На одній з безстрокових акцій нагадування про необхідність звільнення в російського полону захисників Маріуполя, я зустрічаю жінку з прапором військово-морських сил України. На стягу назви трьох суден: пошуково-рятувального судна «Донбас», малих броньованих артилерійських катерів «Лубни» і «Кременчук». Це — Юлія, і її історія далі.
Юлія каже, що приходить на акції, щоб бути голосом військовополонених, зокрема «9-го дивізіону надводних кораблів». Друг Юлії Владислав Геріх був командиров катера «Лубни», місцем базування якого було місто Бердянськ.
«Вони зустріли повномасштабне вторгнення в морі і 24 лютого 2022 року боронили порт Маріуполя стільки, скільки це було можливо. Владислав ухвалив рішення, що він не залишить Маріуполь і боронитиме його до останнього. Його рішення підтримали і його підлеглі», — в обороні міста брали участь й інші екіпажі надводних кораблів 9-го дивізіону. До того, як корабель «Лубни» був потоплений, вони замінували підхідні канали західної та хлібної гаваней маріупольського морського торгівельного порту. «Це дозволило виграти час, щоб якомога довше затримувати російські війська і на морі. Влад ухвалив рішення замінувати і сам катер, щоб він не дістався росіянам. І вижив при вибуху. Він зателефонував мені тоді і сказав: «Юля, не знаю, як так сталося, але я живий».
6 квітня 2022 року корабель управління ВМС України «Донбас» був знищений в ході бойових дій під час оборони Маріуполя. Росіяни захопили «Кременчук». А «Лубни» російським військовим вдалося підняти з дна тільки 16 травня 2023 року. Бронекатер мав пробоїни у кількох місцях, пролом на корпусі і знищену снарядом рубку.
Екіпажі «9-го дивізіону надводних кораблів України» боронили місто, а пізніше — дісталися заводу «Азовсталь», звідки й потрапили в російський полон. Юлія каже, що близько 30 військових служили на тих суднах. Владислав Геріх загинув під час теракту в колонії №120 в селищі Оленівка в ніч 29 липня 2022 року. Йому було 24 роки.
«Я знаю, яким він був командиром: він був лідером, був справжнім офіцером і його підлеглі його поважали. Тому я зараз хочу стати голосом полонених з 9-го дивізіону, тому що я знаю, що Владислав боровся за своїх до кінця».
Під час всіх обмінів військовополоненими, які відбулися з початку повномасштабного вторгнення, вдалося звільнити двох військових моряків.
«Про моряків рідко згадують, що вони в полоні. Хоча про їхній вклад у захист держави також не потрібно забувати», — говорить Юлія. Вони з Владиславом дружили з дитинства, обидвоє родом із Черкаської області. Пізніше Юлія стала хрещеною мамою сина Владислава Геріха. «Коли наші полонені повернуться, вони знатимуть, що на них тут чекали. Це підтримка їхніх родин. Моє участь в цих акціях — моє «дякую» їм. На жаль, суспільство з часом забуває про ті всі події, які були. І хочеться сказати: не забувай, це було не так давно. Якби тоді росіяни прорвали Маріуполь, дуже швидко вони би дійшли до Запоріжжя, Дніпра, події розвивалися б абсолютно по-іншому. Тому хочеться нагадати: пам’ятай і роби все, щоб повернути наших захисників. Допомагай тим захисникам, що зараз воюють, і роби все, щоб наближати нашу перемогу», — розповідає Юлія про свою мотивацію участи в акціях.
Усі фото: Олександра Єфименко, Громадське радіо
У Рівненському обласному шпиталі ветеранів війни практикують унікальний метод реабілітації воїнів. Для цього використовують бурштин.… Read More
8 серпня 2024 року жителі окупованої частини Луганщини почали скаржитися на те, що не можуть… Read More
Українська енергетика через російські обстріли зазнала руйнувань, тому в липні 2024 року довелось застосовувати відключення… Read More
УВАГА! У тексті йдеться про тему сексуального насильства. Присутні свідчення уцілілих. Чутливий контент. Read More
22 серпня 2013 року Громадське радіо випустило свій перший подкаст. Саме цей день вважається днем… Read More
Павло Баль — український атлет, призер багатьох міжнародних змагань, а також перший учасник від України… Read More