На другому році великої війни треба думати про довгострокові варіанти житла для переселенців — експертка з житлової політики

Про законопроєкт щодо соціального житла

Анастасія Боброва: Законопроєкт називається «Про основні засади житлової політики». Міністерство розвитку громад, території та інфраструктури почало працювати над ним ще на початку цього року. Зараз він на етапі розробки та коментування. До роботи долучився аналітичний центр Cedos та інші громадські організації, щоб надати свої пропозиції. Передусім такий рамковий законопроєкт має визначити основні засади й принципи державної житлової політики. Суто завдяки цьому документу неможливо розв’язати всі житлові питання. Але його основна ідея – це закласти підґрунтя для інклюзивної житлової політики, яка могла б реагувати на виклики сьогодення. Попереду ще велика робота, яка передбачатиме розробку іншого законодавства, а також лідерство і співпрацю з боку міністерства та місцевих органів влади.

Читайте також: Благодійники збудували на Чернігівщині 26 будинків, половину з яких віддадуть переселенцям

Проблеми житлової політики

Анастасія Боброва: Принципи житлової політики мають бути справедливими та інклюзивними, щоб створювати рівні умови для людей, долати бездомність та житлову дискримінацію в Україні. Це загальна ціль, яка має бути відображена в цьому законопроєкті.

Крім цього, є великий акцент на розробці системи соціального житла в Україні. Через те, що закон рамковий, то дуже багато моментів там не висвітлені. В країні має з’явитися комплексна система соціального житла, але не такого, який зараз існує. Йдеться про інституції соціального житла, які зможуть виправити та збільшити його чисельність. Для цього потрібно ще багато часу.

Розвиток системи соціального житла – це гра в довгу. Проблему не можна вирішити за рік чи два. Якщо ми маємо обмежену кількість ресурсів, то варто спрямувати їх саме на те, щоб спершу забезпечити людей, які мають найбільшу потребу. Йдеться про тих, хто не може самостійно орендувати чи придбати нерухомість. У нас є програма «єОселя», а також інші програми координування для внутрішньопереміщених осіб. Ними можуть скористатись лише невелика кількість людей, в яких є гроші. Суспільству та державі варто сконцентрувати ресурси на тих, хто немає коштів.

Євген Савватєєв: У когось може виникнути запитання, а чи не ризиковано будувати зараз нове соціальне житло? Війна триває і немає гарантії, що це житло не зруйнують росіяни

Анастасія Боброва: Так, безумовно, існує такий ризик. Його складно передбачити. Повноцінне відновлення українських міст та оновлення житлової політики стануть можливими лише після перемоги та звільнення всіх територій. Попри це, так чи інакше нове житло потрібне, воно буде будуватись. Міжнародні організації бачать такий вихід з цієї ситуації – підтримка проєктів з будівництва житла в західних областях України, у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях. Йдеться про те, щоб мінімізувати таким чином ризики.

Читайте також: У вщент зруйнованій росіянами Бородянці на Київщині стартує відбудова

Яким може бути соціальне житло

Анастасія Боброва: Після Другої світової деякі країни розвинули систему соціального житла, зокрема Австрія та Нідерланди. Вони мають великий фонд таких забудов. Завдяки цим прикладам ми бачимо, що житло може виглядати по-різному та розміщуватись в різних районах. Воно може бути розкиданим по місту, не обовʼязково концентруватись в одному кварталі. Таке житло може бути побудоване й в центрі, а зовнішньо не відрізнятись від сусідніх будинків. Тобто, йдеться не лише про серійне житло, яке було в Радянському Союзі.

Ми сподіваємось, що воно ще й буде якісним. Зараз ми стоїмо в тій точці, коли не знаємо, якою буде ця система. Представники громадянського суспільства адвокатують те, щоб таке житло було доступним для різних категорій людей, не лише для вразливих груп. Для цього нам потрібно більше таких забудов, щоб була можливість ними управляти та залучити операторів такої нерухомості для управління. Якщо ми просто залишимо соціальне житло без керування, то там відбудеться занепад через декілька років.

Про тимчасове житло, в якому мешкають переселенці

Анастасія Боброва: Модульні містечка стали житлом для людей не на рік, а на багато років. Ще до повномасштабного вторгнення в різних українських містах люди мешкали в тимчасовому житлі роками. Це велика проблема таких тимчасових рішень, бо там не найкращі умови для проживання.

За оцінками Міжнародної організації з міграції, зараз близько 100 тисяч людей проживають в місцях компактного проживання, це такий евфемізм для різних спортзалів, дитячих садочків. В організації кажуть, що ця оцінка навіть є заниженою. Це величезна проблема, бо ми наразі не маємо методів для того, аби ВПО переїжджали до постійного житла. Для цього якраз і підійшло б соціальне житло.

Протягом року використовувався екстрений підхід до розв’язання цієї проблеми, щоб поселити всіх і сьогодні. Скоро буде вже два роки від початку повномасштабного вторгнення, тому треба швидше думати про більш довгострокові варіанти.

Читайте також: 90% зруйнованих росіянами будівель у Бучі мають відновити до кінця цього року

Співзасновник та член редакційної колегії «Вокс Україна», професор Каліфорнійського університету Юрій Городніченко в ефірі Громадського радіо розповідав, що відбудова не буде простою справою. За різними оцінками, потрібно щонайменше 200 млрд доларів (оцінки, які ми робили, тобто 200 — 500 млрд євро, були актуальними на початок березня).

​​У місті Дубно Рівненської області збудують чотири п’ятиповерхівки для переселенців. Проєкт реалізується за підтримки Європейського Союзу. Першу будівлю мають здати в експлуатацію до середини 2025 року.

З першого серпня 2023  за програмою «єОселя» розширили потенційне коло позичальників, які можуть отримати кредит по програмі «єОселя» під ставку 7%. Туди входить певна категорія ветеранів війни, інвалідів війни, сімей загиблих військовослужбовців. Також можуть подаватися на програму звичайні громадяни, у яких власна житлова площа менша, ніж нормативно визначена «єОселею». Тобто, менше, ніж 52,5 квадратні метри на одну людину і 21 квадратний метр на кожного наступного члена родини.

Станом на лютий 2023, ринок продажу нерухомості почав оживати й стабілізуватися через запровадження державних програм, які почали активно працювати у вересні 2022 року. Однак ціни не дотяглися до довоєнних. За словами експертки, якщо брати «середню температуру по палаті», то дисконт складає близько 15-20% у порівнянні з січнем 2022.

Нині  лідерство за найвищими цінами на житло зберігають західні області Україна, і скоріш за все, гілку першості тримає Ужгород і передмістя. Це найдорожчий сегмент. Але десь межує з ним по ціновій політиці та попиту центральна частина нашої країни. Черкаси також відносять до одного із популярних регіонів.

Нагадаємо, у Маріуполі на Донеччині російські окупанти почали виселяти з уцілілих квартир законних власників, якщо вони не можуть довести росіянам право власності документами. Задля «додаткового стимулювання потенційних працівників ЗАЕС з Росії» окупанти плануються давати росіянам житло, вилучене в українців, які виїхали з Енергодара.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS