
Зберегти кримськотатарські цінності: що і для кого досліджують «Кримські студії»
В етері Громадського радіо Мавілє Халіл — менеджерка центру «Кримські студії» у НАУКМА. Говоримо про те, як з’явився центр, і яка його місія.

Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру
Андрій Куликов: Наскільки, так би мовити, «культурницькі» аспекти входять до компетенції центру «Кримські студії»?
Мавілє Халіл: Мені здається, що компетенції «Кримських студій» ми самі ще до кінця не осягаємо. Тому що це початок шляху, і, з одного боку, хочеться зробити цей шлях всеохопним, тому що є дуже багато аспектів з теми Криму, які ще залишаються для нас terra incognita.
З іншого боку, хочеться зробити центр чимось цілком зрозумілим, системним та структурним. Хочеться, аби це була інституція, яка напрацьовує, в першу чергу, дослідження.
Тому що насправді в нас немає досліджень з Криму за останні 11 років. Ті, що робляться, вони робляться дуже обережно. І ми не знаємо навіть, наскільки вони репрезентативні. Ідеться в першу чергу про наукові дослідження.
Аби будувати щось, потрібно зрозуміти, на чому ми це будуємо. І дослідження дають цей фундамент розуміння, що відбувається.
Ми теж змінюємося, ми теж трансформуємося. Наприклад, одне з останніх досліджень, яке ми отримали з Криму, це в тому числі про цінності кримських татар. І ми побачили, як знижується рівень довіри в суспільстві, у Криму (окупованому — ред.).
Ми розуміємо, що рівень довіри — це вже просто близький родич, таке коло. І воно не стає ширшим. Тільки звужується і звужується.
Наскільки кримським татар вдасться зберегти оцю ментальність, оці цінності, які їм властиві, наче природні, складно сказати. Тому що зараз ситуація справді змінюється, і кримськотатарське суспільство трансформується.
Запитання від слухача: Чи можливо на прикладі кримськотатарської спільноти і їхніх взаємовідносин з імперською Росією пояснити Європі пояснити загрози і те, чому Росія фактично винищує цей народ?
Мавілє Халіл: Я думаю, що тут питання в першу чергу полягає в тому, що у кримських татар період державності був доволі довгий. Бо понад 300 років — це набагато більше ніж у Казанського ханства, наприклад, Астраханського, або якихось інших.
Досвід державотворення у кримських татар насправді доволі великий. І ця історична пам’ять, по-перше, збереглася, а, по-друге, вона передавалася з покоління в покоління. І навіть коли ми сьогодні кажемо «наступного року у Бахчисараї«, — це ж теж про історичну пам’ять. Бо ні в Сімферополі, ні в якомусь іншому місці, тому що ця історична пам’ять, яка іде від Кримського ханства, вона точно досі жива серед кримських татар, і вона поширюється. І ми намагаємося більше про це дізнаватися і вивчати.
Тому думаю, саме це допомогло кримським татарам не асимілюватись, і чинити спротив.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Читайте та слухайте також випуски програми «Це про нас»
Де Громадське радіо розповідає про різноманіття культур українського Криму, Приазов’я та Причорномор’я:
- Караїми: народ, що всюди створює «маленький Крим»
- Кримчаки без Криму: нечисленні, але нескорені
- «Зустрінемось наступного року в Бахчисараї»: якою є сучасна культура кримських татар
- Нав’язаний Московією стереотип, що «кримські татари прийшли на півострів у 13 ст», ширився роками — історикиня
Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:
- за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
- ставши нашими патронами на Patreon
- PayPal: vokyluk@ukr.net
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Може бути цікаво


«Дванадцятирічні діти вивчають у GoITeens приблизно те, що й студенти 2-3 курсів університетів» — СЕО IT-академії Вячеслав Поліновський

Окупація очима дитини: як школярів Донбасу змушують забути Україну
