У це СІЗО переводять жінок. Є кілька підтверджених випадків утримання жінок із Запорізької області.
Вікторію могли утримувати в камері-одиночці. Тетяна Катриченко каже, що практика утримання українців в таких камерах є розповсюдженою в різних місцях утримання у РФ. Росіяни роблять це з людьми, які можуть багато говорити або яких дуже активно шукають для того, щоб їх ізолювати.
Читайте також: Катриченко: Рощину вивезли з Таганрога перед першим із двох обмінів 13-14 вересня
Про реакцію медіаспільноти
Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк каже, що наразі у полоні перебувають близько 30 журналістів. Медійна спільнота готує заяву, відкриту до підписання. У ній закликатимуть приєднатись закордонних колег.
Оксана Романюк зазначає, що загибель Вікторії Рощиної була нічим іншим, як вбивством.
«Вона перебувала в ув’язненні на території Росії. Вона була абсолютно під контролем російської сторони. Вона доволі молода дівчина. Їй було всього лише 27 років. Що таке можна було зробити з нею, щоб вона загинула? Що вони з нею зробили?
Відповідь ми зможемо отримати, коли отримаємо її тіло. Тоді буде зрозуміло, яка це була смерть: насильницька чи не насильницька. Але ми не можемо також бути впевнені, що Росія передасть її тіло Україні», — зауважує Романюк.
Директорка ІМІ звертає увагу, що її смерть, за даними офіційних російських джерел, настала 19 вересня. А лише вчора надіслали її батьку електронного листа. Що вони робили весь цей час, ніхто не може зрозуміти.
Романюк також зазначає, що Міжнародний комітет Червоного Хреста не виконує свій мандат, як і інші міжнародні організації: ООН, ОБСЄ, ПАРЄ тощо. Смерть людини в полоні — це злочин відповідно до норм міжнародного правосуддя. Також, на її думку, міжнародні журналістські організації мають започаткувати свої власні розслідування, щоб дізнатись про смерть Вікторії.
Про Вікторію
Оксана Романюк каже, що Вікторія поїхала на ТОТ у 2023 році, щоб здійснювати професійну журналістську діяльність.
«Вона була дуже зосереджена на роботі. Вона взагалі не думала про себе, не думала про свою безпеку. Вона хотіла зробити роботу. Якби не вторгнення Росії, то вона б стала зіркою розслідувальної журналістики, тому що вона дуже багато любила працювати з документами, докопуватись до суті, розбиратись в деталях.
У неї просто був такий характер. Вона вважала, що це дуже важливо і що це місія. Я думаю, що вона відчувала місію журналістики й діяла згідно з цією місією», — каже Романюк.
Ангеліна Карякіна була редакторкою Вікторії впродовж кількох років. Вона каже, що для Рощиної не існувало ні заборон, ні обмежень, ні простих історій. Вікторія займалась важкими історіями чи новинами, які завжди перетворювалися на розслідування.
«Віка була фанатичною у своїй роботі. Її непокоїла й обурювала несправедливість. Її неможливо було зупинити в історії, де з кимось вчинили несправедливо і ці кривдники не викриті. Це те, що нею рухало», — каже її колишня редакторка.
Карякіна зазначає, що побут, особисте життя так її не цікавило, як робота. Рощина за кілька років перетворилась на самостійну робочу одиницю — працювала як мультимедійниця. Могла знімати, монтувати сама.
«Не секрет, що з такими людьми дуже важко працювати. З Вікою дуже складно було працювати. Її неможливо було переконати, з нею неможливо було домовитись про якісь речі. Її складно було контролювати. Хтось написав, що її так і не змогли приборкати», — зауважує Ангеліна Карякіна.
На її думку, важливо закінчити справу Вікторії Рощиної. Дізнатись про що була історія, над якою вона працювала перед тим, як потрапила в полон до росіян, і закінчити цю історію. Це можна зробити навіть символічно — продовжити висвітлювати життя на окупованих територіях. Це було б дуже хорошою пам’яттю про неї.
Читайте також: Правоохоронці почали розслідування за фактом смерті журналістки Вікторії Рощиної
Навесні-влітку 2022 року Вікторія Рощина працювала позаштатною авторкою для Громадського радіо. Ось деякі з її матеріалів, які вона створила для ГР:
- Університет спецназу, «бійцівський клуб» та кримінальні справи: що відомо про «кадирівців», які воюють проти України?
- «Вони не здалися в полон. «Волина» ніколи б не здався!». Інтерв’ю з екскерівником військового ліцею, де навчався захисник «Азовсталі» Сергій Волинський
- «Не хочемо до Росії!»: як живе селище неподалік окупованого Лисичанська
- «Заплющую очі — знову проживаю цей жах»: репортаж з Кременчука, де РФ обстріляла ТЦ
- «Я бачу чергове знущання своєї країни Росії над Україною»: російська волонтерка допомагає евакуювати людей з Лисичанська
- «Ми вже навіть тиші боїмося»: як живе Лисичанськ під постійними обстрілами
- «Ми не звикли відсиджуватися»: інтерв’ю з медиками Лисичанська
- «Це зовсім інша війна, ніж у 2014»: фоторепортаж з Авдіївки
- «У 2014 році все тут починалося» — репортаж зі Слов’янська
- «Чи буде тут майбутнє?» Репортаж із Харкова, який уже три місяці обстрілюють російські окупанти
- «Від того, чи вистоїть Одеса, залежить і наша доля»: як Молдова приймає біженців з України та чи готова до нападу рф
- «Ми у себе вдома. Куди нам бігти?»: Як живе Миколаїв під постійними обстрілами окупантів
Більше про смерть Вікторії Рощиної
Вікторія Рощина зникла 3 серпня 2023 року на тимчасово окупованих територіях. У травні 2024 року Росія вперше підтвердила, що утримує її в полоні.
У березні 2022 року Вікторію Рощину також затримували російські силовики, коли вона готувала матеріали про воєнні дії в Запорізькій та Донецькій областях. Рощина планувала поїхати аж до Маріуполя, аби розповісти про те, що насправді відбувається в місті, яке щодня обстрілювали російські війська. Її утримували 10 днів, але згодом звільнили з полону.
До полону Вікторія багато років працювала журналісткою на hromadske. Після звільнення в березні 2022 вона продовжила працювати авторкою у різних українських ЗМІ.
Навесні-влітку 2022 року Рощина працювала позаштатною авторкою на Громадському радіо, потім публікувалася в «Українській правді» та «Радіо Свобода». У 2022-му вона отримала нагороду Міжнародного жіночого медійного фонду «За мужність у журналістиці».
Про смерть Вікторії Рощиної з офіційного листа від російської сторони дізнався її батько, однак тоді інформацію, отриману від росіян, ще перевіряли. Нардеп Ярослав Юрчишин в етері Громадського радіо повідомляв, що раніше Рощина оголосила голодування через нелюдське поводження.
Представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко теж підтвердив інформацію про смерть Вікторії Рощиної. Відомо, що журналістку готували на обмін.
За словами Яценка, зараз зарано говорити про обставини смерті Рощиної, бо їх ще встановлюють. Яценко також підтвердив, що Вікторію Рощину готували до обміну, але, «на жаль, тут ми не встигли».
Колишня полонена «ДНР», волонтерка та громадська діячка Людмила Гусейнова повідомила, що Вікторія Рощина померла ще 19 вересня. За її словами, тіло журналістки повернуть в Україну під час наступного обміну тілами.
Своєю чергою уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що у нього є офіційне документальне підтвердження від російської сторони про смерть української журналістки Вікторії Рощиної. Він зазначає, що причини смерті Вікторії Рощиної у російській неволі невідомі.
Лубінець зазначив, що повідомив ООН та Міжнародний комітет Червоного Хреста, щоб вони зафіксували факт смерті цивільної людини, яку незаконно утримувала РФ.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
