Як звучить полон? Історія Катерини і Дмитра

Із початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України 27 музикантів військових оркестрів потрапили у російський полон. У травні 2022 року в Маріуполі перебували три оркестри: Національної гвардії України, 36-ї бригади морської піхоти та Збройних сил України. До полону потрапили після виходу з «Азовсталі» і металургійного комбінату імені Ілліча.

Музиканти були на ротації разом із бойовим складом своїх підрозділів. Протягом всіх обмінів, які відбулися за цей час, двоє полонених музикантів повернулися в Україну. Ще один повернувся на щиті…

На акції на підтримку полонених музикантів/Фото: Олександра Єфименко/Громадське радіо

На одній з акцій я зустріла дівчину з контрабасом. Вона грала мелодію лише на одній струні. Музикантку звуть Катерина Косецька, вона — оперно-симфонічна диригентка. І це — історія її і її друзів, які виходять на акції заради музикантів у полоні. Катерина працює проектно, заснувала два оркестри, а під час повномасштабного вторгнення евакуювалася у Львів, заснувала там «Лютий» оркестр, зібравши ініціативних музикантів.

«Я трошки знайома з оркестром морської піхоти 36-ї бригади. Ми якраз познайомилися через полон їхніх рідних. З оркестру 36-ї бригади морської піхоти троє повернулися додому, Двоє повернулися живими з полону, а третій повернуся на щиті (йдеться про саксофоніста Святослава Салтикова — ред.). Він був закатований, замордований у полоні», — розповідає Катерина і додає, що загиблому Святославу було 22 роки.

Катерина на акції/Фото: Олександра Єфименко/Громадське радіо

Разом із Катериною на акції ходить Дмитро Менджул. Він — програміст, але виходить на підтримку полонених українських музикантів з прапором оркестру 36-ї окремої бригади морської піхоти України. Розповідає, що прапор надіслали родичі полонених з цієї бригади:

«Для Росії людина, яка є особистістю, людина, яка є вільною — це загроза. Світ має зрозуміти, що поняття людяності, ті, що змусили до утворення різних Женевських конвенцій, інші міжнародні меморандуми, вони виникають не просто так. З цією імперією ми маємо справу багато років і бачимо, що в них нічого людяного немає. Музиканти для них — також пріоритетні цілі. Тому що культура – це те, по чому в першу чергу б’є Росія. Вони завжди хотіли винищити і культуру, і мову у всіх націй, які вони завойовували. Так само постраждала і українська культура, і українська музика. І той факт, що зараз люди, лище за те, що вони є українськими музикантами, сидять у полоні, показує, наскільки різні світи і наскільки ми повинні йти до кінця, для того, щоб визволити їх з полону», — каже Дмитро.

Дмитро з прапором бригади/Фото: Олександра Єфименко/Громадське радіо

Часто Катерина приходить на акції зі своїм музичним інструментом — контрабасом. І влаштовує свій персональний перформанс, який музикантка називає «Як звучить полон». Вона грає остинато (прийом, заснований на багаторазовому повторенні в музичному творі — ред.) на одній ноті смичком по струнах.

Перформанс Катерини Косецької

Крізь звуки чутно під час поривів вітру тріпотить картонний плакат із вимогою якнайшвидше звільнити людей із полону:

«Це — мій маленький перформанс для перевертання уваги, щоб люди бачили, що музиканти також є в полоні. Вони не можуть взагалі виконувати свою музику ніяк. Я би хотіла, щоб кожен музикант, який є в нашій країні, виходив за музикантів в полоні, говорив за них. Це — ваші колеги. Ніхто не знає, що може бути завтра: сьогодні вони там, завтра там можете опинитися ви. Лише спільними зусиллями ми зможемо побороти це все болото», — говорить Катерина.


Читайте також:

Recent Posts

Полон. «Пам'ятай і роби». Історія Юлії

На одній з безстрокових акцій нагадування про необхідність звільнення в російського полону захисників Маріуполя, я… Read More

14.07.2024

На фронті багато неприємних звуків, а скрипка дарує приємні — військовий-скрипаль Мойсей Бондаренко

Скрипаль Мойсей Бондаренко, колишній бойовий медик, наразі служить у 59 Окремій мотопіхотній бригаді ім. Якова… Read More

10.07.2024

24 області і… «Ніби пам’ять повертається». Наріман Джелял

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, громадянський журналіст Наріман Джелял повернувся в Україну в межах червневого… Read More

08.07.2024

«(НЕ)безпечне метро»: чому у Києві пасажири падають на колії і що з цим робити

Рятує від міських заторів, надійно захищає від ракет, але, на жаль, не вберігає від травм.… Read More

06.07.2024

«Дружелюбні росгвардійці», «Бессмертный полк», стрілянина з пневматики: що пропонує російська влада дітям з окупованої Луганщини у літніх таборах

Ще у травні окупаційна влада Луганської області на своєму офіційному ресурсі ЛИЦ почала повідомляти, що… Read More

26.06.2024

Небезпечний телеграм: чому українські регіональні медіа (не) йдуть з російської мережі

Телеграм — це месенджер, який працює на ворога та з ворогом. Тут гарно приживається російське… Read More

26.06.2024